Рецепт добробуту у дешевій ковбасі?

Влада продовжує боротьбу з кризою, яка ніяк не хоче вщухати. А тут ще й свинячий грип. Експерти заспокоюють - світла у кінці тунелю не буде. Уряд запроваджує регулювання, та, як показує практика, це не надто допомагає...

Влада продовжує боротьбу з кризою, яка ніяк не хоче вщухати (сама). А тут ще їй “на допомогу” у боротьбі зі світовою економікою прийшов свинячий грип. Експерти заметушилися, подумали, а потім заспокоїли – світла в кінці тунелю поки не видно. Уряд відгукнувся на новий виклик впровадженням перевірених у боротьбі механізмів, але, правда, як засвідчує досвід, не надто дієвих.

На ті ж граблі удруге

Отож, Кабмін планує повернутися до регулювання цін на основні продукти харчування. Як заявив після засідання уряду 6 травня міністр економіки Богдан Данилишин , у наступну середу, 13 травня, уряд повернеться «до питання про цінове регулювання відносно тих продуктів харчування, які мають найбільший попит серед населення». При цьому він не уточнив, яких саме груп продуктів це стосується.

Б.Данилишин підкреслив, що на сьогоднішній день підвищення цін на продукти харчування грає одну з важливих ролей при формуванні інфляції. Він також заявив, що раніше ухвалене урядом рішення про відміну системи регулювання цін на продукти харчування було помилковим.

Раніше уряд неодноразово вдавався до механізму цінового регулювання найбільш соціально значущих товарів шляхом обмеження торгової надбавки і рівня рентабельності виробництва, наприклад, на початку 2008 року. При цьому відповідні повноваження надавалися місцевим органам влади. Мінекономіки і Антимонопольний комітет негаячи час “козирнули” і стали шукати винних. Знайшли – посередників, які, як «з`ясувалося», привласнюють значну частину коштів від реалізації товарів і послуг. Як наслідок, підписання меморандумів, штрафні санкції до порушників, попередження. Ціни протягом двох місяців приборкали, але потім усе повернулося у звичне русло.

Усе це робилося у переддень кризи, яку вже тоді безапеляційно прогнозували на території нашої країни, оскільки аналогічно криза вже розгорталася на той момент у світовому просторі. Тоді було не до прогнозів, зате тепер усі сили доводиться спрямовувати на порятунок від занепаду.

Інфляція проти...

До речі, Б.Данилишин, кажучи про заходи зі стабілізації цін, відзначив їх вплив на показники інфляції. Цікаво, але факт. Якраз того дня, коли уряд згадав про регулювання цін, з`явилися дані про інфляцію і цінові показники. А дані Держкомстату про роботу економіки України за 4 місяці говорять про те, що якраз не стільки виросли в ціні продукти харчування, скільки вартість послуг, речей ужитку і іншого, і ріст їх вартості разюче різниться з подорожчанням хлібу та ковбаси. То що ж рухає нашу інфляцію уперед?..

Держкомстат повідомив, що в Україні у квітні до березня 2009 року зафіксована інфляція на рівні 0,9%, у березні ц.р. до березня 2008 року інфляція склала 15,6%. З початку поточного року (квітень 2009 року до грудня 2008 року) зростання споживчих цін склало 6,9%. Індекс споживчих цін за січень-квітень 2009 року, у порівнянні з відповідним періодом 2008 року, збільшився на 19,1%.

Не забув комітет і про ціни на продукти харчування і безалкогольні напої. Вони  в квітні ц.р. до квітня 2008 року виросли на 11,1% (у січні-квітні ц.р. до січня-квітня 2008 року - виросли на 17,2%), зокрема, на харчові продукти - на 10% (виросли на 16,4%), хліб і хлібопродукти - на 17,6% (21,2%), зокрема на хліб - на 16,7%, макаронні вироби - на 14%, кондитерські вироби з борошна – 18,8%, м`ясо і м`ясопродукти - на 13,1% (23,5%), рибу і рибопродукти - на 33,1% (34,6%), молоко, сир і яйця - на 9% (9,2%), зокрема на молоко - на 12%, сири - на 9,2%, яйця – на 0,2%, на масло і жири – на 8,2% (13,9%), зокрема на масло вершкове - виросли на 27,8%, масло соняшникове – знизилися на 18,6%, на інші харчові тваринні жири – виросли на 40%.

Можна, звичайно, було б і обмежитися вищезгаданими даними, але вони настільки промовисті, що хочеться продовжити.

Житло, вода, електроенергія, газ і інші види палива в квітні ц.р. до квітня 2008 року подорожчали на 30,9% (у січні-квітні ц.р. до січня-квітня 2008 року - на 29,2%), зокрема квартплата виросла на 36,4% (37,7%), ціни на утримання і ремонт житла – на 18,6% (20%), каналізацію - на 57,2% (56,4%), воду – 43,2% (45,9%), ціни на електроенергію в квітні не змінилися, на природний газ виросли на 54,1%, на гарячу воду і опалювання - виросли на 44% (34,3%).

Ціни на предмети домашнього ужитку, побутову техніку і поточне утримання житла у квітні ц.р. до квітня 2008 року виросли на 24,7% (у січні-квітні ц.р. до січня-квітня 2008 року - на 22,9%), зокрема меблі, килими і інші види підлогових покриттів подорожчали на 17,1% (17,4%), домашній текстиль - на 18% (15,9%), побутова техніка - на 22,7% (21,5%).

Вартість послуг охорони здоров`я в квітні 2009 року до квітня 2008 року зросла на 33,8% (у січні-квітні ц.р. до січня-квітня 2008 року - на 34,1%), зокрема вартість медичних товарів і устаткування - на 44,2% (43,6%), амбулаторні послуги подорожчали на 22,5% (23,2%).

Ціни у транспортній сфері в квітні ц.р. до квітня 2008 року виросли на 19% (у січні-квітні ц.р. до січня-квітня 2008 року - на 22,3%), зокрема на покупку транспортних засобів - виросли на 22,5% (23%), на паливо і масла - знизилися на 1,4% (зростання 1,5%), транспортні послуги - виросли на 29,7% (34,6%) (пасажирський залізничний транспорт - на 24,2% (20,9%), пасажирський автодорожній транспорт - на 32,1% (38,6%).

Так, після такої цифрової атаки замислюєшся, що далі регулюватиме наш уряд і яким чином можна залатати решето?..

Експерти попереджають

Але повернемося до головного. Рішення про регулювання цін на продукти харчування буде, швидше за все, схвалене. Але, як на це відреагують виробники?  На думку експертів асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), ініціативи Міністерства економіки щодо посилення регулювання цін на продовольчі товари не приведуть до уповільнення темпів інфляції, але здатні погіршити умови роботи вітчизняних товаровиробників.

Як відзначають в УКАБ, відчутне зростання цін на продукти харчування з початку 2009 року відбулося на тих ринках, які до певної міри залежні від імпорту або можуть стати такими у найближчій перспективі, - це риба і рибопродукти, м`ясо і м`ясопродукти, а також цукор і продукти із змістом цукру. Очевидно, що це відгомін девальвації гривні, що відбулася минулого року.

Разом з тим індекс цін на продукти харчування не перевищив загального індексу споживчих цін за цей період. На думку фахівців, це є очевидним свідченням того, що підстави для додаткового адміністративного регулювання цін відсутні. Адже є досвід попередніх років, коли, наприклад, при обмеженні рентабельності роботи виробникам не дозволяли враховувати курсову різницю при обслуговуванні валютних кредитів у розрахунку собівартості, що позбавляло перспектив прибуткової роботи цілі відрости харчовій промисловості.

"Складається враження, що адміністративне регулювання цін є вершиною економічної політики в Україні, – прокоментував керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа . - Як можна вести мову про дешеві продовольчі товари українського виробництва, коли виробники змушені лише за обслуговування кредитів платити від 40-45% річних, і це в АПК, де цикл виробництва з багатьох видів продукції триває рік або довше? Що стане з позитивним сальдо зовнішньої торгівлі (майже 900 млн. дол. в першому кварталі 2009 р.) по продукції АПК у другій половині календарного року, якщо виробники не можуть одержати кредитні ресурси за відсутністю вільних засобів у банківській системі навіть за наявності бажання розвивати виробництво і забезпечувати експортний потенціал, і як це відіб`ється на ситуації на валютному ринку в перспективі?"

В УКАБ підкреслюють, що темпи падіння виробництва в харчовій промисловості в січні 2009 р. складали 16%, тоді як за січень-березень падіння зменшилося до 11%. «Украй важливо не порушити ці обережні позитивні тенденції», - додав В.Лапа.

Думка експерта звучить переконливо, але практика показує, що наша влада завжди винаходить нове колесо замість скористатися старим. І що цікаво, їй це частково вдається. Як, наприклад, з бюджетом. Утім, як і з кризою. Нас наполегливо намагаються переконати, що вона вже пішла на зниження. І тут же приймають заходи з регулюванню цін, тобто намагаються штучними методами повернути усе на круги своя.

Географічна приналежність

Разом з тим, статистика - річ уперта. Існують ще й рейтинги, і добре, що не тільки у рідній вітчизні. Так от, згідно щорічного рейтингу Legatum Prosperity Index, який враховує дві категорії, - економічна конкурентоспроможність і показник якості проживання, Україна займає 68-е місце у списку найбільш успішних країн світу 2008 р. Позиція України – найнижча серед європейських держав і цю позицію вона ділить з Македонією. Ранг економічної конкурентоспроможності України (45) значно вищий, ніж показник якості проживання (91). Останній враховує стан охорони здоров`я, охорону навколишнього середовища і якість повітря.

Найбільш успішною країною світу визнана Австралія, що опинилася у першій графі на 6-му, а в другій - на 10-м місці. Другу і третю позиції розділили Австрія (9 і 8 місця) і Фінляндія (12 і 5 місця).

Перше місце у категорії країн з найбільш конкурентоздатною економікою посів Сінгапур, а у категорії країн з кращими умовами для життя - Норвегія.

Варто пригадати і про найближчого північного сусіда. У першій категорії Росія посіла 34-те місце, у другій – 82-і, у загальному рейтингу успішності - 57-ме місце. І про найменш успішних наостанок. Останню 104-ту позицію у загальному списку посів Йемен.

От і виходить, що Україні, усупереч географії, ближче до Йемену, ніж до Норвегії.

УНІАН в Google News