Погроми в Греції: привид комунізму знову бродить Європою

Молодь вішає на стіни фотографії Сталіна, Мао, Че Гевари... Для цих хлопців особливим шиком вважається причепитися до поліцейського...

Сьогодні грецькі заклади оголосили страйк через загибель 15-річного анархіста, який загинув від рук поліції. Сьогодні ж греки поховали загиблого Александроса-Андреаса Грігоропулоса, який був застрелений 6 грудня поліцейським у вуличній сутичці. А в середу в країні оголошений загальний страйк, який зачепить державні служби і приватний сектор. Жодна подія не викликала таких хвилювань в грецькому суспільстві, як загибель п`ятнадцятирічного підлітка. Як все відбувалося? Які глибинні причини того, що відбулося? Чи є окремий випадок проявом загальної тенденції?

Фото REUTERS

Греки на відміну від нас ніколи не переживали «щастя» соціалізму. У цьому суспільстві не тільки немає розчарувань соціалізмом, але навпаки – ідеї марксизму підтримує значна частина грецького суспільства. І особливо сильне захоплення марксизмом серед студентів. На відміну від Радянського Союзу, грецька молодь підтримує троцкізм, маоїзм і навіть сталінізм. Район Ексархія в Афінах завжди був центром тусовок ліворадикальної грецької молоді. В Афінському університеті, в аспірантурі якого я вчився і захищав дисертацію, з кількасот знайомих греків найбільш помірних поглядів дотримувалися комуністи. В основному ж молодь вішає на стіни фотографії Сталіна, Мао, Че Гевари. Вони щиро вважають, що парламентська республіка - «виродок» буржуазних еліт, і треба брати владу в руки революційним шляхом. У студентських комітетах (а вони є сильними органами молодіжного самоврядування), традиційною є така партійна карта: один центрист, один комуніст і решта вісім чоловік – представники ультралівих партійних організацій. За моїми прикидками, 80 відсотків грецької молоді - шанувальники крайньої лівої ідеї. При дискусіях на мої аргументи, що концепції світлого майбутнього немає місця в серйозній науці, а соціалістична мрія оплачена сорока мільйонами життів, греки по-філософськи відповідали, що капіталізм щодня поволі і методично знищує людей нерівністю. 

Фото REUTERS

Але повертаючись в Ексархію... У цьому мікрорайоні розташовані маленькі друкарні, які друкують книги Троцького і навіть Сталіна. Тут знаходиться велика кількість різного роду кав`ярень і барів, де збирається молодь, яка мріє бути схожою на Троцького і Че Гевару. Для цих хлопців особливим шиком вважається причепитися до поліцейського, відібрати у нього кийок або ж підпалити поліцейську машину. Грецька поліція взагалі намагається не заходити в цей район, і донедавна не використовувала ніяких жорстких методів боротьби проти цих молодих людей. Багато в чому це пояснюється і тим, що ситуація, в якій знаходиться нинішній уряд, досить хистка. Коаліція має перевагу в парламенті лише в один голос. Рівень довіри до правоцентристського уряду низький. Тому поліція негласно уникала будь-яких сутичок із студентами, прагнучи не провокувати їх. 

Але минулої суботи ситуація вийшла з-під контролю. Кілька молодих людей зв`язалися з двома поліцейськими (поліцейський загін - це аналог нашого ОМОНу). Зараз грецька преса дає різні трактування інциденту, в якому загинув Александрос Грігоропулос. За однією версією, молоді люди напали на машину поліцейських. Поліцейський намагався запобігти трагедії, вистріливши двічі вгору, і один раз – в підлогу. І одна з куль потрапила рикошетом в юнака. За іншою версією, під час розмови молоді люди стали провокувати патруль словами "нічого ви нам не зробите", у відповідь на що поліцейський вистрілив в хлопця і одна з куль потрапила в голову. Даних медичного розтину поки немає. І невідомо чи вони будуть. Прем`єр-міністр Греції Костас Караманліс виступив із зверненням до нації, висловив співчуття, просив вибачення, обіцяв захистити країну від безладів. Поліцейські, що брали участь в інциденті, усунені від своїх обов`язків.  Але це не зупиняє вибуху обурення грецького суспільства. У країні розпочалися акції непокори. До речі, грецьке суспільство з великою недовірою ставиться  до поліції. Ще донедавна вона асоціювалася у них з жандармами періоду військової хунти. У грецькому суспільстві існує думка, що половина поліції в мегаполісі налаштована на те, щоб захищати і охороняти політиків, а не народ. Тому коли кілька тисяч радикально налаштованих молодих людей, обличчя яких закриті масками і капюшонами, почали палити центральні магазини, розташовані в центрі Афін, і філіали банків, це не викликало різкого негативного протесту. Навпаки - для більшості людей це є закономірною реакцією на «вбивство дитини». Оскільки для греків п`ятнадцятирічний підліток - це дитина. Навколо району Ексархія розташовані три великі навчальні заклади: Афінський Політехнічний Університет, що свято зберігає традиції студентських виступів 70-х років, юридичний факультет Афінського Університету, студенти якого на багато місяців захоплювали будівлі на знак протесту проти політики Караманліса, і Вища школа економічних наук Афін. Як мені пояснили мої приятелі по аспірантурі, більшість анархістів збираються в цих вузах, куди доступ поліції заборонений, і звідти роблять набіги на навколишні магазини, банки, підпалюють пластикові контейнери для сміття.

Фото REUTERS

Цікаво, що сам загиблий - представник майже золотої молоді. Його батько – директор банку в елітному районі Афін, сам хлопець ходив до приватної школи, а мама – ювелір. Царство Небесне покійному, це не свідчить про нього погано. Це просто ще один приклад, що в грецькому суспільстві добре влаштовані люди не вірять в справу батьків, а носяться з мрією про прекрасну альтернативу, готові захищати її навіть з пляшкою запальної суміші в руках. Вони - не бандити, вони не грабують магазини, але вони можуть увірватися, залити його бензином і сказати: ми ненавидимо вас, капіталістів. Вони не мають пошани до чужої власності. І зараз ситуація загострена як ніколи. Звичайно, влада може провести операцію із зачистки. Але якби хоч десь прозвучав ще один постріл, все б суспільство об`єдналося проти партії прем`єра. І на наступних виборах ця політсила не одержала б і десяти відсотків. 

Цей вибух - найчисленніший вибух ліворадикальних сил у грецькому суспільстві. Недивно, адже анархісти відчувають за собою підтримку людей. Під час таких явищ виникає мародерство. І вже є перші заарештовані. Опозиція стала вимагати відставки діючого уряду. (Цікаво, що коли йдуть «мирні» маніфестації, то лідери профспілок вимагають не допускати до них анархістів. Мотивують це тим, що анархісти нападуть на поліцію і вимоги маніфестантів  будуть скомпрометовані).

Отака Греція - країна, яка мріє про соціалізм. Але проте в житті вона демонструє дві абсолютно несоціалістичні (у відомому нам розумінні) якості. Перша: політики в Греції категорично бояться йти наперекір суспільству. Друга: люди в Греції дуже трепетно ставляться до людського життя.

Всеволод Самохвалов, Кембрідж – Афіни, дослідник-балканіст, який вісім років жив в Афінах, спеціально для УНІАН