Звісно, події в Білорусі мають всі шанси піти за котримсь з мирних сценаріїв, але Європі краще бути готовою до гіршого.
З 1989 року в Європі тривали процеси демократизації, розвитку свободи й процвітання. Однак, очевидні виключення все ж існують. З 1994 року Олександр Лукашенко тримав Білорусь в своїй міцній хватці.
З серпня і після чергових нелегітимних виборів в країні спалахнули масові продемократичні протести, які тривають до цих пір. Так чи інакше, опір білорусів, а також їхня сила й рішучість - це початок кінця "останнього диктатора в Європі". Про це на сторінках EUObserver пише депутат Європарламенту зі Швеції Томас Тобе.
Читайте такожУ Білорусі проходять протести проти визнання Національного прапора екстремістським
З позиції Європарламенту, увага в основному була зосереджена на боротьбі білоруської опозиції і на її потребі в підтримці.
"Як швед і голова Комітету Європарламенту з питань розвитку, я радий, що Швеція стала однією з країн ЄС, які припинили підтримувати кілька проектів в Білорусі, пов'язані з режимом. Однак, різні підходи різних країн-учасниць ЄС знову вказує на потребу в більш послідовній політичній відповіді щодо цього питання", - пише автор.
Євросоюз - найбільший донор допомоги у світі. І саме тому в нього є можливість використовувати свою політику розвитку як спосіб тиснути на режими. Разом з тим, підтримуючи демократичну зміну режиму в Білорусі, ЄС повинен також готуватися до того, що може статися, коли Лукашенко втратить владу.
"Я сподіваюся, що зміна влади відбудеться мирним шляхом. Однак, на кін поставлено дуже багато. Саме тому дуже важливо, щоб ЄС не діяв наївно. Йому варто сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Пам'ятаючи про Арабську весну, ЄС повинен бути готовим діяти, якщо події в Білорусі несподівано розвернуться в неправильному напрямку", - вважає автор.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Білорусь перетворюється на класичну військову диктатуру
Більш вірогідно те, що Москва спробує тихими методами подбати, щоб режим в Мінську лишився лояльним до Росії. Таке вже траплялося в минулому і може статися знову.
"Подібно до російської агресії на сході України, найгіршим сценарієм стане поява "зелених чоловічків" на вулицях Мінська, які візьмуть під контроль ключові державні функції", - вважає шведський євродепутат.
Однак, з появою нової адміністрації у Вашингтоні міжнародна спільнота сподівається, що США знову візьмуть на себе відповідальність за просування свободи і демократії у світі. Це означає, що в кращому випадку, президент Джо Байден подасть ранній приклад, захистивши опозицію в Білорусі від російського втручання й агресії.
Яким би не було майбутнє, ЄС, цілком можливо, не буде грати ключову роль у сфері військової безпеки в Білорусі. Однак, це не обов'язково погано. Сила США і НАТО можуть діяти як фактор стримування Росії, поки ЄС буде використовувати свої економічні м'язи, щоб подбати, що події розвиваються в правильному напрямку.
Читайте такожFinancial Times: На протестах в Росії чути ехо Білорусі
Мирні й надзвичайно мужні демократичні протести досі зіштовхуються з насильством і порушеннями на вулицях Мінська. Лукашенко все ще тримається за владу, попри невтомні зусилля опозиції. Хоч серпень 2020-го увійде в історію як початок кінця для режиму Лукашенка, доведеться ще багато зробити, перш ніж "останній диктатор Європи" впаде.