Ердоган "випробовує нерви" російського президента за допомогою війни між Азербайджаном і Вірменією, хоча їхні відносин і без того ставали дедалі гіршими.
За останні роки Володимир Путін дав чітко зрозуміти, що не хоче, щоб США, Євросоюз чи навіть Китай втручалися у ситуацію з безпекою в країнах колишнього СРСР. Він хоче, щоб на це мала право лише Росія.
Схоже, Раджеп Таїп Ердоган не згоден з цим, - пише Bloomberg. Посилюючи турецьку підтримку для Азербайджана, який намагається відвоювати території, зайняті вірменськими військами в 1994 році, президент Туреччини випробовує на міцність відносини з Росією.
Читайте такожWashington Post: Туреччина і Росія очолюють нову еру війн найманців
"Ердоган справді випробовує терпіння Путіна. Він дратує російського президента все більше й більше", - сказав виданню президент Інституту світової економіки й міжнародних відносин Російської академії наук Олександр Динкін.
Турецько-російські відносини були напружені ще до початку боїв в Нагірному Карабасі, які знову спалахнули 27 вересня. Хоча на Заході вважали, що Туреччина віддалилася від США і інших країн НАТО, розширюючи партнерство з Москвою.
Росія й Туреччина відправили своїх військових радників, найманців й війська для підтримки різних сторін двох великих воєн: в Сирії й Лівії. Тепер в Москві занепокоєні, що Анкара могла перейти нову червону лінію на Кавказі. Адже звучать звинувачення, що Туреччина відправляє сирійських бійців на війну на боці Азербайджану.
Читайте такожПрезидент Туреччини пригрозив почати нову військову операцію в Сирії
Виступаючи перед турецьким парламентом, Ердоган засудив "неприйнятні" заклики Путіна до Азербайджану негайно припинити вогонь. Цей заклик російський президент озвучив у спільній заяві з лідерами США і Франції. Три країни входили в так звану "Мінську групу", яка шукала спосіб завершити конфлікт в Нагірному Карабасі.
У своїй промові Ердоган сказав, що "Мінська група" більше не відповідає своїй меті. Він також пов'язав спалах боїв в Нагірному Карабасі з Росією, наголосивши, що це частина більш широкої кризи, яка почалася з російської окупації Криму. Росія анексувала український півострів у 2014 році й розв'язала війну на Сході України, яка досі триває.
Населений переважно етнічними вірменами Нагірний Карабах і 7 спірних регіонів навколо нього визнанні ООН окупованими територіями. За словами експерта з питань Кавказу Томаса Де Вааля, під контролем вірменських сил - 13,6% території Азербайджану.
Росія і Франція тим часом звинувачують Туреччину у відправці бійців з Сирії воювати на боці Азербайджану. Це може додати ісламський елемент у конфлікт, в якому й без того мусульмани-азербайджанці воюють проти християн-вірмен. Туреччина й Азербайджан заперечують ці звинувачення.
Читайте також"Скільки ми повинні терпіти?": президент Азербайджану висловився про ситуацію з Нагірним Карабахом
"Якщо пряма участь турецьких солдатів чи бійців з Сирії підтвердиться, це буде червона лінія. Це не той багатополярний світ, якого хотів Путін", - сказав Динкін.
Чиновник з Анкари сказав Bloomberg, що Туреччина не зрадила НАТО й не перейшла на бік Москви. Натомість турецька сторона вважає, що вона єдина чинить опір російському тиску в регіоні. На Заході ці погляди не розділяють. Турецька влада ніколи не плекала ілюзій про ситуативні відносини з Росією. Але вона також поставила свою країну в складне становище, відштовхуючи союзників по НАТО. Про це сказав експерт Carnegie Europe Сінан Улген.
На його думку, мета Ердогана в Азербайджані - маргіналізувати "Мінську групу" й просунути новий процес переговорів, який вирішить долю Нагірного Карабаху. Це та ж стратегія, якою Ердоган інколи успішно користується в Лівії, Сирії й Східному Середземномор'ї. Але вони також досить ризикована, тому що Путін може завдати удар по Туреччині у відповідь на будь-якому з цих театрів, якщо події на місцях будуть неприйнятними для російського президента.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Жителі Нагірного Карабаху бояться бійні й думають про втечу у Вірменію
На думку московського аналітика Аркадія Дубнова, Росія може також захотіти покарати реформістський уряд Вірменії. Політичні підходи Єревану, які в Москві будуть вважати антиросійськими, можуть призвести до "підтримки з боку Кремля лише на половину".