Ситуація в Росії не нормальна, так само як і стан відносин між країною і ЄС. Останній контакт союзу з Москвою на найвищому рівні став черговим нагадуванням про те, як важко взаємодіяти з російською стороною на її ж полі.
"Ми, литовці, краще інших знаємо, що такі спроби - це завжди скоріше пастка, ніж просто виклик", - пише в статті для EUObserver міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс.
Читайте такожДаватиме відсіч: Рада Євросоюзу визначила три напрямки дій у відносинах з РФВін додає, що минулого тижня Рада з закордонних справ ЄС вирішила запровадити санкції проти "деяких зловмисників з внутрішнього кола Кремля". Литовський дипломат сподівається, що рішення Європи підвищить шанси, що опозиціонер Олексій Навальний і його прихильники покинуть російські тюрми живими й неушкодженими.
"Однак, головне питання, яке ми як ЄС повинні поставити собі, наступне: який наш modus operandi з Росією й іншими недемократичними силами? Нам всім потрібно продовжити чесне обговорення підходів ЄС до тиранів й диктаторів і не лише в Росії", - додає литовський міністр.
Саме 27 країн ЄС повинні вирішити, чи будуть вони підписувати інвестиційні угоди й вести "діалог" з тим, хто говорить мовою погроз, образ й приниження. Або в якості альтернативи можна видавати більше стипендій Erasmus+ студентам з Хабаровська, Красноярська, Владивостока й пропонувати реальну допомогу місцевій опозиції.
Ландсбергіс пише, що Литва вже зробила свій вибір. Вона вирішила, що буде "більше взаємодіяти з реальними людьми й менше з різними "Лавровими цього світу". Литовський дипломат пояснює, що саме тому пропонував провести зустріч з Навальним у в'язниці під час візиту верховного представника ЄС в Москву. Саме тому дипломати з Литви й інших країн ЄС були присутні в якості спостерігачів на фальшивих "судах" над опозиційними активістами в Москві. Хоча їм погрожували, що вишлють з Росії.
П'ять принципів
Читайте такожThe Economist: Східна Європа повертає втрачені "мізки"Саме тому 27 країн ЄС повинні бути чесними самі з собою й по-новому подивитися на 5 принципів для відносин між ЄС і Росією, погоджених ще в 2016 році.
ЄС став найбільшим адвокатом демократії, верховенства закону й прав людини в історії. Тому, маючи справу з країнами, які не дотримуються цих фундаментальних цінностей, Європа повинна діяти не на основі правила "інтереси перш за все", які насправді означають "режим перш за все". Натомість краще використати принцип "люди перш за все". Лише співпраця з людьми робить ЄС по-справжньому союзом, заснованим на цінностях.
Свободи й право на чесні вибори надто великої кількості людей були знищені в показових судах і замкнені в тюрмах і таборах перевиховання в Росії, Білорусі, М'янмі й Сіньцзян-Уйгурському автономному районі в Китаї, а такої інших частинах світу. Якщо ЄС хоче бути союзом з принципом "Люди перш за все", йому доведеться прив'язати свої економічні потреби й способи політичної взаємодії до цінностей, які він захищає. Саме так принцип "Люди перш за все" працює.
"Під час минулої ради ми не запровадили жодних санкцій й дали Володимиру Путіну перевагу сумнівів, яку він розцінив як шанс кинути за ґрати Навального. Ми ощасливили Кремль ще одним шансом, коли дозволили будувати газопровід "Північний потік-2". Якщо ми налаштовані серйозно, однак, "Північний потік-2" повинен бути поставлений на паузу щонайменше до виборів до Державної думи Росії цієї осені. Народ демократичної Росії, можливо, буде заслуговувати на газопровід в ЄС, і, я певен, навіть більше", - пише литовський міністр.
Читайте такожРосія залишається стійкою загрозою для США і Європи, попри санкції - ПентагонТакож в кращому дусі прихильності до діалогу потрібно дати Путіну "ще один шанс". Шанс довести, що Росія здатна провести по-справжньому чесні вибори, в яких буде брати участь справжня опозиція. Кандидати повинні бути не у в'язницях, а в виборчому бюлетені. Якщо це станеться, якщо Росія справді перестане порушувати міжнародний закон й суверенітет сусідніх країн, всі будуть готові співпрацювати з Росією. Якщо ж ні, тоді краще працювати з людьми, а не з режимом. Це важливо для людей в ЄС і за його межами, які люблять демократію.
Країни Східного партнерства, які досі дивляться на ЄС як на взірець, потрібна перспектива й підтвердження, що це той же союз цінностей, якому не начхати на суверенний вибір й прагнення східних партнерів.
