«Складнощі перекладу» у справі Тимошенко та імідж України

Тимошенко визнали винною.  Мабуть, не було жодного вітчизняного ЗМІ, яке б оминуло увагою засудження лідера БЮТ. Проте, залишилося відчуття «незавершеності сюжету».

Юлію Тимошенко визнали винною та засудили. Вирок – 7 років позбавлення волі – викликав бурхливу реакцію у вітчизняних ЗМІ та політиків. Здається, не було жодного мас-медіа, політичного чи громадського діяча, які б оминули своєю увагою засудження лідера однієї з опозиційних політсил.

Проте, залишилося відчуття деякої «незавершеності сюжету». Ніхто не згадав про кілька гучних процесів над колишніми та діючими прем’єр-міністрами інших країн. Чомусь їхні справи так і залишилися справами внутрішньої політики країни, а не предметом обговорення усього світу. Невже постать Леді Ю така авторитетна на міжнародній політичній арені чи все ж таки українські діячі від політики бажають видати бажане за дійсне? Простий моніторинг інтернетівських «хащів» видав кілька цікавих посилань.

Французький філософ і письменник Даніель Сальваторе Шиффер збирає підписи за звільнення Юлії Тимошенко. Дивний спосіб змусити «диктаторський режим» в Україні відновити справедливість. Ця новина не те, щоб обурює, а просто викликає велике здивування: він детально ознайомився з матеріалами справи? Оцінив докази? Сумнівно, що пан Шиффер взагалі орієнтується в тих речах, про які намагається говорити.

Крім того, виникає питання, як ставитися до таких «меседжів»: це що, дії офіційної особи? Політичного діяча? З таким же успіхом можна розпочати збір підписів за відміну спеки в Африці…

От що дійсно обурює, так це своєрідний «ефект помпи»: досить лише українським ЗМІ отримати інформацію про якісь заходи з боку Євросоюзу відносно України, з будь-яких питань, як це моментально пов‘язуэться з іменем Тимошенко. У зв’язку з цим окремо хотілося б зупинитися на так званих «складнощах перекладу».

Навіть не знаючи досконало іноземної мови, а скориставшись допомогою автоматичного перекладача, можна побачити, що «лідери» серед заголовків у європейських ЗМІ містять у собі слово «занепокоєння».  Насправді це – нормальна реакція, оскільки керівництво тієї чи іншої країни може бути ЗАНЕПОКОЄНЕ, однак це не означає автоматичне припинення відносин між цією країною та нашою державою.

«Україну ніколи не візьмуть до Євросоюзу!», «Януковича не хочуть бачити в Брюсселі!», «Україні заборонять продавати свої квоти на викид парникових газів!» – від таких заголовків вже починає рябіти в очах. У той же час, відкриваючи самі матеріали, починаєш читати те, що написано, так би мовити, «дрібним шрифтом» і криється за гучним заголовком.

Зі здивуванням можна дізнатися, що, виявляється, розгляд питання щодо членства України в Євросоюзі лише відкладається, а не припиняється назавжди, при цьому формулювання причин – досить розпливчаті і некатегоричні.

Питання продажу Україною своїх квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу теж неоднозначне. Прочитавши категоричну назву, можна подумати, що так воно насправді й буде. Однак, поза увагою залишається той факт, що іноземні спеціалісти, які здійснювали перевірку нового кадастру викидів парникових газів у період 1990-2009 років, дали йому позитивну оцінку. Експерти зазначили, що документ відповідає всім вимогам комітету відповідності Кіотського протоколу, а процес торгівлі квотами може бути відновлений у березні наступного року.

Таке свідоме маніпулювання фактами і відверте нав’язування своєї думки в ключі: «Доки Юля у в’язниці – Україна в міжнародній ізоляції» не викликає нічого, окрім бажання перестати читати цю, вибачите, маячню. Зробити ґрунтовний аналіз ситуації, беручи до уваги норми чинного законодавства, прихильники звільнення екс-прем’єра не хочуть. При цьому забувається і той факт, що між Україною і країнами Євросоюзу укладено ще багато двосторонніх та багатосторонніх угод, і ніхто їх розривати не збирається.

Беттіно Краксі

Наостанок хотілося б привести цікаву статистику. До кримінальної відповідальності притягувалися колишні прем’єр-міністри Італійської Республіки Беттіно Краксі та Джуліо Андреотті. Першому було висунуто звинувачення в корупції та засуджено до 27 років позбавлення волі (правда, відбув він лише 9 років та 8 місяців). Другий тричі був прем’єром Італії, проте пізніше був засуджений до 24 років ув’язнення за звинуваченням у зв’язках із мафіозними структурами, а також у причетності до вбивства.

Утім, це не завадило йому вийти на свободу після першого відбутого року. А протести, якщо вони й були в той час в Італійській Республіці, навряд чи були пов’язані з цим судовим процесом…
Та що там історія, наразі «під слідством» перебувають декілька визначних політичних фігур Європи.

Голова Ради Міністрів Італійської Республіки Сільвіо Берлусконі поставав перед судом щонайменше шість разів, зараз слухаються три справи за звинуваченням його у фінансових махінаціях та одна – за сексуальний зв’язок із неповнолітньою. Берлусконі свою вину заперечує, тривають судові процеси, але прихильників припинення його переслідування на вулицях італійських міст не видно.

Іво Санадера

Колишньому прем’єр-міністрові Республіки Хорватія Іво Санадеру пред’явлено звинувачення у зловживанні владою. Його словенському колезі Янезу Янші висунуто звинувачення у «прийнятті подарунку у зв’язку з незаконним посередництвом». На початку вересня цього року розпочалися судові процеси проти колишнього Президента Франції Жака Ширака та колишнього прем’єр-міністра Ісландії Гейра Хорде. Першого звинувачують в корупційних діях. Другому інкримінують приховування правди про стан фінансової системи країни, оскільки у 2008 році Ісландія перебувала на грані дефолту.

Звинувачення – найсерйозніші, однак ніяких «збурень громадської активності» у зв’язку з цим не зафіксовано. Можливо тому, що ці країни є справжніми стовпами європейської демократії, а висновки про вину чи невинуватість того чи іншого посадовця можна буде робити лише ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ повного циклу судового розгляду?

Президент України Віктор Янукович висловив думку, що протести Європейського Союзу стосовно ув’язнення Ю.Тимошенко не призведуть до її звільнення. «Суть не в тому, подобається комусь вирок чи ні – в Україні або в Європі, – сказав він. – Суть в тому, що існує верховенство права, вирішує суд. Яке б рішення суд не виніс, його треба поважати».

Юлія Тимошенко

Ми маємо факт: судом оголошено вирок та призначено покарання за доведені в рамках кримінальної справи порушення закону. Ніхто не позбавив Юлію Тимошенко, як громадянина України, можливості скористатися всіма передбаченими законодавством способами захисту своїх інтересів: апеляції, касації, звернення до Європейського суду з прав людини. Але цього ж поки що не сталося, всьому свій час. Тому хотілося б порадити «уболівальникам» за честь Батьківщини притримати при собі неоднозначні заяви та не шкодити вже й так добряче попсованому іміджеві нашої держави. Суверенної Держави. 

Михайло Корнієнко

УНІАН в Google News