Сербія налагоджує тісні зв'язки з командою Дональда Трампа, але водночас намагається дотримуватися середнього курсу в багатополярному світі. Про це йдеться у статті Financial Times.
Зазначається, що у центрі сербської столиці Белграда планують знести будівлю колишнього Міністерства оборони Югославії та побудувати там готельно-житловий комплекс. Інвесторами виступить бізнес зі США – давнього супротивника Белграда, який двічі в 1990-х роках очолював військові інтервенції НАТО, щоб зупинити сербську агресію в регіоні.
За угодою стоїть колишній помічник адміністрації Дональда Трампа Річард Гренелл. На думку аналітиків, ця угода є прикладом того, як невелика позаблокова держава може підготуватися до можливого повернення Трампа в Білий дім. Вона також відображає підвищену увагу Заходу до Сербії в той час, коли відірвати її від Росії стало пріоритетом.
Президент Сербії Александар Вучич наполягає, що ця угода є виключно діловим проектом, і заперечує ідею "послуга за послугу". Однак, за словами авторів, угода виглядає явно політичною, тому що контрагентом є сербська держава. Вона забезпечує Вучичу тісний зв'язок з Білим домом у разі перемоги Трампа на виборах у листопаді.
До того ж Гренелла називають потенційним держсекретарем у разі переобрання колишнього президента на другий термін. Він вперше озвучив ідею такої інвестиції в Белграді, коли був посланцем Трампа на Балканах. За словами ознайомлених людей, угода була пов'язана з ширшим баченням заохочення американських інвестицій у Сербію, щоб прив'язати її до сфери впливу Заходу і послабити її старі відносини з Росією: "Я вважаю, що ми зробили значні кроки у виведенні Сербії з-під впливу Росії та Китаю і наближенні до США. Я також визнаю, що потрібно зробити ще більше, і я зобов'язуюсь зробити саме це", – заявив Гренелл.
Щоб запобігти критиці угоди з боку потужного правого сербського націоналістичного лобі, яке є сильно промосковським, інвестори зобов'язалися побудувати на цьому місці меморіал жертвам натовських бомбардувань. У Європі белградську угоду розглядають як класичний маневр хеджування ставок 54-річного Вучича, який домінує у внутрішній і регіональній політиці протягом десятиліття і полюбляє грати з Америкою і ЄС проти Росії і Китаю, пишуть автори.
Дружба з усіма
Навіть, працюючи зі США, Вучич розвиває відносини з Китаєм, а також підтримує зв'язок Сербії з Москвою, хоча й переважно через посередників і тримаючи президента Росії Володимира Путіна на відстані. Сербія є однією з двох європейських країн (інша – Білорусь), які не підтримують санкції проти Росії.
Що стосується Пекіна, то Сербія та Угорщина були єдиними двома європейськими країнами, які відвідав голова КНР Сі Цзіньпін у травні після свого державного візиту до Франції. Китай інвестує значні кошти і часто очолює сербські опитування громадської думки як найпопулярніша іноземна держава.
Водночас Вучич зміцнює зв'язки з президентом Франції Еммануелем Макроном і наполягає на співпраці з ЄС, щоб допомогти в розробці потенційно найбільшої в Європі літієвої шахти на заході Сербії, багатомільярдного проекту. Вучич наполягає на тому, що його метою є членство в ЄС Сербія є кандидатом вже 12 років, але не досягла значних успіхів: "Вучич проводить політику всеохоплення", – каже науковий співробітник Інституту наук про людину у Відні Іван Вейвода.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зробило для західних держав пріоритетним завданням залучення Вучича. Причина – занепокоєння, що Москва може спробувати розпалити ворожнечу в сусідніх Боснії і Герцеговині та Косово, де проживають бунтівні сербські меншини.
Західні дипломати і регіональні аналітики вважають, що Вучич схиляється на захід. Він також практично підтверджує, що непомітно допомагає Києву, продаючи боєприпаси третім особам: "Вучич не є ані російським ставлеником, ані маленьким Путіним, як його іноді зображують. Чи любить більшість сербів Путіна? Так. Чи люблять вони Росію? Так. Але коли їх запитують, куди б ви хотіли поїхати, вони всі хочуть поїхати в Західну Європу", – підкреслює Вейвода.
За словами журналістів, Вучича найкраще можна описати як хамелеона. Відповідаючи на питання, як другий термін Трампа може вплинути на Сербію, Вучич ухиляється від відповіді: "Я не такий великий лідер, як багато інших європейських лідерів, які займають чиюсь сторону. Мій друг Віктор [Орбан] на 100% на боці Трампа. Мої друзі з Брюсселя на 100% на боці Байдена. Я – ні. Я на боці Сербії і чекаю на результати", – зауважив він.
Головне питання для регіону зараз полягає в тому, як переобрання Трампа може вплинути на гострі, затяжні розбіжності між найближчими сусідами Сербії. Статус Косова, батьківщини сербської нації, є політичним болем у регіоні з 1999 року, коли кампанія бомбардувань НАТО проклала шлях до проголошення незалежності від Сербії у 2008 році.
Минулого року переговірники від ЄС уклали попередню угоду, підтриману адміністрацією Байдена, згідно з якою Белград неофіційно дозволив би Косову інтегруватися в міжнародні організації. Водночас Приштина мала надати більшу автономію регіонам із сербською більшістю. Але ця угода так і не була реалізована.
Інтенсивність переговорів може різко зрости, якщо Трамп буде переобраний. Косовські чиновники і внутрішні опоненти побоюються, що друга адміністрація Трампа буде м'якою щодо Вучича. Для нього прискорене просування угоди створило б дилему. Визнання незалежності Косова є формальною умовою інтеграції Сербії до ЄС. Проте піддатися тиску Заходу і погодитися на це може стати політичним самогубством.
Допомога Сербії для України
Раніше УНІАН писав, що Сербія непомітно нарощує продажі боєприпасів на Захід, які в підсумку йдуть на оборону України, хоча країна не приєдналася до санкцій Заходу проти Росії. У 2022 році обсяг експорту боєприпасів із Сербії в Україну через треті сторони становив близько 800 мільйонів євро.
