Пандемія - це час обмежень і жорстких урядів, але надзвичайні заходи не повинні стати новою нормою.
Це був жахливий рік для свободи. І це доводиться визнати не лише тому, що на носі новий локдаун. Як війна чи інші катастрофи, пандемія змінює пріоритети. В 2020-му особиста свобода здавалася менш важливою, а громадське здоров'я - навпаки.
Державний патерналізм несподівано став цілком прийнятим або, принаймні, необхідним, - пише Bloomberg. Але водночас COVID-19 став ідеальним виправданням для циніків й автократів, які й раніше зневажали свободу, а тепер намагаються поховати її взагалі. З початком 2021 року чи свобода переживає глобальний занепад? "Лібералізм" вже в минулому?
Читайте такожCNN: Європу чекає жахливий 2021-й рік
Йдеться про поважну філософію, яка розглядає особисту свободу як найвищу цінність, при цьому визнаючи потребу узгодити цей принцип з суспільством як таким. З цієї причини лібералізм може час від часу жити з обмеженнями свободи. Принцип шкоди за визначенням трактату Джона Стюарта Мілля "Про свободу" за 1859 рік говорить, що "єдина ціль, заради якої влада може бути справедливо застосована проти будь-якого члена цивілізованої громади проти його волі - це заради того, щоб запобігти шкоди іншим".
Тому в запровадженні локдауну заради сповільнення поширення COVID-19 немає нічого неліберального. Так само як і в вимогах носити маски в громадських місцях. Держава не стає автоматично неліберальною, якщо в часи економічного потрясіння вона тимчасово стає головною економічною силою, фінансово підтримуючи фірми й людей, поки вони не зможуть знову заробляти собі на життя.
Читайте такожPolitico: Євросоюз вступає в судову битву за своє існування
За минулий рік, згідно з даними Freedom House, ситуація з демократією й правами людини погіршилися у 80 країнах світу. В Зімбабве банди уряду в ім'я локдауну арештовували, викрадали, ґвалтували і нападали на опозиційних лідерів, активістів й інших дисидентів. Влада по всьому світі: від Казахстану до Шрі-Ланки, Камбоджі й Гватемали, - поводилася приблизно настільки ж погано.
Навіть коли уряди фізично не тероризують людей, вони встановлюють дедалі жорсткішу цензуру в інтернеті або, використовуючи потребу відстежувати контакти заражених як виправдання, будують нові системи тотального стеження. Китай зайшов далі, ніж будь-хто, зв'язавши між собою біометричні, фінансові й інші дані про громадян без їхньої згоди. Навіть в демократичних суспільствах, таких як Південна Корея й Сінгапур з'являється інфраструктура, яку за мить можна легко перетворити з прозорої на Орвелівську.
У сильних демократіях, таких як Німеччина і США, система зрівноважування й перевірок лишається досить потужною, щоб не допустити початку такої дистопії у найближчому майбутньому. Але там теж з'явився клімат, який руйнує демократичний і цивілізований дискурс. А це передумова виникнення ліберального суспільства.
Читайте такожForeign Policy: Китай поводиться більш агресивно з тих же причин, що і Росія
"Ліберали будуть першими, хто стане на захист права цих людей не погоджуватися з політикою уряду чи інтерпретувати медичні факти по-іншому. Але коли люди використовують свою свободу, щоб заперечувати факти й перекручувати правду, вони вчиняють акт вандалізму над нашою інтелектуальною, психологічною й культурною основною", - йдеться в статті.
Інший неліберальний тренд економічний. Він теж виник до COVID-19. Китай особливо виставляв свою форму державного капіталізму як конкурентну модель для відкритої ринкової економіки Заходу з притаманною їй конкуренцією. У відповідь західні держави почали практикувати більше державне втручання. Коронавірус лише посилив ці зміни. Спочатку втручання урядів було необхідним. Екзогенний шок від пандемії погано позначився на цілих економіках. Лише держава могла створити попит і не допустити масову бідність.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Коронавірус допомагає Лукашенку
Колективно світові економіки таким чином роблять великий крок у напряму до централізованого планування. Наступного року коронавірус відступить. І деякі уряди можуть піддатися спокусі розширити цей підхід під гаслом захисту довкілля чи боротьби з кліматичними змінами.