Зробити мільйон дронів – пів справи. Потрібно ще три мільйони боєприпасів до них, – голова ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар

Співзасновник ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар розповів УНІАН про ахіллесову п’яту російських виробників безпілотників, оцінив проект "народний дрон" та натякнув, що ворожі тили будуть палати частіше.

Ярославе, у новинах постійно можна бачити повідомлення про удари безпілотників по ворожому тилу, що не може не тішити. Як би ви це прокоментували?

Це спроможності, які відкрилися завдяки тому, що ми почали приділяти багато уваги розвитку БПЛА. Наразі маємо можливості точно влучати у ворожі об'єкти на таких дистанціях. Дуже сподіваюся, що таких новин буде більше.

Останні два роки у нас був бум, Ельдорадо розвитку дронів. З початку війни, з 2014 року застосування БПЛА було обмежене. Ми увійшли у війну без цієї галузі, нам залишилася лише спадщина від Радянського союзу, але вона не була пристосована до поточних задач. До широкомасштабного вторгнення розвиток був, але кволий. Практично, Збройні Сили отримували лише БПЛА тактичного радіуса і тільки з можливістю ведення пошуку, спостереження. Дронів з ударною функцією (камікадзе) в принципі не було, вони не використовувались. 

2022-й рік все перевернув. Наразі ситуація така, що близько 30% від всіх вогневих задач виконуються засобами БПЛА. Вони показують більшу ефективність у порівняні з засобами артилерії з такою ж самою дальністю стрільби. Щоб уразити ціль з міномета, потрібна пристрілка, його треба підводити, є певні витрати, з одного пострілу не вдається влучити. Зовсім інша ситуація, коли застосовується БПЛА ударної дії: один постріл – одне влучання. Ми маємо і економічну вигоду, і стріляємо точно. 

Розвиток технологій йде в тому напрямку, щоб автоматизувати процес. Доведення до цілі, нейронні мережі і подібні речі ще більше посилюють можливості дронів.

Але чи можна взагалі порівнювати потужність артилерії та дронів? 

Так, середня вага, яку несе БПЛА, менша за вагу одного артилерійського пострілу. Звісно, це не можна порівняти з вогневою потужністю міни калібру 120 мм. Але треба брати до уваги інші показники: час розгортання, точність ураження, кількість витрачених засобів, кількість персоналу, який має бути задіяний… Візьмемо, як приклад, ворожий бліндаж. Які треба зусилля, щоб знищити таку ціль з міномета, та за допомогою ударного безпілотника? Показники неспіввісні, ефективність БПЛА несумнівна. 

Те, що на початку повномасштабного вторгнення сили ворога кратно переважали, призвело до того, що у хід йшло все, що допомагало. Були відкинуті сумніви щодо того чи іншого виду зброї. Безпілотники вийшли на авансцену. Цей ефект був помічений і військовими, і громадянським суспільством, і владою. Кабмін створив умови, щоб галузь розвивалась. Були кроки щодо спрощеного, прискореного постачання. Був створений кластер, у межах якого підтримуються стартапи. Це створює екосистему, яка поєднує виробників, молоді стартапи, інвесторів, Збройні Сили та інші сфери безпеки. Це зв'язок між виробником і тим, хто використовує дрони. 

Днями був проведений хакатон, у якому взяло участь 400 команд. Це дуже багато. У 2014 році – 0, у 2022-му – до 10 виробників, а зараз – 400! І всі ці команди колаборують, щоб щось зробити.

Але багато хто скаржиться на те, що недостатньо інвестицій у стартапи, що в галузі залишається надто багато бюрократії тощо.

Напевно, завжди є місце для покращення. Але порівняно з тим, як була влаштована бюрократична система у 2021-му році і зараз - це небо і земля. Може пройти менше ніж місяць від моменту, коли виріб запропонували, до прийняття рішення, наказу міністра оборони про прийняття на постачання. Це феноменальний результат. 

А фінансування?

Скарги про недостатність фінансування були завжди. Забезпечити всі потреби неможливо, ресурси обмежені. Важливо, що працює BRAVE 1 (кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Міністерством цифрової трансформації). Вони звітують про сотні профінансованих стартапів, а 25 тисяч доларів на стартап – непоганий результат. Це підтримка від держави. Це було немислимо три роки тому. 

Звичайно, не всім вистачає, звичайно, хотілося б більшого. Але треба цінувати те, що маємо зараз.

Я чув критику й у бік розробників, їм дорікали, що вони не завжди розуміють реалії, відірвані від фронту. Наскільки така "зрада" виправдана?

Так, звичайно, робота має бути системною. У Генеральному штабі створено Центральне управління безпілотних систем. Цілеспрямовано займаються не лише тим, що готують персонал, а й аналізують та узагальнюють дані. Вони виставляють вимоги, показують, куди треба рухатися, спрямовують виробничий потенціал.

Розкажу про це на прикладі FPV дронів. Нам треба працювати не лише вдень, а й уночі. Треба рішення, щоб підвищити ефективність на останніх метрах, коли безпілотник йде на ураження (часто обривається зв'язок). Потрібна автоматизація. Щоб знаходити такі рішення був проведений Хакатон, про який я вже згадував. Були розроблені завдання (і це те, що хочуть Сили оборони), а виробники вже пропонували свої рішення.

Серед стартапів щось допоможе змінити хід битв? Чи є революційні рішення?

100%. Ми не стоїмо на місці. Ми прагнемо до покращення. Ті завдання, які ставились виробникам для пошуку рішень говорять самі про себе. Коли ми досягнемо мети, ефективність застосування наших БПЛА буде кратно збільшена. 

Ви розповідаєте, що галузь розвивається, що є підтримка від держави. Але, якщо почитати соцмережі, картина дуже відрізняється. Чого, на вашу думку, зараз не вистачає? 

Не вистачає багато чого. В першу чергу, йдеться про боєприпаси. Зробити мільйон дронів - це пів справи. Потрібно ще три мільйони боєприпасів до них. Використовувати розукомплектовані постріли до РПГ - це необґрунтована розкіш. Це плюс 750 доларів до вартості одного удару. Знищення одного мо***ля має коштувати в рази дешевше. 

Отже, перед нами величезний виклик, бо виробництво пластиду (RDX) в Україні в дуже лімітованому обсязі. На світових ринках також дефіцит і зростання цін. Українська хімічна промисловість має шукати відповідь на цей виклик.

А що відбувається у ворога? Чи можемо ми конкурувати, зважаючи, що бюджети не співмірні? 

Війна – це таке явище, коли відбувається дія та протидія з обох сторін. Це неминучий процес. Ми домінували у 2022-му році, використовуючи певні технології, певні тактики. Ворог знайшов можливості протидії. Ми знов та знов вдосконалюємо БПЛА. Знайшли певне рішення - певний час ми у фаворі. Саме так і у ворога. Але ми відрізняємось. 

Ворожа система – вертикально-інтегрована структура, це не державно-цивільне партнерство, як у нас. Там так само аналізують інформацію, шукають, що саме потрібно для фронту. Але подальші кроки не відбуваються у спосіб "відкритого ринку". Вони призначають виробника, надають йому ресурси.

Така схема має і переваги, і недоліки. Переваги у тому, що ресурс, наданий в одні руки, дозволяє швидко масштабувати виробництво. Але ризик помилки набагато вищий. Якщо вони обрали неправильне рішення, то витрачають на нього всі ресурси.

Тобто, у нас ризик помилки суттєво нівелюється внаслідок конкуренції, кілька виробників пропонують рішення для однієї проблеми. У Москві: "Тримай задачу, виконуй". Навіть, якщо вони десь зроблять помилку, всі будуть і далі виконувати. У стратегічному плані мережева взаємодія більш стійка та адаптивна, ніж вертикально-інтегрована система.

Що думаєте про проєкт "Народний дрон"? І чи ви чули відгуки з фронту про перші "народні дрони"?

Я оцінюю цю ініціативу не з погляду того, що це рішення, щоб забезпечити дронами Сили оборони. Наївно думати, що українські домогосподарства зроблять потрібну кількість та якість. Це, скоріше, питання розвитку екосистеми, залучення людей до галузі. На початку розмови я казав про 400 виробників, і коли вони розвинуться, стануть виробництвами, їм будуть потрібні робочі руки. Ініціатива "Народний дрон" допомагає залучити людей до галузі. Це - підготовка кадрів. 

А чи багато людей відгукнулось та взяло до рук паяльники? 

Я спілкувався з Марією Берлінською на цю тему. Вона каже, що певні організації та фонди втомилися від режиму: "Купи-Віддай". Постійно треба шукати Мавіки, треба то, то, то... Вони приходять до того, що треба щось робити. Є ті, хто має персонал, готовий вивчитися. Багато людей розуміють, що запустити виробництво - це стратегічно правильніше рішення, ніж постійно купувати в Китаї. 

Victory Drones, які запустили цей проєкт, відбудували певний процес перевірки. Люди, які відгукнулися на ініціативу, вчаться через онлайн платформи. Всі їхні вироби перевіряють експерти, тестують, лише після цього розповсюджують. Недостатньої якості дрони використовують у навчальних цілях.

Скільки часу може до моменту, коли Сили безпілотних систем запрацюють на 100%?

Розбудова нового роду Сил оборони - це точно не справа кількох місяців. До повного набуття спроможностей пройдуть роки. Запорукою успіху серед іншого, буде роль лідера (візіонера), який буде генерувати спроможності, указані в указі президента України. Безсумнівно, це має бути людина глибоко обізнана в усіх аспектах життєдіяльності роботизованих систем, та їх ролі і місця в мінливому багатодоменному середовищі поля бою майбутнього.

Влад Абрамов

Влад Абрамов

УНІАН в Google News