Провал Ердогана. Два виходи з зернового кута

Візит президента Реджепа Таїпа Ердогана до російського диктатора Володимира Путіна в Сочі супроводжувався приниженням та нахабними діями РФ. І, врешті, не приніс жодного успіху. УНІАН спробував з’ясувати хоча б перспективи відновлення Чорноморської зернової ініціативи.

Зерновий експорт через порти великої Одеси майже два місяці залишається практично заблокованим. Після виходу РФ з "зернової угоди", станом на сьогодні, лише чотири кораблі вийшли з порту Одеси визначеним коридором – курсуючи до Босфору вздовж узбережжя Румунії та Болгарії. Однак, варто зауважити, що основний "морський експорт" здійснюється через порти на Дунаї. До того ж, останні два кораблі, які вийшли з Одеси, призначені для експорту чавуну та залізорудного концентрату (а перебували в Україні з минулого року).

Перемовини президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента РФ Володимира Путіна стосовно поновлення його роботи навіть не наблизили відновлення роботи коридору, а турецький лідер на прес-конференції вже прямим текстом заявив, що Україні доведеться пом’якшити свою позицію, тобто, перекладаючи з дипломатичної мови, нас змушують йти на якісь поступки РФ.

Від сильного повідомлення до пом’якшення позиції

Візит Реджепа Ердогана до Росії починався, здавалося б, обнадійливо для "зернового коридору".  

"Я вважаю, що повідомлення, яке буде озвучене на прес-конференції після нашої зустрічі, буде дуже важливим для світу, особливо для африканських країн", - зазначив президент Туреччини перед початком перемовин з російським диктатором Володимиром Путіним.

Однак по завершенню зустрічі стало зрозуміло, що дипломатична реанімація "Чорноморської зернової ініціативи" поки далека від позитивного результату. Володимир Путін, який начебто був за зняття "шлагбауму", зауважив, що світовий ринок відсутності українського зерна у звичних обсягах не помітив.

"Росія буде готова реанімувати "зернову угоду". І зробить це одразу, як тільки буде виконано всі зафіксовані домовленості", – сказав російський президент після зустрічі з турецьким колегою.

Йдеться про зняття санкцій на експорт російської аграрної продукції та відновлення підключення до системи SWIFT "Россільгоспбанку". На відновлення експорту аміаку через Одесу в РФ вже не розраховують через пошкодження аміакопроводу.

Виглядає так, що Реджеп Ердоган не надто схильний додатково стимулювати реанімацію домовленостей, закликаючи Україну в якійсь частині піти на російські умови.

"Україні, безумовно, необхідно пом'якшити свої підходи щодо спільних кроків з Росією", - зазначив президент Туреччини, додавши, що офіційна Анкара спільно з ООН підготувала пропозиції стосовно відновлення "зернової угоди".

Проте не зробив навіть натяку на можливість конвоювання суден з аграрною продукцією (задля їх безпеки), про що вже не один тиждень говорять окремі експерти.

Торг з підвищенням ставок

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба напередодні зустрічі Ердогана та Путіна запевняв, що Україна не піде на виконання російських умов задля розблокування зернового експорту. Натомість Україна веде роботу над посиленням ППО, зокрема поблизу порту Рені. Також українські урядовці планують домовитися зі страховими компаніями та банками про страхування зерновозів в умовах воєнних ризиків.

Без наявності страхування судновласники не використовують той чи інший маршрут для експорту збіжжя, а отже неможливе відновлення експорту з портів Великої Одеси. Однак наразі Лондонський страховий ринок - Lloyd’s of London, на який орієнтуються світові компанії, вже вніс чорноморський регіон до ризикового переліку, що, звісно, не сприяє експорту.

Експерти вважають, що в таких умовах для розблокування зернового коридору Україні доведеться піти на виконання якихось російських умов. Кандидат політичних наук Максим Ялі очікує на заяви щодо послаблення санкцій стосовно російської агропродукції, зазначаючи, що, принаймні, вдалося збити умову стосовно аміакопроводу.

"Наступного місяця чекаємо заяв з боку насамперед Сполучених Штатів, європейських партнерів стосовно послаблення санкцій щодо російської агропродукції. Це - чітка умова з Росії. Вони на ній наполягають, враховуючи, що врожай вже зібрали. І, напевне, слід очікувати певних кроків з боку Заходу у цьому напрямку. Збити цю вимогу навряд буде можливо. Єдине що вдалося збити, це вимогу щодо відновлення експорту аміаку з одеського порту. Це неможливо зробити через пошкодження аміакопроводу. Тобто для України ця вимога РФ більше не є актуальною", - зазначив експерт.

З ним погоджується і політолог Віталій Кулик: "Йде торг. В цьому торзі виставлені умови росіян, вони озвучені. Це повернення до SWIFT "Россільгоспбанку", зняття санкційних обмежень для російських сільськогосподарських товарів, доступ до сільськогосподарської техніки та обслуговування її на західних ринках. Росіяни не збираються йти на поступки, однак в рамках їх ультиматумів можна говорити про переговорний процес. Тобто, ці умови є основними, довкола них точиться дискусія. І ми знаємо про ініціативу ООН, коли лунає пропозиція погодитися на якусь частину ультиматумів росіян задля розблокування "зернової угоди"".

Інтереси багатьох гравців

Втім, за словами Кулика, попри надування щік, самостійно, без "зернової угоди", РФ не може відправити необхідну кількість зерна, наприклад, для країн Африки.

"Країни Африканського союзу наголошують на необхідності укладання нової угоди, або повернення до "зернової угоди 2.0". Попри те, що Путін обіцяє безкоштовно нагодувати Африку, він відверто бреше. Ті тисячі тонн, які він обіцяє, ніщо у порівнянні з мільйонами тонн, яких потребує Африка. Тому розповіді про те, що Росія може зробити це і без "зернової угоди", не більше, ніж пропаганда", - підкреслює він.

На його переконання, в "зерновій угоді" зацікавлена й Туреччина, оскільки вона перетворилася на потужний продовольчий хаб для країн Магрибу, Близького Сходу - від Ірану до Марокко. Використовуючи цей важіль, Туреччина впливає на внутрішньополітичну ситуацію в цих державах, які стають все більш залежними від Анкари.

"В "зерновій угоді" зацікавлений і Китай, який також має клієнтів в Африці. Він також зацікавлений, аби ці країни мали хліб, і відповідно, підштовхує Росію до перезапуску "зернової угоди", або принаймні створення механізму гарантування… Путін же намагається підвищити ставки та вважає, що час у цьому питанні грає на нього – адже в "зерновій угоді" зацікавлені всі", - додає Віталій Кулик.

Експерт пояснює, що Путін також зацікавлений у відновленні "зернової угоди", але має час і можливість диктувати умови. Москва чекає, поки колективний Захід продавить Україну, і якісь із захцянок Кремля будуть реалізовані.

Своєю чергою, в цю конфігурацію вписує інтереси Туреччини Ердоган.

"Наприклад, Туреччині цікаво: "зернова угода", плюс енергетичний пакет, плюс безпекові питання Південного  Кавказу, плюс питання Центральної Азії (оскільки Росія там слабне і Туреччина хотіла б там посилити власну присутність)", - зазначив експерт.

Кулик вважає, що у питанні відновлення зернового коридору Ердоган намагається заробити, не забуваючи про власний відсоток: "І в рамках цієї парадигми слід розглядати ініціативи Туреччини, наприклад, історію про наявність якогось плану Ердогана, спрямованого на досягнення миру в Україні - для вузьких інтересів Анкари в цій історії".

Треба шукати виходи

Усе це відбувається на тлі того, що Росія продовжує атакувати не лише українське узбережжя Чорного моря, а дунайські порти, руйнуючи інфраструктуру та елеватори. Тобто, сподівання на те, що Україна може хоча б половину обсягу експорту зерна перекрити внаслідок запуску альтернативних коридорів, не зовсім виправдовуються.

Також варто брати до уваги обмеження для української аграрної продукції з боку деяких країн ЄС. І, в такому разі, не можна виключати, що Україні доведеться йти на перемовини щодо відновлення "зернового коридору" у зв’язку зі значними фінансовими втратами.

"Розмови про кораблі НАТО для прикриття українських суховозів поки залишаються лише розмовами, - говорить Кулик. – Фактично, ми увійдемо в якийсь режим переговорного процесу, однак я б не розглядав цю ситуацію як зрада-зрада. Ми можемо, отримавши розблокування "зернової угоди", отримати певні преференції або гарантовані механізми постачання".

За словами експерта, варто трохи подивитися назад і зрозуміти, що, коли посередниками є турки, раптом може виникнути історія, що "зернова угода" вже пов’язана з іншими справами, тими ж питаннями війни та миру.

"Минулого разу це був обмін полоненими… Тобто, це війна, де фронт рухається", - звернув увагу Віталій Кулик.

Отже, станом на зараз можливі два сценарії розвитку подій довкола "зернового коридору". Перший - Україна самостійно розблоковує експорт. Для цього потрібно домовитися про страхування кораблів в умовах воєнних ризиків, бо, як зазначалося вище, без цього судновласники не ризикуватимуть. При цьому, звісно, треба забезпечити безпеку маршруту та посилити систему ППО, щоб прикривати від нальотів ворожих безпілотників та російських ракетних ударів портову інфраструктуру та елеватори.

Другий варіант – "зернова угода 2.0" за участю країни-окупанта та посередників. Це, попри інтерес навіть Китаю в експорті українського збіжжя, ймовірно, передбачатиме врахування частини російських забаганок.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News