Російських опозиціонерів звично запхнули до міліційних автобусів

"День Гніву" мав стати першим після звільнення мера Москви. Але мирно відсвяткувати звільнення від «лужково-батуринської» окупації не вийшло. Фоторепортаж

«День Гніву», який російська опозиція проводить щомісяця 12 числа, - вже традиційний захід для московських «незгодних». Жовтневий мітинг мав стати першим після звільнення мера Москви Юрія Лужкова. Саме з його ім`ям завжди пов`язувалися попередні відмови опозиціонерам щодо організації публічних акцій протесту в російській столиці. Але мер пішов, а порядки залишилися ті самі.

Ще до початку акції було зрозуміло: її учасникам мирно відсвяткувати звільнення від «лужково-батуринської» окупації не вийде.

Влада Москви відмовлялася погоджувати «День Гніву», мотивуючи це тим, що «учасники мітингу заважатимуть москвичам і гостям столиці, для яких Тверський майдан є улюбленим місцем прогулянок», а також тим, що «учасники мітингу можуть пошкодити пам`ятник Юрію Долгорукому, який є історичною і культурною спадщиною Москви». Очікування справдалися - міська влада підготувалася до зустрічі з московськими опозиціонерами ретельно: Тверський майдан міцно обгородили спеціальною огорожею, поряд вишикували не менше трьох десятків міліційних автобусів. У тому, що затримання таки будуть, здається, ніхто з тих, хто прийшов на мітинг, уже не сумнівався.

Член політради московської «Солідарності» Семен Зон-Зам, який постійно бере участь у заходах «незгодних», припустив, що сьогодні все має пройти більш-менш м`яко, мовляв, новий, «безлужковський», період починається. Але помилився. Поява першого «незгодного», якого оточили журналісти, викликала блискавичну реакцію російських міліціонерів. Кільце кореспондентів було розірване, а самого «ньюзмейкера», який навіть не встиг назватися, буквально занесли в автобус. Далі все пішло за давно відпрацьованим сценарієм.

Прибувши на майдан один з організаторів «Дня Гніву», координатор руху «Лівий фронт» Сергій Удальцов, встиг вигукнути лише кілька слів: «Вітаємо вас із звільненням від лужковсько-батуринської окупації! Ура!». Серед аудиторії пролунали одиночні вигуки підтримки від таких же «незгодних», які змішалися в одному натовпі з журналістами. Закінчував свій монолог Удальцов уже в горизонтальному положенні - дорогою в міліційний автобус. Втім, і той факт, що він зміг дійти до місця проведення акції, вже можна вважати успіхом. Раніше його затримували ще на підступах до мітингу, далеко від камер і об`єктивів.

Це тільки підбадьорило решту учасників акції. У натовпі негайно були запалені фаєри, і з різних частин площі почалося скандування: «Свободу!», «Фашисти!», «Опричники!», «Це наше місто!».

Деякі учасники акції тримали в руках аркуші паперу з написом «31», що означає 31-у статтю російської Конституції, котра декларує право громадян Росії на проведення мирних зборів.

Поки «незгодні» скандували, міліція затримувала найактивніших. «Росія без Путіна!», «Ми – вільні громадяни Росії!», «Лужкова - на мило, у в`язницю!» - відчайдушно викрикували навіть ті, кого попід руки вже вели в міліційні автобуси.

У цьому сум`ятті, здається, всі почали забувати, навіщо тут зібралися. Міліція хапала, журналісти намагалися все зняти, а затримані відправлялися в автобуси.

Тим часом вимоги мітингуючих були прості і, хоч як парадоксально, частково навіть збігалися з позицією президента Росії Дмитра Медведєва, незадоволеного Лужковим. «Незгодні» прийшли з вимогою розслідувати підсумки діяльності колишньої московської влади, притягти Юрія Лужкова, Володимира Ресіна, Олену Батурину й інших членів «лужковської команди» до кримінальної відповідальності. Не дарма ж Дмитро Анатолійович підписав указ з формулюванням «через втрату довіри»! Щоправда, відновлення прямих виборів голів регіонів Росії, зокрема мера Москви, навряд чи входить у плани російського лідера.

На якомусь етапі міліція вирішила змінити тактику. Справді, навіщо виловлювати поодиноких опозиціонерів, якщо можна просто виштовхати всіх? Одним махом, так би мовити. Міліціонери вишикувалися і почали витісняти учасників мітингу і журналістів з площі перед мерією. Будь-які переміщення у бік вулиці Тверської перепинялися миттєво. При цьому міліція застосовувала грубу силу, як до журналістів, так і до учасників мітингу. Протистояти рухомому міліцейському кордону мітингуючим було не під силу. Учасників акції фактично виштовхали в бік Великої Дмитрівки, дорогою встигаючи ще затримувати решту особливо активних мітинговців.

- Нас позбавили виборчого права – нам то одного поставлять, то іншого. Я не хочу, я хочу сама вибирати як у цивілізованих країнах. Чому в нас все через коліно? – обурювалася Тетяна Кадієва, активіст «Іншої Росії». - Народ повинен бачити, що є люди, які не бояться відстоювати свої права і говорити, що їх влада дістала. Мені 54 роки і я не боюся. Годі терпіти цю владу в нашій країні. Це вже просто край. Ми ж не холопи!

Тим часом «парад демократії» вже за годину був закінчений. Затриманих (більше 30 осіб) за традицією розвозили по московських РВВС. «День гніву» добіг кінця.

Роман Цимбалюк, власкор УНІАН у Росії

Фото Вадим Дмитрив

УНІАН в Google News