Підтримувати звільнення незаконно ув'язненого російського опозиціонера не означає просувати його в президенти.
25 лютого організація Amnesty International позбавила ув’язненого російського опозиціонера Олексія Навального статусу в'язня сумління. Цей крок був помилкою, яка підриває боротьбу росіян проти путінізму.
Якщо міжнародна увага буде й далі зосереджена на окремих людях, а не на протестному русі, це підірве весь розвиток опозиційного руху в Росії й поглине реакцію демократичної відповіді на авторитаризм Путіна. Про це в статті для Washington Post пишуть полковник й екс-директор Ради національної безпеки США з європейських справ Александр Віндмен і голова Human Rights Foundation Гаррі Каспаров.
Читайте такожPolitico: Путін почав війну проти України з низки причин, і вони знову актуальні
27 лютого виповнилося 6 років після вбивства іншого російського лідера опозиції, який боровся за вільну й демократичну Росію - Бориса Нємцова. І ця річниця служить тверезим нагадуванням про готовність режиму Путіна безсоромно знищувати опонентів. Коли президент Джо Байден назвав Володимира Путіна "вбивцею", дехто назвав це провокацією. Але насправді це було точне визначення.
Тим часом, навколо Навального почалися дебати. Дехто стверджує, що він повинен отримати Нобелівську премію миру. Його порівнюють з Махатмою Ганді і Нельсоном Манделою. У цей час інші ставлять під сумнів його особисті й політичні переконання, особливо ті, які пов'язані з Україною й етнічним націоналізмом. Похвала і ретельний контроль виправдані, але вони відволікають від головного.
Проведення цих дебатів зараз - це забігання далеко наперед. Росіяни, зрештою, можуть обрати президентом кандидата на зразок Навального. Але вільні й чесні вибори лишаються далекою мрією в путінській Росії. Проблема сьогодні - це чи хтось підтримує авторитаризм чи виступає проти нього. Підтримка Навального як політичного кандидата - це не обов’язкова умова для того, щоб підтримувати його звільнення з в'язниці. Демократичну Росію теж можна підтримувати без цього.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Кремль полює на інформаторів Навального
Найбільшим подарунком Навального стало пожвавлення антиавторитарних протестів в країні, де такі дії історично важко заохотити. Однак, якщо здоровий демократичний фронт збирається розростатися, тоді опозиція повинна вижити й процвітати без Навального. Існує реальна можливість того, що Навальний помре під час свого тюремного терміну. Рух не може померти разом з ним. Інакше його повернення в Росію було марним.
Читайте такожEUObserver: ЄС пора визначитися, як поводитися з тиранами на зразок Путіна
Як шведський економіст Андерс Аслунд написав у книзі "Російський кумівський капіталізм", два найбільших офшори, які пропонують можливість анонімного інвестування, це США і Велика Британія. Це повинно змінитися. Але інші демократичні країни теж повинні відвернутися від режиму Путіна. Німеччині варто переглянути свої ділові зв'язки з Москвою. Зокрема, їй варто переглянути свою прихильність до "Північнішого потоку-2".