Нагірний Карабах може стати третім фронтом війни найманцями між Туреччиною і Росією / REUTERS

Давно "заморожений" конфлікт спалахнув з новою силою цього тижня. Десятки людей були вбиті в ході битв між силами Азербайджану і Вірменії в Нагірному Карабасі.

Про це пише Washington Post, нагадуючи, що йдеться про гірський анклав, населений етнічними вірменами й з усіх боків оточений азербайджанською територією. Новий раунд боїв, який почався в минулі вихідні, став найбільш кривавим з 1990-х років, коли дві колишні республіки СРСР вступили у війну за спірну територією. Тоді все закінчилося перемир'ям, яке було підписане за сприяння Росії в 1994 році.

Читайте такожАзербайджан і Вірменія відмовляються від переговорів про мир в Нагірному КарабасіНині обидві країни мобілізували свої армії, звинувативши одна одну в провокації насильства й вбивстві цивільних. Ситуація стала ще складнішою через втручання Туреччини, яка в минулому закликала сторони до відмови від насильства, а тепер рішуче підтримала Азербайджан. Вірменська сторона навіть звинувачує Анкару в участі в боях. У Єревані заявили, що турецький F-16 збив вірменський винищувач. Хоча в Азербайджані й Туреччині заперечили ці звинувачення.

Відео дня

Більш цікаво те, що Туреччина і Вірменія звинувачують один одного в залученні найманців на передову. Видання The Guardian писало, що приватна турецька компанія найняла нещодавно групу сирійських бійців з провінції Ідліб. Ця провінція лишається останнім бастіоном опозиційних сил за підтримки Туреччини. А турецький роботодавець сирійців працює в Азербайджані. Згідно з джерелами британського видання, щонайменше 20 таких найманців загинули у боях на Кавказі цього тижня.

Анкара заперечує такі звинувачення. Натомість вона стверджує, що уряд в Єревані наймає курдських бійців з забороненої в Туреччині "Курдської робітничої партії". Турецька сторона стверджує, що курди допомагають вірменським силам в Нагірному Карабасі. Не залежно від правдивості цих тверджень, а є підстави сумніватися в них, вони вказують на те, наскільки регіон розриває етнічна і політична ворожнеча.

Читайте такожВійна в Карабасі: Вірменія звинуватила Туреччину у військовому втручанніВони також вказують на більш широкий феномен використання найманців на передових війн у 21 століття. Зрештою, Туреччина створила шаблон відправки сирійських бійців на свої опосередковані війни. Сотні таких солдатів вже вирушили в Лівію на допомогу уряду в Триполі. Очевидна турецька присутність в Азербайджані стає черговим пунктом в цілому списку очевидних конфронтацій, створених з ініціативи президента Раджепа Таїпа Ердогана. 

В цьому списку участь в громадянській війні в Лівії, створення опозиційного анклаву на північному заході Сирії, участь в напруженому морському конфлікті в Східному Середземномор’ї, який охоплює Францію й інші уряди Європи. Крім того, Анкара веде вже давню битву проти курдського сепаратизму поблизу кордонів Сирії й Іраку.

"Більшість сирійських бійців у Лівії були найняті Туреччиною, яка спонсорує бойові групи в Сирії. Ці групи воюють проти уряду сирійського президента Башара Асада. Туреччина також головний військовий союзник визнаного уряду Лівії", - сказали журналісти Карім Фашім і Фарід Закарія.

Але Анкара не єдина на цьому фронті. Група "Вагнер", пов'язана з Кремлем, розіслала своїх найманців на поля битви по всьому світі: від Сходу України до Сирії й Лівії. А за фінансової підтримки ОАЕ суданські бійці складають сухопутні війська в Ємені й Лівії.

Читайте такожThe Guardian: Ручний "опозиціонер" Росії готує нову революцію в СиріїСотні сирійців, лояльних до режиму Асада й Росії, також були найняті для ведення боїв на боці лівійського командира Халіфа Хіфтера, який воює проти уряду в Триполі. Однак, їхній наступ цього літа був відбитий завдяки допомозі Туреччини. 

У звіті ООН, опублікованого цього місяця, йшлося про 338 російських військових вантажів, які були переправлені з Сирії в Лівію для підтримки найманців "Вагнера", які воюють на боці Хіфтера. В документі йшлося, що Росія, ОАЕ, Катар, Туреччина і Йорданія порушують ембарго на постачання зброї в Лівію. Прості сирійці стали пішаками в цьому регіональному протистоянні.

"В часи, коли сирійська економіка й валюта розвалюються, потенційним бійцям важко відмовитися від щедрих фінансових пропозицій за відправку в Лівію. Йдеться про зарплату 2 тисячі доларів на місяць, 500 доларів авансу для сімей, які лишаються в Сирії, а також обіцянку виплатити кілька тисяч доларів в разі смерті", - йдеться в статті.

Читайте такожNew York Times: Найманці Росії дуже швидко перетворилися з ворогів у друзів Лукашенка5 років тому занепад держави й економічні труднощі були головними причинами напливу ісламських бойовиків у хаос сирійської війни. Тепер деякі з цих комбатантів розбігаються по інших конфліктах. Присутність сирійських бійців у таких місцях, як Лівія, на думку старшого наукового співробітника Carnegie Endowment for International Peace Фредеріка Вірі, відображає певний глобальний тренд. Йдеться про появу аутсорсинг військової сили, яка стала доступною завдяки платним бійцям провальних революцій й громадянських війн в Африці й на Близькому Сході. Приватні оборонні компанії тільки розростаються.

Такі елементи можуть розцінити бої в Нагірному Карабасі цього тижня як нову можливість. Чиновники в Росії закликали до перемир'я й зменшення напруги. Але експерти бояться, що ситуація може погіршитися, оскільки Туреччина порушила делікатний баланс сил. Анкара і Москва можуть вступити вже у третю опосередковану війну один проти одного, якщо сутичка між Вірменією й Азербайджаном вийде за межі Нагірного Карабаху.

Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану

  • Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
  • У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію. 
  • В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
  • Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.