Словами підтримки України у центрі Приштини \ фото Ірина Синельник

Жителі Косова: "Є чітке переконання, що війна тут більше не повториться"

12:38, 15.08.2022
8 хв.

Чергове загострення між частково визнаною державою Косово та Сербією наприкінці липня, ще й на фоні українсько-російської війни, викликало неабиякі побоювання, що ескалація на Балканах може перерости у військовий конфлікт за участі НАТО. Проте цього не сталося і, як запевняють косовари, не станеться у майбутньому.

Косово – частково визнана держава на Балканах. Переважна більшість населення республіки (до 90%) – етнічні албанці, які сповідують іслам.

Автономний регіон у складі колишньої Югославії десятиліттями прагнув до незалежності. Проте у 80-х відповідні заклики придушувалися й супроводжувалися арештами, звільненнями косоварів з роботи, переслідуваннями активістів. Вже в 90-х це переросло у збройний конфлікт (між армією визволення Косова та югославською армією й поліцією). Військові дії спровокували величезну міграційну хвилю: з Косова до Албанії, Чорногорії, Туреччини, Німеччини виїхали до мільйона місцевих жителів.

Війну вдалося припинити лише після втручання НАТО та проголошення Косова у 1999 році територією під управлінням ООН. За дев’ять років держава оголосила про свою незалежність.

Відео дня
фото Ірина Синельник

Про те, які настрої зараз в Косово, дізнавалась кореспондентка УНІАН, яка разом з групою українських журналістів перебуває у столиці Косово Приштині в рамках програми професійного захисту "Резиденція в Косові".

Хиткий балканський мир

Зважаючи на те, що Сербія категорично проти визнання Косово окремою державою, між офіційними Приштиною та Белградом довгий час існувала домовленість про такий собі перехідний період. На час його дії етнічні серби, які проживають на півночі Косово, могли користуватися сербськими документами. У 2011 році Сербія та Косово навіть уклали тимчасову угоду про використання сербами Косово також нейтральних документів та номерних знаків. Термін дії цієї угоди сплив ще у 2016 році. Однак спроби змусити косовських сербів перейти на національні документи викликали лише масові протести.

Чергове загострення сталося 31 липня. Адже з 1 серпня 2022 року нейтральні документи та автомобільні знаки повинні були втратити чинність. Косово мало намір досягти свого, адже впроваджує дзеркальні заходи: Сербія вимагає від жителів Косова отримання тимчасових документів.

У відповідь на вимоги Косова, у Сербії прозвучали різні політичні заяви, у тому числі і про "денацифікацію" Балкан. На кордоні обох країн серби почали зводити барикади й блокувати дороги. А президент Сербії Александар Вучич зазначив, що готовий захищати сербів силами армії.

В уряді Косово засудили блокування доріг й стрілянину озброєних людей по поліції та заявили про тенденцію дестабілізувати республіку, поставивши під загрозу мир і безпеку громадян. Приштина звинуватила офіційний Белград в організації заворушень.

Переважна більшість населення Косова - етнічні албанці, які сповідують іслам \ фото Ірина Синельник

Також була оприлюднена заява Контингенту KFOR (міжнародні сили безпеки в Косово під керівництвом НАТО) про те, що він готовий втрутитися в ситуацію, якщо стабільність північних районів Косово опиниться під загрозою.

Після контактів та зустрічей з американськими та європейськими партнерами, влада Косово відтермінувала вступ у дію нових правил до 1 вересня 2022 року.

Сербія не буде воювати з НАТО

Міністр закордонних справ Косово Доніка Гервалла (Donika Gervalla) розповідає, що у конфлікті з Сербією досі не поставлена крапка, проте війни тут не очікують.

"З 2008 року ніби відбувається гра в шахи з Сербією. Однак Сербія ніколи не буде воювати з НАТО… Сили НАТО перебувають в Косові і немає жодних ризиків для війни з Сербією", - зазначає пані міністр.

За її словами, косовари спокійно, навіть на релаксі сприймають повідомлення про чергове загострення на кордоні, адже для них нічого нового не відбувається. А у якості прикладу, що в Косові безпечно, нагадує, що сама вільно пересувається в республіці та не користується охороною.

"У Косові є чимало різних проблем. Але це не війна з Сербією", - підкреслює Гервалла.

Міністр закордонних справ Косово запевняє, що активізація протестів на кордоні свідчить про намагання сербських політиків отримати якісь умовні дивіденди від виборців. Мовляв, Сербія постійно нагадує про себе. Наприклад, торік у вересні їхні повітряні сили підіймали в небо літаки…

Попри це Доніка Гервалла сподівається, що з часом партнери допоможуть Сербії та її політикам сприйняти нову реальність: Сербія ніколи не повернеться в Косово.

Представниця уряду Косово бачить паралелі у поведінці Сербії під час війни в Косово та Росії у війні з Україною. На її думку, методи використовуються однакові.

"Але якщо Росія на цьому етапі думає, що може почати війну й намагається її виграти, то Сербія вже знає, що свою війну ніколи не виграє", - підсумувала вона.

Українка з Косова: тут безпечніше, аніж в Україні

Олена Люшаку (Люткевич) родом з Черкас. Вже 11 років вона разом з чоловіком та двома синами проживає в Приштині. Жінка за освітою дизайнерка, працювала спочатку в Косово за фахом, зараз займається перекладацькою діяльністю.

Олена Люшаку \ фото Ірина Синельник

Олена розповідає, що почувається в Косові безпечно й повідомлення про якісь заворушення на кордоні сприймає спокійно, як і всі місцеві: "До мене завжди надходить більше "як ти?" з-за кордону, аніж звідси. Я намагаюся рідних в Україні переконати, що за нас хвилюватися не потрібно. В Косові зараз на 100% більш безпечно, аніж в Україні".

Пані Олена каже, що у місцевих є чітке переконання: війна тут більше не повториться. І у цьому єдині і влада, і населення Косово. Зокрема, за словами жінки, нещодавно вона перекладала публічний виступ прем’єра Альбіна Курті, і він сказав: "Косово не в Європейському Союзі, але ЄС в Косово, Косово не в НАТО, але НАТО в Косово".

За словами Олени Люшаку, ставлення до сербів у Косово неоднозначне. Хоча представники цієї національної меншини обов’язково мають 10% депутатських мандатів у парламенті Косова, згідно з чинним законодавством, косовари пам’ятають війну й усе пережите. Родина її чоловіка під час війни в Косово виїжджала до Македонії, потім Албанії. Стареньку бабусю з Приштини до міста Призрен просто пішки несли у ковдрі четверо чоловіків, тікаючи родиною від сербської армії, яка поводила себе в Косові так, як зараз російські військові в Україні – грабували, ґвалтували, вбивали.

"Як українці після війни будуть ставитися до росіян? Ось приблизно так ставляться й косовари до сербів. Що б сусідня країна не повідомила, це апріорі буде сприйматися, як неправда. У косоварів є "щеплення" від пропаганди", - розповідає Олена.

Косовари підтримують Україну, адже самі пережили війну

На думку Олени Люшаку, про події в Косово українці мають приблизне уявлення, і не виключено, що з джерел саме сербської пропаганди. А про війну в Україні найбільш обізнані косовари – ті, у кого є друзі чи родичі в Україні. Зокрема Олена Люшаку лишається громадянкою України, а в Косово підтримує зв’язки з іншими українками. Здебільшого це жінки, які вийшли заміж за місцевих чоловіків чи іноземців, які працюють тут за контрактом. З початком війни в Україні таких родин стало більше.

Своїх дітей Олена народила в Україні, щоб вони мали українське громадянство – так легше приїжджати до рідних, адже Україна не визнала незалежність Косово, а з документами невизнаної держави перетнути кордон України проблемно.

Так само було непросто приїхати й українцям в Косово.

"Раніше були візи, зараз для українців їх скасували. Мамі для в’їзду в Косово поштою відправляли документи до Стамбулу, і там отримували візу. Визнання Косова Україною на державному рівні значно б спростило життя багатьох людей", - вважає українка.

Хоча Україна не визнає незалежності Косова, жителі республіки на Балканах з початком російської агресії підтримують боротьбу українців, адже самі пережили трагічні події, й надають гуманітарну допомогу як військовим, так і цивільним.

У липні уряд Косово відправив 10 позашляховиків для потреб ЗСУ. Відправляють гуманітарну допомогу в Україну й місцеві громадські організації. Зокрема, влада Приштини відкрила 18 пунктів збору, а мешканці столиці Косова зібрали в них та відправили одяг, речі для дітей, засоби гігієни, харчі тощо.

Депутат Доарса Кіца - ліворуч, глава МЗС Доніка Гервалла - в центрі \ фото Ірина Синельник

Депутатка парламенту Косово Доарса Кіца зазначає, що косовари самі пережили війну, а тому розуміють страждання народу України: "Ми всі були свідками війни, що закінчилася не так давно, тому ми підтримуємо і президента України, і всіх українців".

Ірина Синельник

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся