Це вам не "мопед": вбивці реактивних дронів вийшли на полювання

Україна навчилася протидіяти звичайним "Шахедам", проте тепер з’явився новий ворог – реактивні "Герань-4" та "Герань-5". На перший погляд, це гейм-чейнджер, але насправді це не зовсім так. Нівелювання нової загрози – лише питання часу.

Епоха нового російського "вундерваффе" підходить на початку свого кінця. Принаймні, такий висновок можна зробити на основі наявних даних від українських Збройних сил.

Наприкінці вересня українська протиповітряна оборона вперше знищила понад 80% російських реактивних "Шахедів" (якщо бути точнішими, то майже 150 з понад 170-ти).

Жовтнева статистика також виглядає обнадійливо. За даними Повітряних сил, 20 жовтня противник використав 105 реактивних БпЛА, з яких 73 було знищено або пригнічено засобами РЕБ.

Офіційну статистику підтверджують відео, що заповнюють мережу, на яких українські дрони-перехоплювачі вражають зокрема "Герань-5". Успішні перехоплення підтверджують і росіяни, щоправда додаючи, що "не всі "Герані" було знищено".

Еволюція видів, або наступний рівень загроз

До недавнього часу основним далекобійним засобом росіян була "Герань-2" (або Shahed 136) – дрон із трикутним крилом, двигуном внутрішнього згоряння та бойовою частиною масою 50–75 кг. Той самий знаменитий "мопед", який так прозвали за характерний звук.

Росіяни витратили колосальні ресурси для масштабування виробництва "Гераней-2", сподіваючись, що вони подарують їм перемогу. Сподівання виявилися марними.

Понад рік тому УНІАН прогнозував, що ефективність бензинових "Шахедів" різко впаде. Остаточно розставив крапки над "i" 2026 рік, коли ефективність перехоплення Shahed 136 перевищила 90%.

Росіяни зрозуміли, що спалюють у трубі мільярди доларів.

За більш пізніми підрахунками УНІАН, через застосування бензинових "Шахедів", лише у травні РФ могла викинути на вітер сотні мільйонів доларів (детально підрахувати витрати складно через використання росіянами великої кількості дешевих дронів-імітаторів).

"Зенітний дрон коштує 2000-3000 доларів, умовно. Максимум – 5000 доларів. Різниця (з вартістю "Шахеда", – УНІАН) - десять разів, – говорить УНІАН військовий експерт Олег Катков. – Це перша складова. По-друге, ми можемо виробляти зенітні дрони навіть у більшій кількості, ніж Росія "Шахеди", причому за менші гроші. Тобто це об’єктивно дуже вигідний напрям розвитку".

Використання реактивних "Герань-4" та "Герань-5" повністю міняє правила гри, нівелюючи всі попередні розрахунки. Це стосується як ціни самих ударних дронів, так і ціни їхнього перехоплення.

Кількість реактивних БпЛА зросла в рази. Для розуміння – у червні росіяни запустили 350 таких дронів, у липні – 1500, у серпні – 2800, а вже у вересні – 3500 одиниць.

Особливу небезпеку напередодні зими вони становлять для енергетичної інфраструктури України.

За оприлюдненим російським планом "Анализ энергогенерации и ЖКХ Украины", для знищення однієї ГЕС/ТЕЦ потрібно 25 "Молній", "Гераней", або "Бандеролей". На одну підстанцію/інтерконектор росіяни хочуть використати 15 "Молній", "Гераней", або "Дань-Т". Для знищення котельні планують витратити 20 БпЛА.

І росіянам цілком під силу виготовити таку кількість реактивних БпЛА.

"Герань-4" та "Герань-5": подібності та відмінності

Подивимося на загрозу детальніше.

"Герань-4" – це розвиток не дуже вдалої "Герань-3", яку можна вважати перехідною ланкою. "Герань-4" може літати на висоті понад п’ять кілометрів, обходячи зони дії систем ППО малої дальності. Швидкість - близько 500 км/год, що ускладнює перехоплення дронами-перехоплювачами з електричними та бензиновими двигунами.

На дроні застосовуються різні типи бойових частин масою близько 40–50 кг, зокрема новітня КРСН (кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження), призначена для ураження енергооб'єктів, мостів та високовольтних опор.

Нещодавно почали з’являтися кадри використання реактивних "Гераней-4 Сікер". Від базових версій дрони з приставкою "Сікер" відрізняються MESH-модемом, який дає оператору змогу керувати "Геранню" на значній відстані. Безпілотники оснащені камерою із системою автоматичного розпізнавання, захоплення та наведення на ціль.

"Сікери" також мають алгоритми машинного зору, завдяки яким можуть самі долетіти до цілі навіть у разі глушіння сигналу. Це значною мірою нівелює український РЕБ, адже на фінальному етапі вони діють автономно.

У свою чергу, "Герань-5", попри схожу назву, - це де-факто інший тип зброї, який за своєю концепцією ближчий до повноцінної крилатої ракети. Ця "Герань" має нормальну аеродинамічну схему, довжину близько 6-6,5 метрів та злітну масу до 850 кг.

Крейсерська швидкість апарата становить 450-600 км/год, а максимальна сягає 650-700 км/год. Це ненабагато менше за швидкість "Томагавку", яка складає близько 800-900 км/год.

Можна сказати ще простіше, "Герань-5" – це дешевий сурогат крилатої ракети. Орієнтовна вартість її виробництва становить близько 100 000 доларів, тоді як повноцінна крилата ракета коштує від одного мільйона доларів.

"Герань-5" несе бойову частину вагою від 50 до 90 кг на дальність 1000–1500 км. Для порівняння, Х-101 несе 400–800 кг (з іншого боку, для ураження багатьох типів цілей 90 кг вибухівки цілком достатньо).

Окрім "Герань-4" та "Герань-5" росіяни використовують і більш екзотичні зразки. Серед них так звана "Бандероль" – реактивний безпілотник/дрон-ракета. Це гібрид з розкладними крилами, який має максимальну швидкість до 650-800 км/год та бойову частину масою понад 114 кг.

Найпросунутішими російськими озброєннями такого типу є полуміфічні боєприпаси серії С-71, призначені для запуску з борту винищувача "п’ятого покоління" Су-57. Існує дві версії – це базова С-71К "Ковер" та далекобійніша С-71М "Монохром".

Від попередніх зразків вони відрізняються зниженою помітністю, через що їх складніше перехопити. Водночас, ці дроноракети дорожчі та складніші у виробництві, ніж "Герань-4" чи навіть "Герань-5".

Чи зможе Росія їх виготовляти у значній кількості – велике питання. Як, до речі, і те, чи є вони насправді малопомітними (РФ не має такого досвіду у створенні стелс-ракет, як Захід).

Засоби протидії: чим збивати нову російську зброю

Україна має у своєму розпорядженні великий арсенал, який можна використати проти реактивних дронів. До нього входять як "класичні" засоби протиповітряної оборони, так і нові дрони-перехоплювачі. Подивимося на переваги і недоліки кожного з цих засобів.

Зенітні ракетні комплекси (ЗРК)

Переваги:

• Універсальність;

• Велика дальність ураження.

Недоліки:

• Дуже висока ціна однієї ракети.

Перше, що приходить на думку при згадці про нові "Герані" – ЗРК. Це не дивно, адже, як вже зазначалося, нова зброя максимально близька до крилатих ракет (особливо, якщо казати про "Герань-5"), для збиття яких і призначені такі комплекси.

"Фактично мова йде про швидкісні цілі, які за своїми тактико-технічними характеристиками наближаються до класу крилатих ракет. Тому зрозуміло, що ефективними є саме засоби протиповітряної оборони, тобто мова йде, звісно, про зенітні комплекси, такі як NASAMS, Iris-T тощо", – говорить УНІАН авіаексперт, фахівець з питань розвитку озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце.

ЗРК результативні саме з точки зору бойової ефективності. Водночас залишається питання щодо економічних розрахунків.

"З точки зору економічної ефективності, на жаль, ціни не є оптимальними, враховуючи, що вартість самої протиракети може складати декілька сотень тисяч доларів, що більше, ніж вартість ворожого реактивного дрона", – говорить експерт. Простіше кажучи, економія не на стороні ЗРК.

Існує ще одна проблема.

На жаль, у питанні ракет до ЗРК Україна майже повністю залежить від Заходу.

За майже п’ять років війни країна так і не змогла налагодити повноцінне серійне виробництво ракет до ЗРК. Відомо, наприклад, що нова керована ракета "Корал" розробки ДККБ "Луч" перебуває на стадії доопрацювання та модернізації. Коли ці ракети з’являться у великій кількості (і чи з’являться взагалі) – невідомо.

Винищувачі

Переваги:

• Дуже висока ефективність;

• Універсальність (літак може дістати дрон де завгодно).

Недоліки:

• Мала кількість літаків;

• Висока ціна ракет класу "повітря-повітря";

• Небезпека при вході у зону ураження ворожих винищувачів та ЗРК.

Пілотовані бойові літаки прекрасно підходять для боротьби із "Герань-4", "Герань-5" та іншими швидкісними дронами. Вони з легкістю можуть наздогнати кожен з них, а потужна ракетна зброя класу "повітря-повітря" не лишає БпЛА майже жодного шансу.

За даним порталу Defense Express, сьогодні на рахунку винищувачів до 60% усіх збитих безпілотників типу "Герань-4", "Герань-5" і S8000 "Бандероль".

Винищувачі мають лише один недолік – їх мало. Україна покладається переважно на поодинокі західні F-16A Block 20 та Mirage 2000-5F, а також на радянські МіГ-29, ресурс яких швидко тане.

Ситуація не покращується. У вересні The Wall Street Journal писав, що затримки з обслуговуванням у Бельгії призвели до того, що значна частина українського парку F-16 не може виконувати бойові завдання.

Не вистачає не лише літаків, а й ракет для них. F-16 гостро відчувають дефіцит AIM-120 AMRAAM та AIM-9 Sidewinder. Mirage 2000-5F бракує ракет MICA, а МіГ-29 відчувають брак радянських Р-73.

Ситуація із ракетами класу "повітря-повітря" приблизно така сама, як і з ракетами до ЗРК. Країна має певні напрацювання та проєкти з модернізації, однак повноцінно виробляти аналоги сучасних версій Sidewinder або AMRAAM в умовах війни практично не здатна.

Частковим вирішенням проблеми є використання гармати, яку мають усі згадані літаки.

У жовтні Mirage вперше в історії збив "Бандероль" саме за допомогою штатної гармати. Проте такий підхід набагато ризикованіший, адже від детонації може постраждати сам винищувач. Крім того, росіяни іноді встановлюють на свої дрони ракети або макети ракет "повітря-повітря".

Дрони-перехоплювачі

Переваги:

• Відносно низька ціна;

• Можливість серійного виробництва в самій Україні.

Недоліки:

• Ефективність не така висока, як раніше (коли цілями виступали дрони типу "Герань-2");

• Обмежений час наведення (якщо йдеться про перехоплювачі квадрокоптерного типу).

Дрони-перехоплювачі, які довели свою ефективність проти звичайних "Шахедів", можуть бути ефективними і проти реактивних БпЛА. Водночас, ситуація не така проста, як може здаватися на перший погляд.

"Щоб ефективно перехоплювати такі цілі, засіб перехоплення має бути щонайменше на 15-25% швидшим за них. Фактично йдеться про засоби, здатні розвивати швидкість 800-1000 км/год, що відповідає верхній межі дозвукового діапазону", – говорить Богдан Долінце.

За словами експерта, для того, щоб ефективно перехоплювати цілі на таких швидкостях, потрібен не класичний дрон, а, скоріше, безпілотний апарат із ракетним озброєнням на борту, який буде уражати ціль фактично кінетичними засобами. Інший варіант – перехоплювач з автопілотом (фактично квазі-ракета).

За словами екскерівника оборонного кластера Brave1 Андрія Гриценюка, в Україні вже використовують сім типів дронів-перехоплювачів, які підтвердили свою ефективність у боротьбі з російськими реактивними безпілотниками.

Ще на початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна почала використовувати реактивні ударні дрони типу "Барс" для перехоалення російських "Гераней". Судячи з повідомлення, ефективність дрона становить близько 30%.

"Барс" може перехоплювати реактивні безпілотники завдяки високій швидкості (в діапазоні від 500 до 800 км/год) польоту та турбореактивному двигуну. Водночас це вже не "копійчаний" виріб, як це можна було сказати про більш ранні перехоплювачі.

Фактично це маленька крилата ракета, ціна якої, за найоптимістичнішими підрахунками, становить десятки тисяч доларів. Іншими словами, "Барс" коштує не набагато менше "Герані", яку має перехоплювати.

Дешевшими виглядають перехоплювачі типу Sting S – собівартість базового Sting становить близько 2500 доларів. Але не варто забувати, що це квадрокоптер. Наздогнати реактивний БпЛА він фізично не в змозі. Оператор має вкрай вузьке вікно для атаки – перехоплення має відбуватися виключно на зустрічних або перехресних курсах.

Експерти впевнені – українські дрони-перехоплювачі будуть еволюціонувати й надалі. Особливо, коли йдеться про автоматизацію.

"В будь-якому випадку ми повинні будемо переходити до автоматизації цього процесу, – говорить УНІАН директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський. – Ручне керування дроном для перехоплення повітряної цілі не є гарантовано ефективним. Швидкість прийняття реакції суттєво зменшується на швидкостях 600 км/год".

Ключовим завданням, за словами експерта, є побудова мереживного оперування, яке дозволяє направити засіб перехоплення у відповідну точку, де на останньому етапі він може сам захопити ціль і виконати задачу автоматично.

Фахівець впевнений – Україні треба відходити від використання оптичного наведення, адже під час туману, снігу або дощу його ефективність знижується. Замість цього, за словами фахівця, варто використовувати радіолокаційне наведення.

Україна давно довела, що може виробляти перехоплювачі у великій кількості – тут немає таких проблем, які ми бачимо із виробництво ракет до ЗРК. Водночас, не треба думати, що із виробництвом дронів все "ідеально".

"Питання в масштабуванні – ми впираємося в тонкі місця. Це двигуни і система наведення. Наявність двигунів (зокрема, китайських чи чеських) дозволяє нам вирішувати проблеми на швидкостях 600 км/год. Але якщо ворог починає збільшувати швидкості, а він це робить, то цих засобів недостатньо", – зазначив Анатолій Храпчинський, додавши, що Україна поки не масштабувала виробництво реактивних двигунів і не локалізувала їхнє виробництво.

Загалом, проти реактивних "Гераней" дрони-перехоплювачі вже не є настільки ультимативною зброєю, як проти звичайних бензинових "Шахедів". Справді гарний результат вони можуть показувати лише у поєднанні з іншими доступними виробами.

З того, що є на ринку, найкраще виглядає APKWS II. Система являє собою лазерний блок наведення, який встановлюється на некеровані 70-мм ракети Hydra 70, перетворюючи їх на високоточну зброю. Це універсальна ракета, яку запускають як з наземних мобільних платформ, так і з гелікоптерів, літаків або БпЛА. Вартість однієї ракети APKWS II становить від 25 000 до 35 000-40 000 доларів.

Чи може щось подібне виробляти сама Україна – відкрите питання.

Як нещодавно повідомив CEO Brave1 Андрій Гриценюк, країна вже кілька років реалізує програму розробки дешевих ракет класу "земля – повітря", вартість яких не перевищує 20 000 доларів за одиницю. Водночас казати про серійне виробництво цих виробів сьогодні зарано.

Перед Україною постав складний виклик

Жоден із названих засобів не може дати Україні стопроцентної гарантії знищення нових реактивних дронів РФ. Водночас всі разом вони можуть звести до мінімуму загрозу від "Герань-4" та "Герань-5" – ймовірно, саме це ми і побачимо у наступні місяці протистояння.

"На жаль, будь-який засіб, яким би ідеальним він не був, через дуже короткий час втрачає свою ефективність, адже росіяни просто до нього адаптуються і знаходять контрзаходи, – говорить УНІАН Олег Катков. – Тому єдиний правильний сценарій, за яким можна рухатися, – це використання всіх наявних засобів. Тобто створення багатошарової, диверсифікованої протиповітряної оборони".

Експерт наголошує на ціні рішення проти реактивних БпЛА.

"Зараз завдання – знайти масовий засіб, який ми можемо виробляти у великій кількості, причому за вартістю, значно нижчою за вартість самої "Герані-4" чи "Герані-5"", – говорить Олег Катков, додаючи, що після цього варто очікувати чергового технологічного стрибка.

Дійсно, росіяни не стоятимуть на місці. Збільшення швидкості їхніх засобів ураження до навколозвукової швидкості – лише питання часу. При збільшенні швидкостей основних російських засобів ураження до 900-1000 км/год перехоплювачі-квадрокоптери стануть неефективними, а ефективність інших суттєво впаде.

Остаточно відійдуть у минуле мобільні вогневі групи та кулеметні турелі. При швидкості цілі близько 1000 км/год часу на реакцію, прицілювання та упередження практично не залишається.

Таким чином, все залежатиме від того, чи зможе Україна виготовляти дешеві ракети, схожі за характеристиками на APKWS II. Історія з випробуванням вітчизняних зенітних ракет залишає небагато місця для оптимізму, але винахідливість українців, як показав досвід останніх п’ятьох років, вміє дивувати.

УНІАН в Google News