Обнулити російські "‎Су"‎: ТОП-5 найкращих винищувачів для України

Росія продовжує повітряний терор, використовуючи для цього всі наявні засоби. Вже зрозуміло, що попри економічний тиск на Москву, проблема не вирішиться "сама собою". Без нових бойових літаків ситуація для України буде лише погіршуватися.

Україна продовжує страждати від російської авіації. За даними Міністерства оборони, протягом січня 2026 року вона скинула рекордну кількість керованих авіаційних бомб - понад 5700 штук.

Середньодобова кількість застосувань становила близько 180-ти. Таким чином, у перший місяць нового року ворог використав на 26% більше авіабомб, ніж за грудень 2025 року.

Вже зрозуміло, що росіяни не збираються зупинятися на досягнутому. На користь цього говорить зростання кількості виготовлених бойових літаків.

Як відомо, основним носієм керованих бомб з модулями УМПК є фронтовий бомбардувальник Су-34. Якщо у 2024 році Росія виготовила щонайменше 10 таких літаків, то у 2025-му, за підрахунками УНІАН, ця кількість зросла приблизно у півтора рази.

Зростає і кількість вироблених винищувачів Су-35, які Росія використовує для прикриття бомбардувальників.

Україна систематично отримує нові ЗРК та додаткові ракети до них, але це певною мірою "паліативний" захід, адже вони у кращому випадку можуть прикрити обмежений район бойових дій. Єдине, що можна реально протиставити російським "‎Сушкам"‎ - це винищувачі.

На жаль, F-16 Block 20 MLU та Mirage 2000-5F, які отримала Україна - дуже старі машини. Вони програють російським за цілою низкою показників. Аби здійснити якісний стрибок вперед, Повітряні сили ЗСУ потребують принципово інші, набагато сучасніші літаки.

У України є кілька варіантів. Деякі з них давно розглядаються, тоді як про інші почали казати нещодавно. УНІАН склав рейтинг п’яти найкращих винищувачів для України, де перше місце зайняв найбажаніший варіант.

П’яте місце: F-15EX Eagle II (США)

Базовий F-15 здійснив перший політ у далекому 1972 році, але літак і досі залишається одним із найпотужніших винищувачів четвертого покоління.

Літак є одним із найуспішніших в історії. Він має на рахунку понад 100 підтверджених повітряних перемог при нульових власних втратах у повітряних боях із противником.

Вершиною розвитку F-15 стала модифікація F-15EX Eagle II від компанії Boeing. Від свого попередника вона успадкувала велику дальність, вражаючу максимальну швидкість на великій висоті та прекрасну швидкопідйомність.

Через розвиток ракетної зброї "сухі" льотні характеристики літака вже не настільки важливі, як колись, тому детально їх розглядати немає сенсу. Більш значущими факторами перемоги є авіоніка і, звичайно, озброєння літака.

Відомо, що F-15EX має надпотужну радіолокаційну станцію з активною фазованою антенною решіткою (АФАР) Raytheon AN/APG-82(V)1, яка може виявляти повітряні цілі на дальності близько ~300 км (у випадку зі стелсами цей показник буде нижче, але стелсів у Росії практично немає).

AN/APG-82(V)1 значною мірою переважає всі російські РЛС, зокрема, новий "Ірбіс" для Су-35С. Але справжнім козирем F-15EX є навіть не РЛС, а здатність нести унікальний набір зброї.

Справа в тому, що F-15EX Eagle II може одночасно нести до 22 ракет класу "повітря-повітря". Це рекордна кількість серед усіх бойових літаків, що перебувають сьогодні в експлуатації.

Для порівняння, Су-35С, який є найпотужнішим російським винищувачем четвертого покоління, може нести до 12 ракет класу "повітря-повітря".

F-15EX може застосовувати AIM-120D.

Це нова версія знаменитої ракети AMRAAM, яка може вражати повітряні цілі на дальності 160-180 кілометрів. Іншими словами, дальність AIM-120D більше, ніж у аналогічних російських ракет середньої дальності типу Р-77, але менше, ніж у нової російської ракети великої дальності Р-37М (200-300 км за даними самих росіян).

Незважаючи на всі переваги, F-15EX складно назвати найкращим вибором для України: принаймні, якщо казати про основний бойовий літак для Повітряних сил.

Це великий важкий винищувач, який потребує добре підготовлених злітно-посадкових смуг і загалом доволі вибагливий в обслуговуванні. Не варто забувати і про труднощі у відносинах зі США, які дають про себе знати останнім часом. Вони можуть стати на заваді продажу нових машин.

Переваги:

• можливість нести рекордну кількість ракет класу "повітря-повітря";
• дуже потужна РЛС;
• уніфікація із більш ранніми версіями F-15.

Недоліки:

• доволі висока вартість (як самого літака, так і експлуатації);
• відсутність технологій "стелс";
• планер літака стрімко морально застаріває.

Четверте місце: F-16V Block 70/72 (США)

F-16 традиційно виступає бюджетною‎ альтернативою F-15 - на відміну від "‎старшого брата"‎ він має лише один двигун, а не два. Вартість години польоту для F-16C оцінюють у приблизно 22 тисяч доларів, тоді як у випадку із F-15C вона може становити понад 40 тисяч доларів.

Водночас F-15 має значно більшу дальність польоту та бойовий радіус порівняно з F-16. Будучи більшим і важким дводвигуновим винищувачем, F-15 також несе більше зброї.

Зазвичай F-16 бере від 4 до 6 ракет AIM-120 AMRAAM залежно від модифікації та бойового завдання. Як і інші американські винищувачі, він є багатофункціональним. Тобто може нести велике різноманіття зброї класу "‎повітря – поверхня".

Особливе місце займають дешеві і масові керовані бомби JDAM. Йдеться про ціле сімейство комплектів, що перетворює прості вільноспадні бомби у керовані. З огляду на них росіяни і створили свій УМПК (правда з різницею у 30 років).

Нові версії F-16 кардинально відрізняються від того, що вже має Україна.

Найпросунутішим варіантом сімейства винищувачів F-16 є F-16V Block 70/72. Літак оснащується новою бортовою РЛС Northrop Grumman AN/APG-83 Scalable Agile Beam Radar (SABR) з АФАР, яка може виявляти повітряні цілі на дальності до 150 км.

Серед інших переваг літака – модернізована кабіна, потужна система РЕБ і розширений (у порівнянні із більш ранніми варіантами) набір озброєння.

Як можна здогадатися, все це коштує зовсім не дешево. За підрахунками порталу Defense Express, ціна одного нового F-16V Block 70/72 на рівні 2022 року для Болгарії становила 162,5 мільйона доларів за винищувач.

Варто також сказати, що F-16V не забезпечить значної переваги над РФ, будучи певною мірою проміжним рішенням. Тобто, якщо у випадку із Су-35 перевага може бути на стороні F-16, то, наприклад, модернізований Су-57 може його перевершити.

Переваги:

• відносно дешевий в експлуатації;
• українці вже знайомі зі старими версіями F-16.

Недоліки:

• поступається більш важким винищувачам майже в усьому;
• не має рішучої переваги над літаками РФ;
• хоча година польоту коштує відносно дешево, сам літак доволі дорогий. 

Третє місце: Eurofighter Typhoon (Великобританія, Німеччина, Італія, Іспанія)

Якщо F-16 це умовне Renault Clio, то "‎Єврофайтер"‎ – це Mercedes-Benz зі світу бойових літаків. В якому дивовижні характеристики (наприклад, безфорсажна крейсерська швидкість, яка становить 1600 км/год) поєднуються із не менш "‎дивовижною"‎ вартістю.

Нещодавній контракт на постачання 20 винищувачів Typhoon у версії Tranche 5 для Туреччини оцінюється приблизно у 7,2 мільярда доларів. Виходячи з цієї суми, можна припустити, що вартість одного літака становить фантастичні 360 мільйонів доларів за літак.

Це комплексна ціна (зброя, обслуговування та інше). Без всього цього ціна за один борт може становити приблизно 260 мільйонів доларів, що, звісно, також дуже багато.

Окрім безпосередньо ціни самого літака, дуже високою є вартість його експлуатації. Передбачається, що Typhoon обходиться у близько 60-65 тисяч доларів за годину польоту.

В деяких джерелах льотна година Eurofighter оцінюється значно нижче – приблизно на рівні 30 тисяч доларів, але навіть в цьому випадку він буде обходитися дорожче, ніж, наприклад, F-16.

Іншими словами, дозволити собі "‎Єврофайтер"‎ як основний винищувач можуть лише багаті країни. Україна може його отримати тільки за умови дуже масштабної і цілеспрямованої фінансової допомоги з боку Заходу.

Переваги:

• дуже високі льотні характеристики (швидкість, маневреність, швидкопідйомність);
• передове озброєння та сучасна авіоніка;
• конструкція має елементи для зниження радіолокаційної помітності.

Недоліки:

• дуже висока ціна літака;
• висока вартість експлуатації.

Друге місце: Dassault Rafale (Франція)

На другому місці розташувався справжній бестселер сучасного авіаринку. Літак, який добре знають всі любителі авіації в світі. Мова, звісно, про французький Dassault Rafale, який зараз готові "відірвати з руками", попри його кусючу ціну у понад 220 млн доларів за винищувач.

Суто концептуально Rafale дуже схожий на Typhoon. Це середній двомоторний винищувач, який має певні ознаки технології "стелс", але жодного разу не є повноцінною "невидимкою".

Dassault Rafale цінують насамперед за здатність виконувати абсолютно всі типи бойових завдань – від повітряного бою до застосування ядерної зброї. З аеродромів на суші, або з борту корабля.

Серед безумовних переваг – передова РЛС RBE2-AA, яка може виявляти цілі на дистанції до 200 км. Саме таку дальність має новітня ракета класу "повітря – повітря" MBDA Meteor, яку може застосовувати Rafale (як, до речі, і Eurofighter).

Поєднання передової РЛС та ракети з маршовим прямоточним повітряно-реактивним двигуном може стати ультимативним рішенням проти російських Су-30 і Су-35, які, загалом, суттєво поступаються "Рафалю".

Не тільки у повітряному бою, а й у знищенні наземних цілей, адже Rafale може нести високоточні бомби AASM та крилаті ракети SCALP-EG/Storm Shadow.

Варто сказати, що на відміну від деяких інших машин, Rafale вже "обкатаний" у реальних конфліктах в Афганістані, Лівії, Іраку та Сирії, де підтвердив високу надійність та ефективність.

Неприємним сюрпризом для французів стала втрата Dassault Rafale під час нещодавньої індо-пакистанської кризи. Пакистан заявляв про збиття літака, однак у контексті конфлікту згадувалися версії як про бойову поразку, так і про технічну несправність винищувача.

Переваги:

• високі льотні характеристики;
• максимально широкий арсенал сучасного озброєння;
• подібно до американських машин, надійний і перевірений у бою.

Недоліки:

• висока вартість одиниці;
• хоча коштує як стелс, не є "‎невидимкою"‎ у повному сенсі цього слова.

Перше місце: JAS 39 Gripen E/F (Швеція)

Одразу варто сказати, що цей літак є шведським лише умовно. Насправді його зібрали зі світу по нитці – можливо, саме це дозволило отримати майже ідеальне поєднання ціни та ефективності на тлі інших легких багатоцільових винищувачів покоління 4+.

Цей невеликий літак може злітати із пошкоджених аеродромів.

Однією з ключових цілей під час розробки Gripen була здатність експлуатувати літак зі злітно-посадкових смуг, покритих снігом, довжиною лише 500 метрів. Крім того, передбачався короткий час підготовки до нового вильоту – лише десять хвилин для місій типу "‎повітря – повітря"‎.

Базовий JAS 39 вже застарів, але шведи не були б шведами, якщо б не заклали у маленькій машині великий модернізаційний потенціал. Оновлений літак отримав РЛС з АФАР, новий двигун, а також збільшені дальність польоту та максимальну злітну масу.

Загалом на літаках Gripen E (одномісний) та Gripen F (двомісний) велика увага приділяється радарним і сенсорним системам. Центральним елементом є бортова радіолокаційна станція з активною фазованою антенною решіткою Raven ES-05, здатна ефективно виявляти повітряні цілі на дальності 160 км.

Основа силової установки Gripen E/F – перевірений часом американський двигун General Electric F414, який встановлюють, зокрема, на  F/A-18. На Gripen він лише один, тому вартість експлуатації відносно низька.

За даними Aviation Week, вартість однієї льотної години для Gripen E/F становить 22 тисячі доларів, що робить його одним із найбільш економічних винищувачів у світі.

На жаль, цього не можна сказати про вартість самого літака.

Якщо перші версії "‎Гріпена"‎ ще можна було назвати "‎дешевими"‎, то ціна одного Gripen E/F в новому контракті для Таїланду становила близько 140 млн доларів за один літак (з іншого боку, на тлі ціни Rafale або Eurofighter - це не так вже і багато).

Нарешті, величезною перевагою Gripen є можливість застосування вищезгаданої ракети Meteor, яка виводить його на принципово новий рівень і дозволяє поставити в один ряд із найкращими винищувачами покоління 4+.

Переваги:

• відносно доступна ціна;
• широкий арсенал сучасного озброєння;
• невибагливий в експлуатації.

Недоліки:

• програє важким винищувачам у дальності та бойовому навантаженні;
• далеко не найпотужніша РЛС.

Найкращий вибір для України

Тож, очевидно, "‎ідеального"‎ варіанта для України не існує. З доступних найкращим бачиться Gripen E/F, але треба розуміти, що це далеко не найпотужніший бойовий літак у світі. Він поступається як найкращим західним машинам, так і, ймовірно, топовим китайським винищувачам нового покоління.

На жаль, доступ до п’ятого покоління для України зачинений з політичних міркувань, а окрім того ціна цих машин може бути непідйомною для нашої країни.

Тому вибір у нас відносно обмежений політикою, економікою, питаннями безпеки (машини повинні десь базуватися, для них потрібен технічний персонал).

У якості додатку до легкого Gripen може виступати важкий F-15EX, який бачиться чимось на кшталт "повітряного арсеналу", який певною мірою компенсує недоліки, що має шведський винищувач.

Так Україна в теорії могла б реалізувати дворівневу концепцію винищувальної авіації (легкий + важкий винищувач), яку давно обрали для себе США.

Ілля Ведмеденко 

УНІАН в Google News