Черновецький – це Гагарін сьогодні. Репортаж з вулиці Героїв Космосу

«Чи знаєте Ви, що Леоніда Михайловича Черновецького називають Космосом?» – «Знаю». – «Як Ви думаєте, за що?»– «Ясно, за що. Він завжди все намагається зробити все краще за всіх, всіх випередити»... 12 квітня – День космонавтики... 

Загалом я не полюбляю медитацій на тему «А пам`ятаєте, як було раніше добре», але все таки погодьтеся: справжнім днем весни має стати 12 квітня. Саме День космонавтики повинен втілювати весну.

А хіба погано було? Квітень, космос, посмішка Гагаріна («он так прекрасен, что нас колбасит»), щасливий Хрущов. Усього цього практично ніхто не бачив наживо, зате кожен вдосталь надивився по телевізору. В Україні ж завжди пам`ятали про свою причетність до Великого Польоту, адже саме тут працював Сергій Павлович Корольов, конструктор перших літальних апаратів. Потім настала епоха суперництва космонавтів з астронавтами, на зміну якій з екранів телевізорів виповзли «Зоряні війни», а ось власне космос зачах. Утім, шнурок Гагаріна, що розв`язався просто в аеропорту, як символ свободи, що раптово привалила, назавжди залишився перед очима людей, які виросли за радянських часів. 

А минулого року столицю України очолив Леонід Михайлович Черновецький, якого вже не тільки позаочі називають Космосом. Враховуючи цю обставину, ми вирішили відзначити День космонавтики висадкою свого десанта на київську вулицю Героїв Космосу. Перш за все, нас цікавило, як тут живуть люди, що вони знають про космос і про Космос, чи хочуть юні мешканці цієї вулиці стати космонавтами.

Герої космосу люблять весну

Вулиця Героїв Космосу виявилася невеликою одиницею, розташованою між Святошиним і Борщагівкою. З одного боку вулиці – промислова зона, з іншої – дев`ятиповерхівки, які виникли тут перевано після аварії на Чорнобильській АЕС. А тому не дивно, що тут, по-перше, живуть багато ліквідаторів, по-друге, є невеликий пам`ятник у вигляді дзвону на честь загиблих чорнобильців. 

Загиблі чорнобильці любили життя

Першим на цій вулиці мені нагодився слюсар Микола на велосипеді. Майстер розводного ключа та знавець прокладок живе на сусідній вулиці, але вже сім років обслуговує будинки, розташовані по Героїв Космосу.

Слюсар Микола любить Черновецкого

– Сьогодні День космонавтики? Авжеж, пам`ятаю. Зараз вже забули, а ось раніше відзначали постійно, – каже він.

– Чи знаєте Ви, що Леоніда Михайловича Черновецьького називають Космосом?

– Знаю.

– Як Ви думаєте, за що?

– Ясно, за що. Він завжди все намагається зробити все краще за всіх, старається всіх випередити.

– Вважаєте, гарна він людина?

– О, це Гагарін свого роду. 

У пісочниці під наглядом мам грали кілька дітей.

– Здрастуйте, дорогі мами, з святом вас!

– З яким?

– А День космонавтики!

– Точно. І Вас!

– Давайте запитаємо у вашого чада, чи хоче він стати космонавтом, – кажу одному батькові.

– Давайте. Самим цікаво. Кирило, ходи-но сюди. Скажи, ти хочеш стати космонавтом?

– Не знаю.

– Кирило, а що ти більше за все любиш їсти?

– «Космостар» з молоком, – відповідає трирічний хлопчик.

– А що таке «Космостар»?

– Цукерки.

Трирічний Кирило любить «Космостар», але не знає, що це таке

– Кирюшо, ну хіба ж «Космостар» – цукерки? Ну, які ж це цукерки? Даруйте, ми ще маленькі.

– Та нічого. І останнє запитання: схоже, про те, що київського мера називають Космосом, ви нічого не знаєте?

– Вперше чую.

Потім мені назустріч нагодилися два приятелі – Петро Давидовіч і Петро Іванович, які помалу йшли з пластмасовими бутлями до бювету.

Жителі Героїв космосу, де багато ліквідаторів, люблять чисту воду

– Ми живемо тут з 87-го року, звідтоді, як тільки заселяли ці будинки. Ні, ми не ліквідатори, просто одержали тут квартири свого часу. В цілому це хороша вулиця, нам тут непогано живеться, – сказали друзі. 

– Не дізнавалися за місцеву молодь, чи рвуться нині діти у відкритий космос? – запитав я.

– Думаємо, рвуться. Нещодавно он космонавт України Каденюк виступав в Артеку. Він сказав там, що багато дітей хочуть стати космонавтами, і це свідчить про те, що Україна піднімається. А дітей тут стало значно більше останнім часом.

– Чи відомо вам, що мера Києва теж іменують Космосом?

– Ой, ми в це не ліземо.

П`ятирічна Інна, яка гуляла у дворі разом з бабусею Зінаїдою Іванівною, сказала, що хоче стати фотомоделлю, а не космонавтом.

П`ятирічна Інна любить подіум

– Інна, не треба фотомоделлю, - відраджує її бабуся. 

– Я хочу, щоб мене показували по телевізору.

– Тоді космонавткою – саме те, – намагаюся я направити дитину на шлях істинний.

– А показуватимуть? – питає Інна.

– Щодня.

– Тоді буду!

Що ж, розмова з дітьми показала: вони можуть хотіти стати космонавтами, але з ними треба працювати, скеровувати їхню думку в потрібне русло, бо замість орбіти вони потраплять на подіум. Теж, звісно, потрібна справа, але ж космос крутіший.

Останньою моєю жертвою була бабуся, що читала на лавці. При ближчому розгляді виявилось, що в руках немолодої жінки – якась духовна література. Відступати було пізно, я вже поставив своє запитання:

– Чи пам`ятаєте Ви, що сьогодні День космонавтики?

– Звичайно. Адже це і мій день.

– Ви, напевно, Валентина Терешкова?

– Жарти недоречні, юначе. Ви, напевно, думаєте, що космонавт це винятково той, хто літає в космос?

– Мене так вчили в школі.

– Ото. Тільки не довчили: туди можна потрапити не тільки на літальному апараті.

– Якщо можна, поділіться своїми знаннями, як це зробити іншим способом.

– Це метод мого вчителя Порфірія Корнійовича Іванова. І називається він «Детка». Я тут, у дворі, обливаюся двічі в день за любої погоди.

– І що? 

– За допомогою води і землі осягаю Космос.

– Треба ж, я знаю ще кількох людей, які теж його осягають.

– Якщо ви маєте на увазі Леоніда Михайловича Черновецького, то він теж наша людина.

– Справді?..

– Атож. Він навіть був на Чивілкіном пагорбі, де крижаною водою обливався Вчитель Іванов.

– І де ж цей пагорб?

– Він скрізь, де ви осягаєте Істину Природи.

– Це схоже на правду. З святом Вас. Можна я піду?

– Йдіть. Тільки не фотографуйте мене, все одно нічого не вийде.

Я все ж таки спробував таємно зняти «іванівку», але, як вона слушно напророкувала, нічого у мене не вийшло: кадр просто зник з камери: мабуть, відлетів у бік Чивілкіного пагорба. Такі от містичні випадки бувають на вулиці Героїв Космосу 12 квітня.

Деякі жителі Героїв люблять лікуватися традиційними методами

А хтось любить горілку

До речі, член фракції “Наша Україна” в Київраді Зорян Шкиряк напередодні Дня космонавтики заявив: «12 квітня маємо шанс пригадати старе радянське свято – День космонавтики. І якщо киян воно стосується опосередковано, це точно буде знаковий день для нашого мера Леоніда Черновецького. Можна сказати – це його професійне свято». Також депутат сказав, що Черновецького не потрібно запускати в космос, оскільки той і так постійно перебуває на орбіті.

Антон Зікора

Фото автора