Журналісти перевірили авторинок (фоторепортаж)

Журналісти перевірили авторинок (фоторепортаж)

Головне управління з питань захисту прав споживачів Київради провело планову перевірку якості та безпеки непродовольчих товарів у торговій мережі міста Києва. Для фіксування власної роботи запросили журналістів.

Головне управління з питань захисту прав споживачів Київради провело планову перевірку якості та безпеки непродовольчих товарів у торговій мережі міста Києва. Для фіксування власної роботи “у поті чола” (бо на вулиці вже літо, а дядьки з управління всі у костюмах) та знайдених порушень запросили журналістів.

Виїзд журналістів запланували на 11 годину ранку від офісу управління. Всі спроби дізнатися, а що ж за товари перевірятимуться та де саме, завершилися поразкою у вигляді категоричного: “Це таємна інформація!”. Очевидно, для того, щоб “жертви перевірок” не дізналася про перевірку. Від цього стало цікавіше. Якось мимоволі я відчула себе чи то Джеймсом Бондом – секретним агентом, який робитиме справу планетарного масштабу – захищати споживачів, перевіряючи якість продукції, чи то шпигуном, який таємно проникне на “базу” та зробить надзвичайно важливу справу (мало не врятує людство).

Тому прямувала до місця призначення зустрічі виповнена надіями. На місці теж не вдалося дізнатися, куди поїдемо. Натомість сказали, що торговців “попередили про перевірку за 10 днів”. Це трохи зіпсувало азарт, але закон є закон, і писали його не просто так, а щоб захищати кого слід. Хоча всі розуміють, що користь від таких перевірок з попередженням мінімальна – позакриваються, поховають усе. Та маємо, що маємо. “Але вони (торговці, яких перевірятимуть) не знають, що перевірка саме сьогодні. А сказати, куди поїдемо не можемо, хоч вони і так знатимуть, але нехай грішать не на журналістів”, - пояснила провідник. Тобто, язик, чи кілька, в управління все ж таки є... Зрозуміла, що ефективність перевірок навіть нижча, ніж я могла собі уявити...

Інспектори на перевірку виїхали першими. Журналісти дали їм фори, щоб ті встигли щось наперевіряти, поки ми камерами не розлякали усіх продавців. От і дізналися, куди поїдемо – перевірятимемо авторинок на бульварі Перова. Один з чотирьох авторинків, що є у Києві.

Під’їхавши до ринку, помітили пожвавлений інтерес до себе з боку працівників ринку та його відвідувачів. Здається, у торговців є прикмета - купа людей з диктофонами, відео- та фотокамерами – чекай поганих новин. Тому деякі вирішили не спокушати долю та закрилися. Так спокійніше.

Не минуло й п’яти хвилин після того, як перша камера зробила “вилазку” у торгові ряди, як з’явився директор ринку, пояснюючи, що журналістам не можна розмовляти з продавцями. Мовляв, журналісти можуть поставити за прилавок якогось бомжа, і той буде розказувати брехню, а потім покажуть по телевізору. Не знаю, чому він такої поганої думки про четверту владу, але через хвилин 10 керівник Головного управління пояснив, що журналісти мають право приходити та знімати без будь-яких перешкод. Директор заспокоївся, принаймні, посунувся убік та замовк. Мені його стало навіть шкода. Він мав вигляд декорації у виставі “Дивіться, які ми молодці, як ми добре перевіряємо”, де головну роль грало Головне управління захисту прав споживачів.

Що ж, ми попрямували за інспекторами, які проводили перевірки - фіксувати порушення. Усі вони виявилися передбачуваними – неналежні умови зберігання – каністри з вогненебезпечними та легкозаймистими маслами під прямими сонячними променями, відсутність сертифікатів на товар (іншими словами, він або контрабандний, або просто “лєвий”), невідповідність маркування встановленим нормам законодавства (на деяких товарах не було написів не те що українською, а й навіть російською) – тобто, якщо ти не знавець китайської, то дізнатися, “що всередині” в тебе мало шансів, залишається лише довіритися продавцеві, який, можливо, китайською володіє досконаліше.

Взявши на себе повноваження інспекторів – не дарма ж приїхали – ми вирішили самостійно перевірити в одного з продавців наявність торгових чеків. Бо пам’ятаємо – чек – друг покупця, бо “без бумажки ти...., а з бумажкой – чєловєк”. Чеків не виявилося. На запитання – чому їх немає, чоловічок пояснив, що якби торгували, то й чеки мали б, а він знав, що буде перевірка, тому працювати не збирався. Звучить якось непереконливо.

За виявлені порушення передбачене адміністративне покарання – штраф від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів – тобто, від 17 до 170 грн. Ніби-то й сума не велика, проте продавці кажуть, що для них це великі гроші, бо продажі через кризу значно впали. Продавець одного з кіосків на запитання, чому він продає товар без належного маркування пояснив, що таку продукцію їм привозять постачальники. І продавцям доводиться брати – бо альтернативи немає, а попит є. Тобто, він начебто і не винен, бо варіантів у продавців не багато – або не брати товар без маркування та сидіти за порожнім прилавком, або купувати те, що є. Ризик, що прйде перевірка, невеликий – планово їх проводять раз на рік.

Поки “вибраних” перевіряли, щасливчики-сусіди уважно стежили за інспекторами, жваво і голосно коментували їхні дії, перекрикуючи самих перевіряючих, що звітували на камери. Так, один із споглядачів заявив, що все це робиться для "показухи" та закликав перевіряючих залишити підприємців у спокої, хоча б у важкі кризові часи. “Всі міністри їздять на моїх гальмівних колодках та не жаліються”, - заявив він, висміюючи заяви інспекторів про можливу шкоду для здоров’я споживачів, які купуватимуть ці товари.

Можливість підвести підсумки перевірки не пропустила заступник “мера всіх киян” Лариса Денисюк. Приїхала вона під кінець заходу і переказала інформацію, яку їй перед тим нашепотів на вушко керівник управління Сергій Кияниченко, а ще перед тим він озвучив її журналістам.

Побачивши представника влади, торговці почали розповідати про наболіле. Наболіле виражалося у якості продуктів харчування. “Чого ви до нас приїхали перевіряти? Краще б їхали на продуктові ринки, бо там дійсно проблеми! Нічого купити не можна...”, - казав немолодий вже продавець запчастин. Денисюк запевнила, що продукти харчування перевірятимуться мало не щодня. То ж, чекаймо на краще.

Оксана Голуб (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter