Розрив між країнами, в яких є або немає вакцин, стрімко зростає.
Пандемія коронавірусу сильно загострила глобальний розкол між північчю і півднем. Заможні країни Заходу впевнено рухаються до встановлення колективного імунітету в той час, як більша частина Африки, Азії й Латинської Америки все ще чекають, коли вакцини дійдуть до них.
Лише невелика група країн займаються виробництвом власних профілактичних препаратів проти COVID-19. А програми імунізації решти світу залежать від них. Через це зароджується новий геополітичний порядок, в якому відносини між покровителем і клієнтом визначаються асиметричністю доступу до вакцин і попитом на них. Про це на сторінках Foreign Policy пишуть лектор школи Соціології, політики й міжнародних досліджень в Брістольському університеті Саймон Франкел Пратт і професор політології з Університету Святого Франциска Ксаверія в Канаді Джеймі Левін.
"Вже зараз з'явилися серйозні ознаки того, що країни без вакцин стали уразливими до дипломатичного примусу і обману. Росія й Китай почали постачати вакцини в обмін на вигідні зовнішньополітичні поступки, як і Ізраїль. Західні країни, тим часом, зосередилися на власних програмах вакцинації. Хоча США нещодавно оголосили про намір запропонувати дози сильно постраждалим країнам, зокрема Індії", - йдеться в статті.
Читайте такожБайден заявив, що США ділитимуться вакцинами від коронавірусу з іншими країнами
Але ці ринкові успіхи здебільшого пов'язані до інтенсивних торговельних відносин між заможними й розвинутими промисловими економіками, які існували до пандемії COVID-19. Рівень вакцинації серед інших країн лишається дуже низьким. І зважаючи на велетенські запаси доз від AstraZeneca, це результат обмеження поставок.
"Закони про інтелектуальну власність й інфраструктурні межі привели до майже повної монополізації виробничих потужностей у жмені країн. А ієрархія торговельних переваг й преференцій зробила так, що невелика група країн без вакцин отримали пріоритет, в той час як інших змусили чекати", - йдеться в статті.
Щоб здолати ці виклики, ВООЗ створив програму COVAX, яка була націлена забезпечити чесний розподіл вакцин по всьому світі. Але до цього часу всі ці зусилля фактично зазнали невдачі. Надто мало вакцин було розподілено завдяки програмі. Натомість, зіштовхнувшись з дефіцитом вдома, ЄС і США запровадили обмеження на імпорт препаратів від COVID-19, урізавши таким чином всі поставки.
Читайте такожBloomberg пише про початок третьої хвилі COVID-19 в РФ, в Кремлі спростовують
Китай проголосив, що розробки Sinovac і Sinopharm - це "глобальне благо". Після цього він почав постачати вакцини майже у 100 країн, часто безкоштовно. У деяких з цих випадків склалося враження, ніби Пекін передав свої препарати лише для того, щоб зірвати угоди, які країни уклали з Pfizer. Він відправляв дози раніше і підкуповував місцевих чиновників. Тим часом, новий витік даних виявив, що Китай вимагав від Парагваю змінити позицію щодо Тайваню. Аналогічним чином, він успішно переконав Бразилію відкрити свій ринок 5G для компанії Huawei. І це була умова для постачання китайських вакцин.
"Якщо це унікальний момент, тоді Росія й Китай, швидше за все, стануть переможцями. Індія теж, якщо вона приборкає потужну другу хвилю COVID-19. Якщо вакцинуватися доведеться лише раз на кілька років, тоді геополітична переорієнтація навряд чи відбудеться. Але якщо уколи знадобляться раніше, про що попереджають передові епідеміологи, історія буде іншою", - йдеться в статті.
Читайте такожРеальна загроза: "індійський" штам коронавірусу виявили у 7 країнах Європи – МОЗ
З точки зору ринку глобальної фармакології, ситуація дещо інша. США - все ще головний гравець, але вони мають справу з кількома потенційними суперниками. У Західній Європі Німеччина й Велика Британія користуються непропорційним впливом. Росія користується впливом на групу країн в Центральній і Східній Європі. Тим часом, Індія і Китай мають однаково великі виробничі потужності, а також, що найголовніше, домінують в експорті за межами Заходу. Тим часом, Ізраїль, попри те, що він лишається відносно невеликою регіональною силою, має більше значення як постачальних медикаментів, ніж може здатися через розміри країни.
Якщо попит на вакцини від COVID-19 збережеться на довго, змагання між всіма цими країнами за роль головного постачальника на Землі призведе до встановлення нового глобального балансу сил, який точно буде відрізнятися від сучасного.