Космічний удар. Нова китайська ракета б’є Росію однією лівою, але "війна" зі США лише починається

Китай вперше в історії повернув назад багаторазову ракету, повторивши успішний досвід Маска. УНІАН з’ясував, чи зможе Пекін екстраполювати досвід "захоплення" світового авторинку на ракетно-космічну галузь.

Минулого місяця Китай здійснив прорив у своїй космічній програмі, вперше успішно посадивши багаторазову ракету CZ-10B (Long March 10B). Йдеться не про всю ракету, а лише про її перший ступінь. Це важливе уточнення, але воно жодною мірою не зменшує досягнення КНР.  

Справа у тому, що повернення першого ступеня ракети дає колосальну економію, оскільки саме він є найдорожчою частиною ракети. На нього припадає близько 60-70% від загальної вартості носія.  

Створення багаторазової (нехай і частково) ракети - нетривіальне інженерне завдання, яке змогли вирішити лише американці та китайці.  

Твердження росіян про те, що "ідею придумали радянські інженери 30 років тому" є черговим проявом ескапізму. Як і те, що умовно багаторазова система "Енергія - Буран" була вдалим проєктом (це не так). У космос корабель виводила надважка ракета "Енергія" - одноразова, а ще дуже дорога і неймовірно складна в обслуговуванні.  

Станом на сьогодні ані Росія, ані Європа не мають ані багаторазових, ані частково-багаторазових ракет. Найновіші їхні носії – "Ангара" та Ariane 6 – це звичайні одноразові ракети, концептуально близькі до тих, що існували десятиліття тому.  

"У технологічному сенсі Китай зробив дуже важливий крок і фактично увійшов до надзвичайно вузького кола країн, які продемонстрували кероване повернення першого ступеня ракети орбітального класу", − говорить УНІАН директор Асоціації високотехнологічних підприємств та організацій України "КОСМОС" Павло Цюсьмак.  

Водночас, за словами експерта, поки що не варто ставити знак рівності між китайською Long March 10B і Falcon 9 від американської SpaceX Ілона Маска - першою в історії орбітальною ракетою, яка змогла успішно повернути свій перший ступінь на Землю та використати його повторно.  

"SpaceX перетворила повернення першого ступеня не просто на технологічний експеримент, а на серійну та економічно ефективну систему: ступені Falcon 9 багаторазово використовуються, а сама технологія відпрацьована на сотнях посадок", − додає Павло Цюсьмак.  

Коректніше говорити не про те, що Китай наздогнав SpaceX, а про те, що він подолав один із найскладніших технологічних бар’єрів на цьому шляху. Наступні ключові етапи – це повторний запуск першого ступеня, оцінка його ресурсу, а також швидкість підготовки до польоту та аналіз реальної економії повторного використання. 

Це абсолютно нові виклики для Китаю, однак він має всі шанси впоратися, адже останнім часом демонструє, без перебільшення, вражаючий прогрес. 

Здавалося б, ще зовсім недавно Пекін міг лише мріяти про космічні досягнення СРСР та РФ, намагаючись (не завжди вдало) скопіювати їхні технології. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Китай не просто обійшов Росію – він наочно продемонстрував, що країни вже знаходяться у різних вагових категоріях.  

Російський багаторазовий "Амур-СПГ" існує хіба що у вигляді паперового проєкту. Про нього майже не повідомлялося останнім часом, а з огляду на витрати Москви на війну не факт, що ми взагалі про нього почуємо хоч щось. 

"Великий похід" у космос: як наздогнати лідера 

Власне кажучи, про китайську розробку також відомо не багато. За даними Xinhua, Long March 10B є комерційною багаторазовою ракетою на рідкому паливі завдовжки близько 63 метрів і діаметром 5 метрів. Вона може вивести на низьку навколоземну орбіту до 16 тонн вантажу. 

За цим показником ракета лише трішки поступається Falcon 9 від SpaceX, яка сьогодні де-факто виступає монополістом на ринку комерційних космічних запусків. У ракети Маска вантажопідйомність становить близько 17,5 тонн (при поверненні першого ступеня).  

Між ракетою SpaceX і китайською новинкою є велика різниця. Вона полягає у методі повернення першого ступеня ракети-носія.  

Falcon 9 може здійснювати повернення як на землю, так і в море, використовуючи спеціальні опори. Таку "невибагливість" можна назвати перевагою американського носія. Водночас обрана концепція має і свої недоліки.  

"Що зробили китайці з CZ-10B? Вони також вирішили ловити першу ступінь ракети-носія на морській платформі, але застосували іншу технологію, – говорить УНІАН екс-радник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник.  

Китайські інженери проаналізували досвід нової розробки SpaceX – космічної системи Starship. На відміну від Falcon 9 з її опорами, Starship використовує спеціальну систему "механічних рук", на які сідає прискорювач та космічний корабель (система складається з двох основних частин).  

Цей метод дозволяє відмовитися від важких посадкових опор на самій ракеті. Це суттєво знижує її вагу, економить паливо та теоретично дає можливість прискорити підготовку до наступного старту.  

"Китайці пішли іншим шляхом: тобто вони ловлять не механічними руками, а набором сіток. Це система, яка встановлена на відповідну конструкцію, що кріпиться на баржі. І таким чином ступінь, який приводнюється, фіксується в момент коли вона підходить до баржі", – говорить УНІАН Андрій Колесник.  

Іншими словами, Пекін не став повторювати крок за кроком те, що робив SpaceX із Falcon 9 чи (згодом) зі Starship, а обрав свій власний шлях.  

"Китайці вирішили, що таким чином вони відсікають цей етап відпрацювання і одразу можуть розраховувати на максимальний корисний вантаж, який може бути виведений на орбіту без цього баласту, який потрібно тягати на першому ступені, якщо його використовувати для повернення за допомогою таких опор", – додає Колесник.  

Складно сказати, наскільки вдалою виявиться концепція КНР. Принаймні в теорії вона виглядає перспективно.  

Конкуренти без конкуренції: що буде з ринком запусків 

Як вже зазначалося, SpaceX домінує на світовому ринку космічних запусків, забезпечуючи понад половину усіх світових орбітальних пусків. Іншими словами, компанія Маска здійснює більше запусків, ніж усі інші країни та приватні компанії на планеті разом узяті.  

Чи зможе нова китайська ракета змінити ситуацію?  

За словами фахівців, Long March 10B вже став викликом для SpaceX та Blue Origin. Водночас казати про перерозподіл ринку зарано. Експерти наголошують, що головна перевага SpaceX полягає не тільки в технології повернення ракети.  

"Це ціла промислова система: висока частота запусків, серійне виробництво, багаторазове використання ступенів, власна супутникова система Starlink і величезний накопичений досвід експлуатації. Але Китай має те, що дозволяє швидко скорочувати технологічний розрив: потужну державну космічну програму, промислову базу, великий внутрішній ринок і масштабні плани зі створення власних супутникових угруповань", – говорить Павло Цюсьмак.  

За словами фахівця, на Long March 10B краще дивитися не як на одиничний рекорд, а як на початок нового етапу конкуренції.  

Якщо Китай зможе перейти від успішного повернення одного ступеня до регулярного повторного використання ракет і високої частоти запусків, це може суттєво змінити світовий ринок пускових послуг протягом наступних років. 

"І тут конкуренція буде вже не лише за ціну одного запуску. Це конкуренція за можливість швидко і масово виводити на орбіту супутникові угруповання, забезпечувати зв’язок, спостереження Землі та іншу критичну космічну інфраструктуру. Тобто питання має вже не лише комерційний, а й стратегічний характер", – додає директор Асоціації високотехнологічних підприємств та організацій України "КОСМОС".  

То що буде з ринком, якщо китайцям вдасться запустити нову ракету у серію? Думки аналітиків на цей рахунок розділилися, однак треба звернути увагу на один важливий аспект. Йдеться не про космос – він знаходиться у площині земної політики.  

Навіть за умови, якщо Long March 10B виявиться вдалою (а це може остаточно підтвердити або спростувати лише час), "захопити" ринок у класичному розумінні у неї не вийде. Адже єдиного глобального ринку космічних пусків просто не існує – він сегментований і багато що залежить від політики урядів країн.  

"На мою думку, конкуренції (між китайською ракетою та Falcon 9, – УНІАН) не буде, оскільки ми на сьогодні маємо фактично двополярну космічну систему", – говорить Андрій Колесник.  

Запуски, як правило, здійснюються для супутників, у яких використовуються компоненти західного виробництва, переважно американського походження. Для пусків таких супутників на китайських ракетах фактично діє заборона. 

"Виходить, що китайці можуть запускати тільки супутники або власної розробки, або від країн, які розробляли їх на компонентах неамериканського походження", – зазначає спеціаліст.  

Насправді це достатньо великий ринок. Ще з 2013-го існує геополітична ініціатива "Один пояс, один шлях", завдяки якій китайці просувають свої економічні інтереси зокрема в Африці та Латинській Америці.  

В контексті ініціативи Китай вкладає кошти в розвиток інфраструктури інших країн, у тому числі в космічну галузь.  

"Для Єгипту вони проспонсорували створення новітнього космічного центру, куди вкладені великі кошти технічної допомоги, тобто безповоротно. Це зроблено для того, щоб Єгипет купив на китайські кредитні гроші супутник, який у них зараз був запущений китайською ракетою і використовується. І таким чином Єгипет фактично вже в цю ініціативу увійшов по вуха у космічному сегменті", – каже Андрій Колесник.  

Те саме, за словами фахівця, можна спостерігати на прикладі Білорусі. Країна замовила у КНР геостаціонарний телекомунікаційний супутник, який згодом запустили на китайській ракеті-носії. Після цього Китай створив на території Білорусі центр управління супутником і передав відповідні технології. Таким чином, Пекін фактично "прив’язав" Білорусь до своєї космічної галузі. 

Водночас Білорусь продовжує "сидіти на двох стільцях": за іншими напрямами вона співпрацює з РФ, зокрема у сфері дистанційного зондування Землі. 

"Тобто у Китаю дуже великий ринок, і вони не перетинаються з американським. Те ж саме стосується і пілотованої космонавтики. Наприклад, у американців свої амбіції щодо космічних станцій навколо Землі (приватних), у китайців – своя технічна станція, в яку вони запрошують всі країни - за умови, що обладнання цих країн буде використовувати китайські космічні стандарти", – додає УНІАН спеціаліст космічної галузі.  

Космічне домінування, як передчуття: чи стане Китай лідером  

Отже, перше контрольоване повернення першого ступеня Long March 10B на морську платформу свідчить про перехід космічної галузі КНР на новий, умовно "багаторазовий" рівень. Це робить Китай другою країною у світі після США, здатною втілювати такі технології на практиці. 

Американці все ще випереджають Китай, адже Long March 10B - це лише частково-багаторазова ракета, тоді як новий американський Starship є повністю багаторазовим, що потенційно робить його використання ще дешевшим, ніж запуски Falcon 9 чи Falcon Heavy.  

Раніше Маск заявляв, що в довгостроковій перспективі прямі експлуатаційні витрати на один політ будуть у рази нижчими за Falcon 9.  

Він вважає, що один запуск Starship потребуватиме лише близько $2 млн проти $60-70 млн у Falcon 9. Поки що це виглядає як фантастика, однак не варто забувати, що колись посадку першого ступеня також вважали чимось практично нездійсненим.  

Як би там не було, для Пекіна справжня боротьба за космос ще попереду. Вона нерозривно пов'язана не лише з технологічними перегонами, а також зі здатністю країни екстраполювати свою політичну волю на інші держави світу, спонукаючи їх використовувати космічні технології КНР. 

Чи будуть американці мовчки дивитися, як Китай продовжує свою переможну космічну ходу? Риторичне питання. Скоріш за все, Вашингтон зробить все можливе, аби політично приструнити Китай ще до того, як він обійде Штати в технологічному плані. Чи вдасться у них це – покаже час.  

Ілля Ведмеденко  

УНІАН в Google News