Тиск у політичному котлі Росії зростає

Через три місяці Путін на довгі 12 років стане президентом Росії... «Негативний консенсус зростає». Гасло опозиції на президентських виборах буде таке: «За будь-якого, крім Путіна!»

Через три місяці Путін на довгі 12 років стане президентом Росії... «Негативний консенсус зростає». Гасло опозиції на президентських виборах буде таке: «За будь-якого, крім Путіна!»

У Росії відбулися вибори до Державної Думи, оприлюднені попередні підсумки голосів «за» і симпатій народу. Це знакова подія для російського політичного життя. Викиди пасіонарної енергії політиків і виборців досягли апогею. Росія хоч у політичній депресії, але очисний ураган політичного торнадо не за горами.

«Єдина Росія» набрала 49,54%, КПРФ - 19,16%, «Справедлива Росія» - 13,22%, ЛДПР - 11,66% голосів. Явка виборців на виборах склала 60,2%. Проте експерти говорять про сенсацію.

Правляча «Єдина Росія» втратила конституційну більшість у парламенті. Якщо в 2007 році партія влади отримала 315, то сьогодні у неї 238 місць. Від коаліцій, угод, союзів нікуди не дітися.

Голоси правлячої партії відійшли до «системної опозиції». Комуністи матимуть у Державній Думі 92 мандата, «Справедлива Росія» - 64, ліберальні демократи Жириновського 56 крісел.

Перемогло соціологічне несвідоме і віртуозна, доведена до досконалості система фальсифікацій народного волевиявлення. Інтернет так і «відгонює», як гнилий труп, потоками скандального амбре. Коротше, ще «батько народів» сказав - «немає таких фортець, які більшовики не могли б узяти».

Тут доречний анекдот (втім, з бородою). Улітку 2012 року президент Барак Обама дзвонить президенту Володимиру Путіну і розповідає, що у нього проблеми з виборчою кампанією в США. На що російський президент: «То давайте я вам пришлю на допомогу голову Центральної виборчої комісії РФ пана Володимира Чурова».

За тиждень цей самий Чуров дзвонить Путіну і каже: «Дозвольте доповісти! Володимир Володимирович, результати не дуже добрі. Але в усіх американських штатах ви перемагаєте, щоправда, з невеликою перевагою».

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) визнала вибори до Державної Думи РФ недостатньо конкурентними і зазначила багато порушень при підрахунку голосів.

Мені взагалі здається, якби написати енциклопедію «Як фальсифікувати вибори» на основі аналізу демократичного народного волевиявлення пострадянського простору, то всі політтехнологи світу відчули б небувалий творчий підйом і «ніжний дотик» великих грошей, здобутих злочинним шляхом.

А в принципі, що зміниться? Як говорить вічний спікер нижньої палати Федеральних Зборів РФ Борис Гризлов (його знову планують у те саме крісло всадовити) «Державна Дума - це вам не місце для дискусій».

Цинізм російської влади не просто вражає. Особливо такий просунутий користувач інтернету як нинішній президент «кривенька качка» Дмитро Медведєв. Він офіційно заявив, що всі викладені в світовій павутині відео фальсифікацій виборів у Росії - це дірка від бублика.

А мені б хотілося зазначити, що завдяки Інтернету в Росії відбулася революція в громадянському контролі за процесом голосування.

І справа не в тому, що зафіксовані тисячі грубих порушень, зокрема й кримінально карані. І не в тому, що опозиція, громадські організації та нечисленні іноземні фонди створювали структури контролю за виборами, а в тому, що більшість порушень миттєво ставали публічними, з ними могли ознайомитися, побачити факт порушення мільйони користувачів Інтернету.

Сталінське гасло - «важливо не як голосують, а як рахують», - неабияк вкрилося нафталіном. А в російському політичному житті, крім реальної і телевізійної політики, з`явилася віртуальна «третя» спільнота людей (слідом за реальною і «телевізійною»), якій небайдуже як проходять демократичні процеси в країні. Інтернет-політика не просто стала конкурувати з кремлівськими політичними технологіями та політикою «телевізійного ящика», а результативно і конкретно інформувати і впливати на громадську думку.

Цікавими є прогнози в Москві щодо майбутньої політичної долі Володимира Путіна. Столичні експерти вважають, що прем`єр-міністр зміцнив своє становище. А втрата голосів виборців правлячої партії не щось інше, як «процес випускання пари з котла».

Володимир Путін, починаючи з осені нинішнього року, відійшов від керівництва партії «Єдина Росія». Більше того, путінський «Загальноросійський народний фронт», в який «вбухали» сотні мільйонів рублів, припинив своє існування. Путін свідомо «екранується» від дискредитованої (як називає опозиція) «партії злодіїв і корупціонерів» - «Єдиної Росії».

Вже через три місяці прем`єр-міністр готується на довгі 12 років стати президентом Росії. Планує бути «над політичною боротьбою», говорити «від імені народу», а не якоїсь конкретної політсили. Коротше, бути арбітром, а не учасником політичних баталій.

Щоправда, це політична традиція монархічних режимів, спадкових принців, жорстоких диктаторів, а не чиновників, найнятих народом керувати країною, яка декларує в конституції демократичні цінності.

Втім, у Володимира Путіна залишаються мільйони апологетів, зусиллями яких суверенна демократія в Росії проіснує ще довго. Хоча «негативний консенсус зростає», і гасло опозиції на президентських виборах, які не за горами, звучить так: «За будь-якого, крім Путіна!»

Загалом, тиск в російському політичному котлі зростає.

Віктор Тимошенко, Москва

УНІАН в Google News