Представник України при ЄС: Євросоюз не зникне. Дійсно, гостро стоїть питання міграційної кризи. Але ЄС з цим впорається

Новопризначений представник України при Європейському Союзі, посол України в Бельгії Микола Точицький дав своє перше інтерв’ю на цій посаді агентству УНІАН.

Микола Точицький – кадровий дипломат, який шість років займав посаду постійного представника України при Раді Європи. Представником України при ЄС, надзвичайним і повноважним послом в Бельгії він був призначений Указом президента України 4 лютого 2016 року. У першому після призначення на цю посаду інтерв’ю агентству УНІАН, Микола Точицький розповів, якими можуть буди наслідки референдуму в Нідерландах як для України, так і для самого ЄС, про санкційний лист «Савченко-Сенцова», і важливість рішення Європейського суду з прав людини для повернення Криму.

Як ви вважаєте, якими будуть наслідки для України та, загалом, для Угоди про асоціацію з ЄС, якщо Нідерланди на референдумі 6 квітня скажуть «ні»?

На референдумі своє слово скаже народ Нідерландів. Потім, очевидно, базуючись на результатах голосування, рішення будуть ухвалювати уряд та парламент. Це – їхній референдум, ми не є учасником цих процесів, і я думаю, ніхто не зможе зараз з впевненістю сказати, як будуть діяти Нідерланди. Особливо враховуючи, що це перший референдум після ухвалення відповідного закону. Його результати не є зобов’язуючими, але, звісно, не можна недооцінювати політичної значимості цього голосування як для України, так і для ЄС в цілому.

Саме тому ми розраховуємо, що, ухвалюючи рішення, громадяни Нідерландів виходитимуть з того, що йдеться про підтримку угоди, за підписання якої виступила переважна більшість населення України і головною метою якої є сприяння розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та ЄС і впровадження європейських цінностей та стандартів у нашій державі.  

Якщо 60% буде «ні» – це буде «ні», уряд і парламент не зможе проігнорувати…

Сьогодні ми бачимо певну позитивну динаміку. За результатами опитування населення, кількість тих, хто буде голосувати проти асоціації, поступово зменшується. Давайте дочекаємося результатів і не будемо відповідати за Нідерланди. Нехай Нідерланди дадуть відповідь, чи вони дійсно проти ефективної системи самоврядування і ведення бізнесу в Україні, чи все ж таки здоровий глузд переможе.

А якими можуть бути наслідки референдуму в Нідерландах для самого ЄС?

Я не виключаю, що може початися так званий «парад референдумів». Ми розуміємо, що всі – різні, різні в ЄС, різні в суспільстві, але правила для всіх мають бути однакові. Саме це нас об’єднує. Будь-яка інституція, в тому числі, ЄС, сильна тим, що вона має однакові для всіх правила, тоді все працює. 

REUTERS

В яких іще країнах можна очікувати на подібні референдуми?

У будь-яких. Справа в тому, що в ситуації, коли економіка йде на спад, набирають сили більш популістські, радикальні партії.

Але на фоні міграційної кризи це логічно. Ви вважаєте, що ЄС буде здатний пережити те, що зараз відбувається, у такому вигляді, яким він є зараз? Чи, можливо, зникне?

ЄС не зникне. Зараз, дійсно, гостро стоїть питання міграційної кризи. Але за рахунок того, що в ЄС є функціональні інституції, він з цим впорається – алгоритм дій вже відпрацьований, а держави-члени будуть здатні його імплементувати.

Чому ви так вважаєте? Подивіться на Польщу – вони не хочуть приймати мігрантів. Очікуються вибори у Німеччині, Франції, Австрії, де до влади, можливо, пройдуть, як вже показали нещодавні місцеві вибори у Німеччині, політичні сили радикального спрямування (на місцевих виборах в Німеччині вперше пройшла налаштована проти ЄС партія «Альтернатива для Німеччини» - УНІАН)…

Такі питання як міграція, релігія, мова, у важкі перехідні періоди завжди використовуються тими чи іншими силами. Але чим сильний ЄС? Якщо він приймає рішення, то воно, в принципі, виконується. 

Але прецедент вже є - новий уряд у Польщі просто відмовляється виконувати досягнуті домовленості…

Це не означає, що вони не будуть виконані. Принцип простий – ти або погоджуєшся і йдеш з усіма, або не погоджуєшся і тоді потрібно виходити з ЄС.

І в цій ситуації ви вірите, що ЄС буде існувати і надалі?

Я вірю, що ЄС буде існувати надалі, і навіть у розширеному складі - Україна буде частиною ЄС. Тому що ЄС – це не просто ефективна інституція, але й філософія: це демократичні принципи (верховенство права, свобода слова, віросповідання, і цей ряд можна продовжувати), які базуються на економічній складовій, в основі якої – ментальність і розуміння, що правила гри однакові для всіх. 

В чому філософія бажання України та українців бути частиною ЄС? Це - філософія мати однакові правила гри для всіх: мати однаковий доступ до суду, отримати можливість вести власний бізнес, базуючись на чітких, зрозумілих і рівних правилах. Ці можливості дають, знову ж таки, свобода слова, верховенство права, права людини. Це є основою. 

Навіщо Україні потрібний ЄС, коли ми і так знаємо, що саме нам необхідно? 

ЄС за свою історію існування напрацював правила, які дозволили створити ефективну систему менеджменту, як політичного, так і економічного. Україна хоче використати цей досвід. Для України ЄС – це модель напрацьованих правил демократичного суспільства і ведення бізнесу. Придумувати щось нове, коли воно вже існує, немає жодного сенсу. До речі, Угода про асоціацію передбачає, що ми маємо адаптувати близько 90% правил ЄС.

Для України ЄС – це модель напрацьованих правил демократичного суспільства / Фото УНІАН

І як цей документ виконується?

В частині ухвалення необхідних законодавчих актів ми зробили дуже багато: в частині свобод, конституційній реформі, судочинства, реформі прокуратури, боротьбі з корупцією – ці великі масиви законодавства вже схвалені або вже розроблені. Схвалено та передано на розгляд стороні ЄС проекти Стратегії реформування системи ветеринарного та фітосанітарного нагляду, Дорожньої карти реформування системи державних закупівель, схвалення яких передбачено Угодою. Ведеться всебічна та комплексна робота по реформуванню системи технічного регулювання, стандартизації та метрології, кінцевим результатом якої має стати впровадження в Україні гармонізованих з європейськими технічних регламентів і стандартів для промислових товарів. Це дасть змогу нашим промисловим виробникам уникати необхідності витрачати значні кошти на сертифікацію своєї експортної продукції в метрологічних лабораторіях країн ЄС.

Також, незалежно від Мінського процесу, нам потрібна децентралізація. Я не є представником столиці, бо народився на Вінниччині, і вважаю, що ефективне місцеве самоврядування, коли проблеми на місцях вирішуються у прозорий спосіб – запорука всього: від правильного ведення бізнесу до боротьби з корупцією. Це і є децентралізація. Тут ми також вже зробили чимало – ухвалено законодавство щодо об’єднання громад, їх фінансової незалежності. Залишилося прийняти класичну децентралізацію загальнонаціонального управління. 

А як щодо імплементації усього цього?

Імплементація – процес складніший, тому що змінити законодавство не означає, що відразу зміниться ментальність українця. До речі, ухвалені закони, здебільшого, розробляються спільно з нашими європейськими колегами. Це в контексті досвіду ЄС, про який я говорив.

Я питаю про виконання, бо щодо українців та керівництва України вже сталим виразом є – «обіцяють і не виконують». Чи не відчуваєте ви під час зустрічей з вашими колегами, в кулуарах європейських інституцій, що з’явилась втома від українців, які «не здатні», «не можуть», «не хочуть»?

Я можу сказати, що, з обіцяного в політичній частині, зроблено дійсно дуже багато. «Не хочуть» виконувати - я би так не сказав. Передумови створені. Тепер у все це потрібно повірити і рухатися у цьому напрямку – виконувати існуюче законодавство. До нас є довіра, є впевненість в тому, що ми вдало проходимо цей шлях. Ми не можемо дозволити собі нові вибори, ми повинні створити нову коаліцію, новий уряд і рухатися далі. Це розуміють не тільки тут, в європейських інституціях, це розуміють і в Києві.

Знаючи, що Росія використовує потужну машину для того, щоб запобігти наближенню України до ЄС, що можна протиставити Москві саме тут, в Брюсселі і в столицях країн ЄС?

Україна може протиставити те, про що ми з вами говорили – реформи. Реформи, які будуть створювати однакові правила гри для всього суспільства. Тільки цим ми переможемо. 

РФ використовує потужну машину для того, щоб запобігти наближенню України до ЄС / Фото УНІАН

Міністр закордонних справ Німеччини та його французький колега вже піднімають питання виборів на Донбасі. Крім того, вже чути голоси про те, що Україна також не виконує взяті зобов’язання в рамках Мінських домовленостей. Якою наразі є оцінка в ЄС виконання Києвом Мінських домовленостей?

На це я скажу просто: відправляйте спостерігачами на такі вибори своїх громадян. Коли немає припинення вогню, коли є складна криміногенна ситуація, відправляйте туди довиборчу місію, і нехай вона дасть оцінку, чи можемо ми там організувати, як належить, виборчий процес. ЄС же готовий підтримати Україну у всіх її діях і цілком свідомий цих формул. 

Наскільки зараз складно утримувати єдність ЄС у питанні антиросійських санкцій?

Наразі така єдність є, що було продемонстровано нещодавно (10 березня ЄС ухвалив рішення продовжити застосування санкцій по відношенню до 146 осіб та 37 російських компаній - УНІАН). Так звані секторальні санкції, відповідно до минулорічного рішення Європейської Ради, ув’язані з повним виконанням Мінських домовленостей. Всі розуміють, хто і що виконує з цих домовленостей, і хто - ні. Ми просто маємо чітко і послідовно доводити до наших партнерів інформацію про реальний стан речей.

А як щодо санкційного списку «Савченко-Сенцова»?

Список був переданий президентом під час його візиту в Брюссель. Ми знаходимося в постійному контакті з нашими партнерами, у тому числі, і з цього питання. 

REUTERS

Чи буде ухвалено рішення стосовно лібералізації візового режиму?

Буде. Тому що ми виконали всі взяті на себе зобов’язання. І ми сподіваємося, що Єврокомісія винесе на розгляд Ради та Європарламенту позитивне рішення. Це буде свого роду відповіддю на сподівання українського суспільства, що ми є частиною Європейського співтовариства. Не лише географічно, але й психологічно. Від цього виграють не лише українці, але і європейці. Це можливість для будь-якого обміну - людського, культурного, наукового, інтелектуального чи релігійного.

Зараз «зависла» Угода про відкрите небо. Якою є перспектива цього документу?

Ми сподіваємося, що найближчим часом це питання буде вирішено. Ми очікуємо, що наші європейські партнери знайдуть прийнятне для них формулювання статті, що залишається неузгодженою, якомога швидше.

Мова йде про Гібралтар (спірне територіальне питання між Іспанією та Великобританією)?

Так, Гібралтар. Є пропозиції щодо вирішення цього питання. Зараз вони розглядаються. Сподіваюся, найближчим часом будуть погоджені. 

Що Україна буде пропонувати для порядку денного саміту, який відбудеться 19 травня?

Це ті питання, які ми з вами обговорювали: по-перше, як ми виконуємо Угоду про асоціацію в її політичній та економічній частинах. Ми повинні оцінити цей процес і спільно визначити подальші кроки, адже тимчасове застосування документа в частині про зону вільної торгівлі розпочалося тільки у цьому році. 

Звісно, що питанням номер один буде і питання територіальної цілісності України. Ми, звичайно, будемо обговорювати ситуацію на сході, будемо говорити про Крим. 

Чи буде Київ просити участі ЄС у питанні повернення Криму?

Саме нелегальна анексія Криму стала передумовою застосування Євросоюзом санкцій проти РФ. 

У вирішенні питання повернення Криму, з моєї точки зору, є два шляхи. Перший – очікувати на рішення Європейського суду з прав людини на користь України (по завершенню розгляду міждержавної справи у частині незаконної анексії), і другий механізм - створення формату «Женева плюс» за участю ЄС, США, країн-гарантів Будапештського меморандуму, або, навіть, більш розширеного. 

Рано чи пізно Крим буде повернений Україні, я в цьому переконаний. Для цього існують всі правові підстави. 

Точицький: Рано чи пізно Крим буде повернений Україні / Фото УНІАН

Як в ЄС ставляться до «Женеви плюс»?

Євросоюз чітко засвідчив свою однозначну позицію щодо невизнання незаконної анексії Криму Росією і готовність докладати всіх політичних зусиль для врегулювання цього питання. Отже, пошук шляхів такого врегулювання ми здійснюємо разом з нашими європейськими партнерами. «Женева плюс», на нашу думку, - крок вперед, який дозволив би просунутися на шляху до деокупації нашої території.

А навіщо створювати цей «клуб»? Яким може бути ефект від його роботи?

Важливо, щоб ми почали обговорення шляхів виходу з нинішньої ситуації. Адже не можна подолати шлях, не зробивши перший крок. Крім того, такий формат дозволив би почати обговорення цього питання, в тому числі, за участю Росії, підтвердивши наше прагнення вирішити його виключно дипломатичними засобами. А рішення Європейського суду з прав людини буде правовою підставою для того, щоб законним чином повернути Крим. «Женева плюс» для того, щоб РФ не чекала принизливого рішення.

Але вони не переймаються…

Вони можуть не перейматися скільки завгодно, але це питання виходу з ситуації, в яку потрапило нинішнє керівництво РФ. Це - механізм, який би дав можливість для керівництва РФ правильно і легітимно вийти із кута, в який вони самі себе загнали. 

З ким плануєте дружити в Брюсселі?

З усіма, окрім агресора. Тому що вважаю, що краще опонент, який знає твою позицію.

Ірина Сомер

УНІАН в Google News