Загалом від початку року ЗСУ знищили або пошкодили до десятка російських Су-34.
Унаслідок удару українськими ракетами "Нептун" по російському аеродрому "Борисоглебськ" у ніч на 15 жовтня Росія могла втратити більше винищувачів-бомбардувальників Су-34, ніж отримала від власного оборонно-промислового комплексу за весь 2026 рік. Про це пише Defense Express.
Як повідомляють Військово-морські сили України, під час атаки вдалося уразити шість літаків Су-34, які російська армія використовує для застосування керованих авіабомб із комплектами УМПК. Ці боєприпаси становлять загрозу для українських позицій і прифронтових територій.
"Знищення одразу шести Су-34 є вищим за темпи поставок таких літаків для "ВКС РФ" у поточному році", – зазначає видання.
За даними Defense Express, російський військово-промисловий комплекс зазвичай передає бойові літаки невеликими партіями – по два-три борти. У 2025 році Росія заявляла про передачу семи партій Су-34 загальною кількістю 18 літаків.
Натомість у 2026 році, якщо спиратися навіть на заяви російської сторони, окупаційна армія могла отримати лише чотири-п'ять нових машин цього типу. Таким чином, один український удар по авіабазі, за оцінкою видання, перевищив обсяг усіх відомих цьогорічних поставок Су-34.
Водночас втрати російської авіації не обмежуються результатами атаки 15 жовтня. Як нагадує Defense Express, за наявними у відкритому доступі даними, до цього моменту Росія вже втратила три Су-34 – знищеними або пошкодженими.
"Відтак можемо робити висновок про те, що після сьогоднішнього дня РФ втратила ураженими мінімум девʼять Су-34 лише протягом поточного року", – йдеться у публікації.
Автори матеріалу наголошують, що такі втрати поступово послаблюють можливості російської армії завдавати ударів керованими авіабомбами по прифронтових районах України.
Як писав УНІАН, Росія за шість тижнів збудувала нову базу для запуску ударних безпілотників у Ростовській області, неподалік кордону з Україною.
Супутникові знімки показують комплекс із майданчиками для пускових установок, здатних запускати дрони "Герань-4" і "Герань-5", причому частина обладнання вже змонтована. Експерти вважають, що база майже готова й може запускати понад 100 дронів на добу, перебуваючи під прикриттям російської ППО.