Деякі європейські політики закликають до прямих наступальних заходів у відповідь.
Європейські політики шукають відповідь, щоб стримати ескалацію гібридної кампанії РФ. Як пише директор "Центру Карнегі – Росія та Євразія" у Берліні для Financial Times, практично немає способу повністю відвернути російську безпекову машину від спроб вразити на континенті цілі, які повʼязані з військовою підтримкою України.
За словами автора матеріалу, Європі необхідні оборонні інструменти для зриву цих атак, чітке бачення того, як створити важелі впливу на Кремль, а також шлях до встановлення захисних механізмів у відносинах з РФ.
"З точки зору Кремля, існує щонайменше три причини для посилення гібридної війни проти Європи. По-перше, багато європейських виробників зброї постачають її ворогу Москви, а деякі об’єкти, що зміцнюють оборонно-промислову базу України, розташовані на континенті. Це перетворило Європу на надійний тил Києва. Кремль прагне позбутися цього запасу міцності. Друга причина – помста. Російська держава усвідомлює, що сотні тисяч її військовослужбовців загинули від зброї та боєприпасів, поставлених або оплачених Європою, а також завдяки розвідданим, наданим НАТО", - зазначає експерт.
Також Україна посилює свою кампанію проти російської військової економіки та інфраструктури, що її підтримує. Всі ці втрати є наслідком рішення російського диктатора Володимира Путіна вторгнутися в Україну, проте керівництво в Москві не бере цього до уваги.
"Натомість існує безліч бюрократичних стимулів, щоб показати Путіну, що його спецслужби активно працюють над тим, щоб змусити Україну та Європу заплатити. Нарешті, у Кремлі сподіваються, що європейці зрештою відвернуться від України, оскільки на їхні уряди чинитиметься тиск з боку виборців, які байдуже ставляться до долі Києва", - пише оглядач FT.
Наразі ці надії є марними, проте навіть якщо гібридна кампанія РФ врешті-решт не призведе до зміни настроїв щодо України, спроби перешкодити європейським військовим постачанням та бажання помсти є достатньо сильними мотивами для росіян, аби продовжувати свої дії.
"Деякі європейські політики закликають до прямих наступальних заходів у відповідь на все це, оскільки, на їхню думку, росіяни розуміють лише мову сили: якщо їх вдарити достатньо сильно, вони відступлять. Ця логіка віддзеркалює уявлення Кремля про Захід, а це означає, що обидві сторони можуть опинитися на шляху неконтрольованої ескалації в сфері, де не існує мови управління ескалацією – на відміну від ядерної чи конвенційної сфер часів холодної війни", - аналізує автор матеріалу.
Проте є й інші способи, за допомогою яких Європа може ефективно, рішуче та обережно впоратися з російськими викликами.
"Оскільки континент розпочинає інвестиції покоління у свою безпеку та військовий потенціал, частину цих ресурсів слід спрямувати на внутрішні потреби: посилення недофінансованих поліцейських, контррозвідувальних та антитерористичних органів, а також забезпечення тіснішої координації між цими трьома гілками влади. Європа вступає у небезпечний період, під час якого багато її молодих громадян можуть зазнати органічної радикалізації під впливом зображень, що постійно надходять із Близького Сходу та Африки, – а потім стати об’єктом експлуатації з боку терористів або ворожих держав, таких як Росія та Іран", - попередив експерт.
Крім того, Європа може ненавʼязливо дати зрозуміти Росії, що кожна ворожа дія буде мати свою ціну і що кожен російський напад призведе до додаткової європейської підтримки операцій України. Таким чином Європа може спробувати використати це як важіль впливу, аби залучити Кремль до обговорення обмежувальних заходів у гібридній сфері.
"Хоча малоймовірно, що росіяни повністю відмовляться від своїх атак, їх можна змусити обговорити перелік цивільних цілей – наприклад, суто цивільних аеропортів – які мають бути поза межами досяжності для всіх сторін. Це зменшило б ймовірність інцидентів із масовими жертвами", - вважає оглядач FT.
Водночас фахівці НАТО можуть вважати, що такі перемовини будуть марною тратою часу, однак спроби переконати росіян погодитися на обмеження з позиції сили потрібно розглянути, попри ризик невдачі, адже це може врятувати життя.
Раніше у Foreign Affairs відповіли, як Україні і Заходу реагувати на російську тактику залякування. Зокрема колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба пропонує Європі запускати підприємства разом з українськими оборонними компаніями, надаючи інвестиції та безпечні майданчики.
"Це допоможе Києву нарощувати виробництво зброї та розмістити видатних українських військових інженерів на європейських заводах, надавши арміям НАТО експертні знання про те, як перемогти свого головного супротивника, за значно менші кошти, ніж ті, які вони витрачають зараз на озброєння. Також це дозволить Європі вивести свою оборонну промисловість на абсолютно новий рівень", - пояснив він.
Також FT писав, що Європа готує "гібридну оборону" у стилі НАТО проти атак Кремля. Водночас країни розходяться в думках щодо того, як протистояти безперервним актам саботажу, підпалів та дестабілізації з боку Кремля.
"Якщо ми стикаємося з гібридною війною, нам потрібна гібридна оборона, – заявив комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. – Це абсолютно очевидно... Нам потрібно визначити, якими засобами ми маємо бути готові скористатися".