Світовий повітряний простір нагадує гру в "тетріс", в якій перевізникам потрібно знайти правильні маршрути, щоб уникнути загроз для безпеки й надто великих витрат на паливо.
Для авіакомпаній найбільш тривожним аспектом примусового приземлення рейсу Ryanair в Білорусі стало те, на скільки легко це було зроблено.
Відновити міжнародні подорожі на тлі хиткого відновлення після COVID-19 й без того важко. А загроза початку нової ери, в якій держави будуть викрадати літаки, зробить це завдання ще більшим викликом.
"Гірка правда подій в Білорусі полягає в тому, що військові контролюють небо. А цивільні там лише гості. Якщо уряди й їхні ВПС вирішать порушити свободи, від яких залежить наше пересування з місця на місце, перевізники нічого не зможуть зробити, щоб їм завадити", - пише Bloomberg.
Для цього асиметричного перевороту не знадобилися жодні передові технології. Служба контролю повітряного простору Білорусі повідомила про загрозу для безпеки, коли рейс з Афін в Вільнюс проходив через білоруську територію. А старий винищувач МіГ-29 супроводжував літак Ryanair аж до Мінська, де журналіста Романа Протасевича арештували.
Читайте такожПольща не пропустила літак "Бєлавіа", що летів з Мінська в Барселону
Випадків, коли уряди намагаються схопити незручних для них людей, теж повно. Від Китаю і Саудівської Аравії до Росії й США - влада демонструє готовність експериментувати з переслідуваннями. Євросоюз у понеділок порадив своїм авіакомпаніям уникати повітряний простір Білорусі. Тим самим, Брюссель додав лише невеличкий шматочок до глобального подрібненого пазлу з країн, над якими літати не можна. Частину Близького Сходу: від Лівії до Ірану, - авіакомпанії вважають забороненою для польотів зоною. Адже через місцеві війни літаки можуть збити, - пояснюють в Conflict Zone & Risk Database.
Зони ризику, але нижчого рівня, охоплюють північну Африку, Афганістан, Пакистан, Україну, Північну Корею, Росію, Філіппіни, Венесуелу і навіть Японію, де ракетні випробування Пхеньяна становлять потенційну загрозу. Світове небо не відкрите. Воно більше нагадує гру в тетріс, в якій перевізникам потрібно знайти безпечні маршрути з найменшими витратами на пальне.
Але в минулому ситуація була ще гіршою. СРСР і Китай колись блокували майже весь транзитний рух іноземних авіаліній. Щоб долетіти з Лондона в Токіо, потрібно було приземлитися для заправки в Анкориджі. Цей маршрут на третину довший і менш ефективний з точки зору витрат на паливо, ніж прямий переліт через Сибір. Порушення заборон могло мати смертельні наслідки. В 1983 році 269 людей на борту рейсу 007 компанії Korean Air Lines Flight загинули через те, що літак зайшов у радянський повітряний простір. Тож його збили.
Читайте такожУ Німеччині допустили причетність Росії до інциденту з літаком Ryanair
Тож події в Білорусі ще більше погіршують перспективи авіації, яка сподівається повернути міжнародні польоти до норми. Зараз маршрути через території під контролем авторитарних режимів, таких як в Росії й Китаї, лишаються важливою частиною більшості дальніх рейсів. Правила свободи руху, які регулюють ці маршрути, - це основа для можливості перевізників працювати в глобальних масштабах. Без них витрати на пальне зростуть до таких рівнів, які в кращому випадку стануть нездоланною перешкодою. Тим більше в часи, коли після глобальної пандемії коронавірусу авіакомпанії опинилися під потужним тиском боргів на сотні мільярдів доларів.
Якщо викрадення літаків в стилі Білорусі стануть популярними, як колись у 1970-х, найбільш песимістичні прогнози щодо майбутнього авіації можуть виявитися надто радісними.