Українці залишаться без споживчих кредитів?
Українці залишаться без споживчих кредитів?

Українці залишаться без споживчих кредитів?

16:58, 14.07.2011
6 хв.

Нацбанк вирішив посилити правила споживчого кредитування. Зрештою це призведе до зростання ставок на позики для населення і скороченню учасників цього ринку, вважають експерти 

Національний банк України днями попередив – ринок кредитування напередодні кардинальних змін. У планах регулятора – охолодити запал банків у наданні споживчих позик.

Як пояснив перший заступник голови НБУ Юрій Колобов, «ми бачимо загрозу в цьому процесі. Ми працюємо над збільшенням резервування і нормативів під потребкредитування». За його словами, відповідні документи можуть бути прийняті протягом найближчих двох тижнів.

Відео дня

Дії регулятора можуть видатися на перший погляд дещо дивними. За офіційними даними НБУ, у травні банками було видано фізособам кредитів (з урахуванням пролонгованих) на 9 млрд. грн. Раніше сума складала 7-8 млрд. грн. Тобто, критичне зростання не спостерігається. При цьому юридичним особам щомісяця надаються позики на суму понад 90 млрд. грн. Слід також врахувати, що населення  регулярно погашає «старі борги», тому за січень-червень п.р. загальна сума позик, виданих фізособам, не зросла, а скоротилася майже на 1,4 млрд. грн.

Як відзначає директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков, «не йдеться про обмеження у цілому кредитування адміністративним шляхом, ми обмежуємо ризики при здійсненні банківських операцій, у тому числі і по кредитуванню. Саме цю мету ми переслідуємо, а не буквальна заборона». При цьому він нагадав, що «масовість,  швидкість (спрощене оформлення) при наданні споживчих кредитів, що мало місце до кризи, призвело до проблем».

З ним солідарний голова правління "Банку Кіпр" Владислав Байрака.

На його думку, банки, які зараз активно пропонують беззаставні споживчі кредити, незабаром стткнуться з новими випадками поганого обслуговування цих позик клієнтами. «Конкуренція на ринку споживчих кредитів зросте, і це логічно, адже іпотека і автокредитування поки що далекі від докризового рівня, а банкам потрібно заробляти на позиках, щоб перекривати свої витрати по депозитних операціях», - відзначає банкір.

Він вважає, що частина нинішніх споживчих позик, які видаються без застави, в найближчому майбутньому перейде в категорію «токсичних» активів банків. «Рівень інфляції виходить за рамки урядових доходів, реальні доходи населення не зростають, тому частина громадян напевно перестане належним чином обслуговувати кредити, відсотки по яких знаходяться в діапазоні 35-60%. Втім, з урахуванням таких високих ставок і за наявності більшої кількості клієнтів, охочих узяти кредит, банки все одно мають заробити на нових «потребах», - сказав В.Байрака.

Дмитро Зінков, голова Правління АТ «ОТП Банк», теж підтримує дії регулятора. «В Україні група ОТП тільки вийшла на ринок споживчого кредитування, але вже встигла переконатися, що такий вид бізнесу вимагає жорсткішого регулювання, ніж на даний момент. Запропоновані зміни дійсно серйозно вплинуть на ринок і можуть викликати перегляд кредитної політики банків. Але, водночас, вони убезпечать як банкірів від необдуманого нарощування обсягів споживкредитувания, так і клієнтів, які ретельніше зважуватимуть співвідношення своїх потреб і фінансових можливостей», - підкреслив Д.Зінков.

Тим часом, начальник відділу аналізу фінансових ринків АБ «ІНГ Банк Україна» Олександр Печерицин вважає, що «обмеження споживчого кредитування, поза сумнівом, обмежить здатність банків заробляти на високомаржинальних продуктах і може уповільнити відновлення банківського сектора, оскільки темпи зростання їх прибутковості будуть менш значними».

Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, відзначає, що «НБУ, ймовірно, вирішив обмежити споживче кредитування у результаті дефіциту рахунку поточних операцій (він у травні був у 2,5 рази більше квітневого - 746 млн. дол. проти 293 млн. дол.)».

«Передусім, таке рішення НБУ грунтується на бажанні понизити розмір імпорту товарів до України, частина яких купується за рахунок споживчих кредитів. Це - машини, електроніка, побутова техніка, меблі. Також це рішення стимулюватиме банки більше кредитувати іпотеку і реальний сектор економіки. Наприклад, у травні портфель іпотечних кредитів у гривні склав лише 9,92 млрд. порівняно з 9,84 млрд. у квітні. Тобто, комерційні банки більше орієнтуються на споживкредитуванні населення, ніж на іпотеку, що погіршує стан поточного рахунку платіжного балансу і підриває стабільність гривні в середньостроковому плані», - підкреслює експерт. Та посилювання ринку кредитування, за словами М.Івченка, навряд чи істотно вплине на темпи зростання економіки України і швидкість виходу країни з кризи.

У свою чергу, Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, відзначає, що «великі покупки наявної валюти (що покликані обмежити нововведення НБУ), які спостерігаються з початку року, мало мають спільного із споживчим кредитуванням. Вони спрямовані на «тіньову економіку», яка споживкредитів не бере.

Теоретично споживче кредитування більше впливає на темпи інфляції. І якщо говорити про те, що зростання позик стимулює попит на імпорт і, як результат, попит на валюту, то офіційні дані цьому суперечать. Згідно із інформацією Держкомстату, за січень-травень п.р. левову частку імпорту становить природний газ і нафта - близько 40%, а на долю побутової техніки або автомобілів доводиться всього 7%».

«У зв`язку із цим ініціативи НБУ слід вважати запобіжним заходом, спрямованим на заборону активності банків у сфері кредитування. Зрештою вони призведуть до підвищення ставок на позики для фізичних осіб і скороченню учасників цього ринку. А НБУ матиме можливість підстрахувати банківську систему від можливих ризиків. У таких умовах ломбарди, кредитні спілки та фінкомпанії дістануть можливість перетягнути на себе роздрібне кредитування. Але не варто чекати зростання обсягів кредитування населення з їхнього боку, оскільки їх процентні ставки значно вище за банківські. Інакше кажучи, населення позбавлять можливості брати кредити», - підсумував О.Охріменко.

Схоже, до коментаря останнього фахівця не варто що-небудь додавати.

Олена Бистрицька (УНІАН)

 

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся