Пиво на вулиці - поганий тон

Культура правильно й красиво пити пиво — справжній талант, знавці прирівнюють його до мистецтва. Втім, долучитися до традиційної церемонії не так уже й складно.

Культура правильно й красиво пити пиво — справжній талант, знавці прирівнюють його до мистецтва. Втім, долучитися до традиційної церемонії не так уже й складно.

Навіть у наших краях, де чоловіки історично звикли до міцніших напоїв, культура споживання пива повільно, але впевнено формується. У свідомості людей все рідше пиво асоціюється з наслідками надмірного пияцтва.

Хоч би що спонукало людину зробити ковток золотавого напою, все одно необхідно популяризувати його правильне, культурне споживання. Тут здалася б допомога держави. Однак, останні підвищення акцизів демонструють, що до такого прогресивного прориву нам поки ще далеко, відтак виробникам доведеться самим формувати європейський погляд на культуру споживання.

Пити на вулиці — поганий тон

З чого ж саме потрібно починати? Звісно, скажете ви, важливо, як суспільство загалом ставиться до пивної культури. Чи вийде сформувати і в нашій країні традиції, схожі, наприклад, на чеські, німецькі або, скажімо, англійські? Адже тут і виховний момент важливий, якщо хочемо досягти гармонічного ефекту. До того ж, пропозиції на ринку мають встигати за високими й різноманітними запитами вибагливих покупців.

Утім, крім цих чинників, пивна культура — це ще й технічні моменти, що доповнюють загальну масштабну картину. І якщо економічна та соціальна складові цивілізованого пиття в нас ще в процесі формування, то елементарні формули презентації напою більш доступні. Варто, принаймні, підгледіти, як це робиться класично.

У деяких країнах пиво стало по-справжньому культовим, претендуючи на звання національного символу. Наприклад, британський ель сміливо змагається із пропіареним ще в давнину вином у кількості легенд і різних пісенно-поетичних порівнянь, складених про напої. Типовим сувеніром, привезеним з Німеччини, є пивний кухоль.

У кожному конкретному випадку почесний статус символу країни доповнює ще й культура пивопиття. А до неї входять: місце споживання, правила подачі, відповідні аксесуари й, мабуть, головне — збереження людського обличчя після пиття, тобто оптимальна кількість, що дозволяє дотримуватися цієї самої культури.

Одна з найважливіших відмінностей європейського споживання пива від вітчизняного — там не п’ють на вулиці. У сусідів акцент зроблений на спеціалізовані заклади, демократичні в ціновому плані, які пропонують відповідне меню. На відміну від пиття на подвір’ї, пиво, подане за всіма правилами в спеціальному келиху, за потрібної температури та у відповідному інтер’єрі передбачає насамперед спілкування, релакс, сприяє самоконтролю й не допускає до забороненого плоду неповнолітніх.

Практично одночасно розвивалися пивоварство й культура пабів на Британських островах. Понад 70 тис. таких закладів у Великій Британії сьогодні — це клуби за інтересами, найчастіше зав’язані на спортивні телетрансляції. Англійця, який дивиться футбол вдома на самоті, уявити неможливо — для цього існують паби.

Пиво в Чехії символізує спосіб життя. Жителі цієї країни впевнені, що хмільний напій насамперед цінний не своєю алкогольною складовою, а унікальною комбінацією живильних і лікувальних властивостей. Заборона пива для чеха — справжня трагедія, бо впливає не лише на раціон харчування, а й на звичний формат спілкування: відмовившись від відвідування пивних, можна втратити друзів і порушити усталений десятиліттями життєвий графік.

Показово ще й те, що споживання напою в найбільш пиволюбній країні світу можливе тільки у стаціонарних приміщеннях. На лотках, базарах і в кіосках на колесах його навіть не намагаються пропонувати. У Чехії це виглядало б святотатством: кожна з празьких пивних сама по собі є історичною пам’яткою і принадою для туристів. Та й не гоже торгувати символом країни з коліс — він заслуговує на поважніше ставлення.

Етикет, що переходить у мистецтво

Людина навчилася отримувати задоволення від усього, що її оточує. Пиво не стало винятком у нескінченному списку наших маленьких радостей. Але щоб отримати справжню насолоду від напою, слід знати, як його пити. На смак пива впливають безліч чинників. Той самий сорт може мати зовсім різний смак залежно від того, як, із чого ви його п’єте, наскільки пиво правильно зберігалося, у яку пору року було зварено і навіть — так! — від вашого настрою.

Посуд має бути із прозорого скла, особливої форми й ідеально чистий. Чистота скла — єдиний спосіб утримати піну. А якщо на стінках келиха залишаються пінні сліди — отже, бармен недостатньо професійний та охайний. Кухоль або келих під час розливання пива тримають під нахилом, а струмінь спрямовують по стінці і в жодному випадку не на дно. Відстоювати піну не можна — кухоль одразу наповнюють максимально з невеликим доливом пізніше. Технології наливу приділяють особливу увагу, тому що вона прямо впливає на смак напою, і порушення можуть серйозно його зіпсувати.

Найзручніший посуд — це келихи, склянки, півлітрові кінви, кухоль із кришкою або невеликі глечики ємністю до одного літра. Найпридатніші для пивного посуду матеріали — це скло, порцеляна, кераміка й просмолена деревина. Не рекомендується пити із пластмасового й металевого посуду.

Пінний напій найсмачніший, коли він подається охолодженим не більше й не менше, ніж це потрібно. Оптимальна температура — плюс 6–8 градусів. У будь-якому разі температура має бути не вище 10 градусів і не нижче 5. За нижчої температури ароматичні та смакові компоненти пива втрачаються. Утворюється так зване помутніння від холоду, що за температури вище 4 градусів зникає. За температури понад 10 градусів пиво осідає — випаровуються його ароматичні й смакові компоненти, що становлять найбільший інтерес. Хмільний напій не можна різко охолоджувати, класти в морозильну камеру або кип’ятити.

Якість пива найпростіше визначити за піною. У найкращих сортах вона має сметанну консистенцію, монолітна та щільна, без пузирів, майже зовсім біла. Гарна піна легко утворює шапку характерного вигляду. Цього можна досягти, обрізавши піну по гранях кухля, наприклад, кухонним ножем, перед тим як долити останню порцію пива.

Пиття пінного напою має певні правила. Щоб отримати максимальне задоволення, пиво не варто пити жадібно. Робити це потрібно в три ковтки. При першому — випивається половина посудини, при другому — половина пива, що залишилася, при третьому — решта. Важливо те, як набирається пиво і як його проковтнути. Ковток має бути помітним: одразу слід проковтнути близько 3/4 тієї кількості, що ми максимально в змозі проковтнути.

Коли п’ємо пиво з горла пляшки, воно не потрапляє на всі смакові рецептори, тому смак напою відчувається не повністю. Справжній смак можна відчути, тільки смакуючи пиво з кухля.

Гурмани, які знаються на тонкощах національних кухонь, запивають страви й пивом відповідної національності. Вечеряєш у мексиканському ресторані — замовляй Dos Equis. Їси щось китайське — бери Tsing Tao. Віддаєш перевагу італійським стравам — тоді підійде Peroni. До індійської кухні — Saag, а до суші — Sapporo. Ну а до традиційних українських страв, тут і думати нічого, бери своє, рідне — «Оболонь».

Справжні любителі посмакувати пивом вдома заготовлюють не лише трохи охолоджений напій. У морозильній камері можна зберігати й кілька пивних кухлів. Не келихів, а півлітрових (або більших за обсягом) пивних кухлів, товстостінних, з бічною ручкою. Коли ви дістаєте такий кухоль із морозильника, він одразу запотіває і здатен остудити навіть тепле пиво.

Ретельно оберігайте пиво від сонячного проміння — воно вбиває напій. І не кладіть пляшки на бік — зберігати їх треба тільки вертикально — так, щоб пиво не стикалося із пробкою.

Традиційно вважається, що легке світле пиво краще п’ється влітку, а темне (воно щільніше, насиченіше) — взимку. Деякі сорти пива мають найкращий смак у певний час дня. Тут потрібно дотримуватися одного основного правила: зранку п’ємо легке пиво, а міцне залишаємо на вечір. Темний й міцний портер подаємо ввечері до дичини, темних соусів, печені.

До порушників європейської культури поблажливо не ставляться. Натомість, переваги пиття пива з розумом відомі: задоволення, естетизм і приємне спілкування. Привабливі альтернативи таким відчуттям знайти складно. Швидкі ковтки на ходу, відкриті пляшки в метро і задушне повітря маршрутки, де на задньому сидінні просунутий екземпляр булькає з горла, згадувати зовсім не хочеться.

Юніт до юніта — норма

"Важливо пам’ятати, що, подаючи приклад відповідального споживання пива й алкогольних напоїв, кожен із нас може змінити ситуацію у своїй сім’ї та в суспільстві загалом, — підтримує розмову про цивілізоване споживання бадьорливих напоїв директор з якості ЗАТ «Оболонь», віце-президент Української асоціації якості Валентина Мікусевич. — Ми виступаємо проти споживання пива дітьми та підлітками. І закликаємо всіх українців пам’ятати про необхідність помірного споживання будь-яких продуктів, що містять алкоголь, зокрема й пива. Кожен має ставитися до цього відповідально: у деяких ситуаціях і для людей у певному фізичному стані вживання алкоголю навіть у малих дозах несе значний ризик для здоров’я й безпеки".

Давно відомо, що корисні або шкідливі властивості напоїв проявляються залежно від об’єму випитого. Як же вирахувати прийнятну для себе дозу, норму? Військовий лікар і журналіст Олексій Водовозов спробував популярно пояснити суть універсальної міри, що використовують для виміру кількості алкоголю: "Як відомо, на смак і колір усі спиртні напої різні. Однак, ще більше вони відрізняються за вмістом алкоголю. І якщо давати рекомендації, яку кількість того чи іншого напою можна вживати, не побоюючись за стан свого здоров’я, довелося б складати багатосторінкові таблиці. Щоб спростити розрахунки, ввели певну відносну величину, що зможе зрівняти між собою всю алкогольну продукцію. У Великій Британії на цю посаду призначили "алкогольну одиницю" (alcohol unit), або просто "юніт".

Один юніт дорівнює 10 мл чистого алкоголю. Різна кількість спиртного з різним об’ємним вмістом алкоголю міститиме різну кількість юнітів.

Наприклад, беремо пінту пива. Об’єм — 0,568 л, вміст алкоголю — 5%.

0,568 х 5 = 2,84

1 пінта 5%-вого пива містить 2,84 юніта.

Скільки в юніті вина, пива або горілки?

Підрахуємо. Отже, 1 юніт — це:

 25 мл горілки;

 125 мл вина із вмістом спирту 8 об’ємних відсотків;

 200 мл пива із вмістом спирту 5 об’ємних відсотків.

"Навіщо було введено юніт? — міркує О.Водовозов. — Щоб дати людям хоч якесь уявлення про те, скільки вони п’ють і наскільки це безпечно. Фахівці NHS (Національна служба охорони здоров’я Великої Британії) вважають, що на регулярній основі відносно безпечне вживання не більше трьох-чотриьох юнітів на день для чоловіків і не вище одного-двох для жінок. Уточнимо: «на регулярній основі». Це означає, що пляшка вина п’ється не залпом у п’ятницю, а щодня по маленькому келиху. Помірність і регулярність — у всіх справах важлива: що в сексі, що в питті".

Як бачите, секретів пивної культури не так багато і всі вони не надто складні. Спробуйте сприймати цей напій трохи серйозніше — і він із вдячністю відповість вам зовсім новими відчуттями. 

"Контракти за місяць"

УНІАН в Google News