Вибух резервуара на заводі в Капотні, відео якого широко поширилося в соціальних мережах, став закономірним наслідком використання ПЗРК у міській забудові.
Вибух резервуара московського НПЗ, кришка якого злетіла високо в повітря, став наслідком "дружнього вогню". І це підкреслило труднощі, з якими стикається російська система ППО, в умовах, коли Україна нарощує масштаби атак безпілотниками, йдеться у статті The New York Times.
Видання перевірило та за допомогою експертів проаналізувало численні відео з соцмереж, на яких видно потужний вибух на нафтосховищі в Москві у четвер. Експерти підтвердили, що вибух був спричинений не українським безпілотником, а російською зенітною ракетою.
Найкраще це видно у ролику, спочатку опублікованому в китайській соціальній мережі Douyin. На відео зафіксовано сліди двох зенітних ракет, запущених з землі. Це була спроба перехопити українські безпілотники, що пролітали поблизу нафтопереробного заводу в Капотні.
Судячи зі сліду, ракета пролетіла по низькій траєкторії до паливного резервуара, який вибухнув у момент удару. Експерти заявили, що за зовнішнім виглядом ракета відповідає снаряду, випущеному з переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК), який солдати використовують для ураження загроз, що наближаються.
"Відеозапис переконливо підтверджує припущення про те, що це запуск ПЗРК, судячи з низької траєкторії та тонкого інверсійного сліду без диму від запуску на ранніх етапах польоту", – заявив Майкл Кларк, британський експерт з питань безпеки та професор оборонних досліджень.
Автори зазначили, що війни в Україні та на Близькому Сході продемонстрували, що захист від великих роїв дешевих безпілотників є одним із найскладніших завдань у сучасній війні. Системи ППО старого зразка, подібні до тих, що захищають російську столицю, коштують дорого. Вони були розроблені для перехоплення літаків або ракет, що наближаються.
"Використання таких систем проти безпілотників, які Росія, а тепер і Україна, запускають у великих кількостях, ніколи не передбачалося", – йдеться у статті.
"Росія, ймовірно, стикається з тими ж труднощами щодо перехоплення сотень безпілотників, що й Україна. Перехоплення їх за допомогою великих зенітних ракет, призначених для перехоплення бойових літаків, є дуже дорогим і швидко вичерпає запаси, тому необхідно шукати недорогі альтернативи", – сказав професор військової аеронавтики в Кренфілдському університеті в Англії Алістер Саддінгтон.
Він зазначив, що ПЗРК не обов’язково є гарною альтернативою, додавши, що "запуск їх на малій висоті в міському середовищі" свідчить про відчайдушність ситуації, можливо, "у цьому випадку з непередбачуваними наслідками".
Нагадаємо, що 18 червня в результаті атаки безпілотників на московський НПЗ було пошкоджено багато переробних установок. Зокрема, установка з переробки нафти Euro+, введена в експлуатацію у 2020 році в рамках програми модернізації заводу.
У Генштабі підтвердили, що після української атаки московський НПЗ призупинив переробку нафти на невизначений термін. Підтверджено ураження комплексної установки з переробки нафти, трьох резервуарів РВС-10000 та одного резервуара РВС-30000 на території Московського НПЗ.
Військові розповіли, що для удару по НПЗ були задіяні різні типи безпілотників, зокрема "Лютий", Firepoint, "Бегемот", а також дрони-приманки. Найбільше – дронів Firepoint, оскільки вони є на озброєнні майже в кожній бригаді.
Експерт з озброєння Іван Кірічевський вважає, що ця атака свідчила про значні труднощі російської ППО поблизу Москви. Зокрема тому, що вона відчуває значний дефіцит різного роду озброєння.