Білорусь перетворилась на вірного васала Росії й безкарно "кошмарить" НАТО. УНІАН розбирався, що виграє ворог від загострення напруги на кордоні / фото УНІАН

Прикордонна гра на нервах: як Білорусь і Росія безкарно принижують НАТО

13:36, 13.08.2023
7 хв.

На кордонах Литви та Польщі з Білоруссю збільшується кількість провокацій. І європейці змушені посилювати оборону й безпеку. УНІАН поцікавився, навіщо Росії через свого васала у Мінську провокувати ще більшу напругу на цьому напрямку.

Полоскотати НАТО нерви

Вже багато років, як Білорусь перетворилась на вірного васала Росії. А після 24 лютого 2022 року білоруські землі стали повноцінним військовим полігоном для росіян - як для навчань, так і для розміщення техніки, ведення обстрілів та наступу на Україну. У 2023 році Мінськ дав добро на розміщення на своїй території російської тактичної ядерної зброї. А після невдалого заколоту "вагнерівців" в Росії, Кремль спрямував найманців не в колонії, де їм і місце, а в Білорусь. Там, мовляв, представники ПВК "Вагнер" поділяться з білоруськими військовими досвідом ведення бойових дій в Україні.

Та, вочевидь, розуміючи, що на українському кордоні зараз можна гарно отримати "на горіхи", як ПВК "Вагнер" отримав під Бахмутом, військові навчання в Білорусі, скоріше, виглядають як намагання залякати інших сусідів – Литву та Польщу. Зокрема, на початку серпня білоруські гвинтокрили так старанно виконували "навчальні завдання", що аж залетіли у повітряний простір Польщі…

Це призвело до того, що цього тижня Польща оголосила про додаткове перекидання під кордон кілька тисяч військових. А раніше оголосила, що на кордоні перебуватимуть близько десяти тисяч військовослужбовців (чотири безпосередньо, а шість – в резерві).

Відео дня

При цьому, за словами очільника Міноборони Польщі Маріуша Блащака, немає жодних сумнівів, що провокації на польсько-білоруському кордоні будуть повторюватись. Тому польське військо готується до різних сценаріїв: і за можливої участі "вагнерівців", і за штучної "мігрантської кризи".

"Наша позиція чітка: НАТО і союзники готові негайно відповісти на будь-яку агресію", - зазначив Блащак в одному з останніх інтерв’ю в польських медіа.

Росія оцінила "слабку" реакцію НАТО після очевидної провокації з білоруськими гелікоптерами, вважає політолог Тарас Семенюк / фото ua.depositphotos.com

Занадто м’яка реакція

Як зазначає український політолог Тарас Семенюк, на жаль, відповідь на очевидну провокацію з білоруськими гелікоптерами вже була занадто м’якою.

"Я схиляюсь до того, що це була провокація. Раніше гелікоптери аж так на територію Польщі з Білорусі не залітали. Не дуже схоже на випадковість", - каже він і додає, що це була спроба "протестувати" реакцію Польщі.

І реакція була неоднозначною та відверто слабкою. Експерт нагадує, що спочатку польські військові навіть заперечували факт перетину кордону білоруськими гвинтокрилами. І лише після появи відповідних відео у соцмережах визнали, що інцидент все ж відбувся.

Політолог звертає увагу, що цього випадку було достатньо й для Росії – щоб оцінити, якою є реакція країни-члена НАТО на відверте порушення кордонів.

"Вони можуть і далі створювати такі моменти, щоб показувати, в глобальному сенсі, слабкість та нерішучість як НАТО, так країни, яка є членом НАТО", - зазначає він.

На його думку, реакція "мала бути максимально жорсткою". Мовляв, сім років тому в аналогічних умовах, коли російський винищувач порушив повітряний простір Туреччини, "турки не церемонилися" й просто знищили потенційно ворожий літак. І Росія просто "втерлася" - санкції на турецькі помідори були недовготривалими, а "забудькуваті" російські туристи продовжили відпочивати на турецьких пляжах.

Тарас Семенюк впевнений, що Польща мала б діяти так само – збити білоруські гвинтокрили.

Воєнний експерт Роман Світан застерігає про ймовірність нових провокацій, можливо, з використанням "вагнерівців" на кордоні НАТО / фото ua.depositphotos.com

Промацування меж можливого

Полковник запасу, воєнний експерт Роман Світан зазначає, що провокація з Білорусі була навмисною. Адже виліт гелікоптерів був запланований, а пілоти точно знали, що вони перетинають кордон іншої країни на певну глибину. 

"Якщо вони зайшли, це значить, що була поставлена задача. Вони зайшли на певну глибину та повернулися назад – виконали провокаційний заліт", - зазначив він.

Експерт вважає, що так "випробовують нерви" Польщі та інших країн НАТО, щоб визначити "червоні лінії", за які Росія ще може зайти. Тому такі ситуації точно можуть повторюватися: якщо не за допомогою якихось "навчань", то з використанням "вагнерівців", або нелегальних мігрантів (РФ та Білорусь вже мають досвід створення мігрантської кризи біля польського та литовського кордонів за допомогою нелегалів з Середньої Азії та навіть Африки).

Так, нещодавно Центр національного спротиву, з посиланням на білоруське підпілля, повідомив, що найманці ПВК "Вагнер", які перебувають на території Білорусі, імітують прибуття на кордон з Польщею, намагаючись розтягнути польські війська.

"Близько 250 бойовиків здійснювали маневри вздовж кордону… Такі дії росіян свідчать про психологічну операцію з метою нагнітання ситуації", - наголосили в ЦНС.

"Такими провокаціями будуть намагатися розхитати ситуацію, але на межі прикордонних інцидентів", - додає Роман Світан.

Росія створює умови для того, щоб люди в Польщі, Литві, Латвії та Естонії жили у постійному страху / фото ua.depositphotos.com

Підживлення страхів

Річ у тім, що провокація без застосування бойових засобів ураження не вважається нападом, а є саме прикордонним інцидентом. Як наслідок – не йдеться про застосування 5 статті договору НАТО. Однак створення хаосу на кордонах переслідує й інші цілі.

"Думаю, що зараз більше йдеться про нагнітання ситуації з боку росіян та білорусів. Це створення умов для того, щоб в Польщі, Литві, Латвії та Естонії думали про можливу майбутню небезпеку. Щоб народи цих країн більше переймалися за свою безпеку та жили у постійному страху", - вважає політолог Тарас Семенюк.

Зважаючи, що у багатьох країнах ЄС, зокрема в Польщі, зараз триває виборча кампанія, Росія намагається впливати на політиків Заходу через громадськість.

"Очевидно, що створення "небезпеки" на кордонах може змушувати суспільство не лише говорити, а й вимагати від своїх урядів, наприклад, зупинити поставки зброї, а також тиснути на своє керівництво (а воно, своєю чергою, на Україну) щодо початку перемовин про зупинення війни, адже інакше війна може прийти й на їхню територію", - розповідає політолог.

В цьому контексті варто згадати й активізацію російської пропаганди з розпалювання антипольських настроїв, зокрема в Білорусі. Польські медіа нагадують, що, наприклад, на нещодавній конференції "патріотичних" сил у Мінську її учасники застерігали поляків не розглядати землі, які належали Польщі до Другої світової війни, як втрачені східні території.

Таким чином, провокації на кордонах з ЄС – гарний спосіб змістити фокус уваги з того, що відбувається в Україні. Тобто з невдач на українському фронті – на провокації на якомусь іншому напрямку.

Антоніна Доломанжи

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся