Луценко знає про план дестабілізації ситуації на Кримському півострові

«Ситуація в Криму давно має стати темою серйозної фахової дискусії, проте на засіданнях РНБО вона так жодного разу і не відбулася»... «Пан Балога проводить небезпечну політику умиротворення сепаратистів» (уривок з інтерв`ю)

Голова МВС Юрій Луценко про флот Росії, кримських татар, парламент автономії...«Ситуація в Криму давно має стати темою серйозної фахової дискусії. Проте вона на засіданнях РНБОУ так жодного разу і не відбулася»...

Ю.Луценко: Крим, — мабуть, єдиний регіон, який справді викликає занепокоєння. Мені відомо про план дестабілізації ситуації на півострові, що носить умовну назву «300 спартанців». Він розроблений консультантом президентського секретаріату і передбачає організацію провокацій, спрямованих проти Чорноморського флоту. Ці провокації мають викликати ланцюгову реакцію і можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Сподіваюся, що ця брудна базгранина так і залишиться на папері.

МВС уважно стежить за ситуацією в Криму і старанно, скрупульозно добирає інструменти запобігання провокації. Від наших дій, без перебільшення, залежить дуже багато що.

Простий приклад. Досить велика площа землі цілком незаконно захоплена кримськими татарами. Вже втретє я отримую лист із Мін’юсту, в якому від мене вимагають відновити законність силами міліції. З урахуванням того, що в акцію буде неминуче втягнуто до п’яти тисяч радикально налаштованих і озлоблених громадян.

Що я роблю? Пропоную відкласти. Спочатку до закінчення курортного сезону, потім — до завершення процесу політичного врегулювання. Днями із РНБОУ надходить лист, у якому міститься вимога — виконати відповідне рішення суду негайно. З юридичної точки зору, це необхідно робити, з політичної — це чисте безумство. Кожному видно, що за цим буде.

Я думаю, що, з урахуванням можливих наслідків, мою позицію мають зрозуміти й поділяти навіть представники проросійських організацій. Тим більше татари. Яких запросили в Крим, пообіцявши землю, не підготувавши при цьому ані земельного кадастру, ані чіткого плану виділення ділянок, ані прозорих правил землевідведення.

Як я мушу реагувати на авантюрні рекомендації забирати в росіян землю під маяками? Для ура-патріотичної кампанії — чудовий PR-хід. Але хтось собі уявляє наслідки?

Події на Кавказі багато чого мали навчити. Дії Росії в Грузії — неприйнятні з погляду і права, і моралі. Але не Сполученим Штатам заявляти про право на територіальну цілісність після Косова. І не Росії кричати про права людини після Чечні. Але вони — великі держави. З відповідними цьому статусу подвійними стандартами.

Нам у такій ситуації треба думати своєю головою. Робити власні висновки. Виробляти власну політику. В основі якої повинна лежати безпека наших громадян.

А що ми маємо? Пан Балога проводить небезпечну політику умиротворення сепаратистів, підсовуючи президентові указ про нагородження спікера кримського парламенту і блокування призначення повноцінного начальника кримської міліції.

Результати такої політики в наявності: кримський парламент практично визнав незалежність Абхазії й Південної Осетії. Не так давно я на засіданні Ради національної безпеки і оборони ставив запитання: що робитиме центральна влада, якщо Верховна Рада АРК (яка має, до речі, повноваження в особливих випадках створювати Раду оборони Криму) ухвалить аналогічну сепаратистську відозву? Що робитимемо? Роздаватимемо нові ордени? Далі руйнуватимемо вертикаль МВС Криму? Продовжуватимемо фінансувати внутрішні війська за залишковим принципом і згадуватимемо про них тільки тоді, коли буде потрібно провести політичні маневри в округах столиці?

Ситуація в Криму давно має стати темою серйозної фахової дискусії. Проте вона на засіданнях РНБОУ так жодного разу і не відбулася.

— Центральна влада може піти на застосування сили при спробі відвоювати маяки?

Ю.Луценко: Минулого літа, коли українські суди підтвердили незаконність перебування росіян на маяках, ми готові були відновити їхній український статус. Та тепер я закликав би десять разів подумати, перш ніж зважитися на застосування сили. Є інші шляхи. Росіяни, зрозуміло, почуваються не як у гостях. Проте визнають порядок.

Наводжу приклад. У рамках підготовки до святкування дня Військово-морського флоту Росії підрозділи ЧФ репетирували висадку морського десанту. Вони висадилися з кораблів на території, орендованій ЧФ, а потім збиралися пройти через Севастополь з озброєнням і бойовою технікою. Зупинило їх МВС. На цілком законних підставах — вони не попередили про це місцеву адміністрацію і порушили угоди. Ми коректно й дохідливо роз’яснили: як висадилися, так і завантажуйтеся назад. Бронетехніка й військові підрозділи без дозволу української влади через місто не пройдуть.

Перш ніж зважитися на такий крок, я намагався зв’язатися з безліччю високих посадових осіб. Єдиним абонентом, який відповів, виявилася прем’єр. Вона підтвердила слушність обраного нами шляху.

Після цього я витратив кілька годин на гарячі переговори з росіянами. Зрештою вони прийняли рішення про новий етап операції — завантаження десанту з суші на плавзасоби. Завантажилися й благополучно відбули до місця дислокації.

Ми обійшлися без істеричних криків, гучних пікетів, заяв МЗС і указів президента. Ми діяли у строгій відповідності з чинним законодавством. І як хазяї своєї землі.

Росіянам треба постійно чемно й жорстко нагадувати, хто на цій землі хазяїн. Та провокувати їх нерозумно і небезпечно.

З інтерв`ю тижневику «Дзеркало тижня»

УНІАН в Google News