Леонід Грач: Симоненко, Алексєєв, Мартинюк вчинили зі мною, як трійка 1937 року

Ідею марксизму-ленінізму від мене захищає російський олігарх Григоришин. Чому громадянин іншої країни благоволить до Компартії України?.. Інтерв`ю

Народний депутат від Компартії України, лідер Кримської організації КПУ Леонід Грач відповів на запитання УНІАН.

ІДЕЮ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ ВІД МЕНЕ ЗАХИЩАЄ РОСІЙСЬКИЙ ОЛІГАРХ ГРИГОРИШИН

Леоніде Івановичу, Вас нещодавно вивели зі складу президії ЦК Компартії України? Що означає Ваше виведення і чи будуть якісь кроки далі відносно Вас?

Перед тим, як відповісти на ваше запитання, я б хотів зробити короткий історичний екскурс.

Треба пригадати історію нашої рідної партії, з якої ми всі вийшли, - КПРС. Пригадати ленінський період, коли сам Ленін і всі навколо нього були сузір`ям борців за революційні ідеї, сузір`ям полум`яних трибунів і легендарних осіб.

Потім пригадати, що під час сталінського періоду, на жаль, цього сузір`я осіб не стало, бо воно було фізично знищене.

Настав хрущовський період, де, як то кажуть, сам бовдур то й інші повинні бути бовдурами.

Період Брежнєва - друга половина, коли зібралися підлабузники, тобто ті, хто міг тільки компліментарно говорити вождеві.

Треба також пригадати горбачовщину, коли було кинуто клич «ви їх зверху, а ми їх знизу», в даному випадку маємо на увазі партійні комітети. Тоді й відвели партію з марксистсько-ленінських рейок. Горбачов одним махом вивів сто членів ЦК зі складу Центрального Комітету. Більш того, я добре пам`ятаю ті останні пленуми ЦК КПРС, маю на увазі травневий, липневий 91-го року, де я як перший секретар Кримського обкому брав участь у їх роботі і бачив паралізованість, нездатність до боротьби за справу партії і підпорядкування одному єдиному...

А підсумок цього всього такий: було зраджено і розвалено партію, після розвалу партії зраджено соціалістичну систему і зруйновано Радянський Союз.

Я не хочу проводити ніяких аналогій з собою, я це просто говорю для прикладу, щоб ті, хто читатиме інтерв`ю, серйозно задумалися над тим, чому мене вивели зі складу ЦК. Це навіває сумну думку. Бо в партії накопичилося дуже багато проблем, і партія зобов`язана давати на них відповіді, шукати рецепти вирішення цих проблем. Найголовніше - робити висновки зі своїх помилок.

Проблеми почалися з того, коли Компартія підписала угоду під гаслом “Повстань, Україно!” з Ющенком, Тимошенко і Морозом.

Ми зараз з цим розбираємось, тому що помаранчеві прийшли до влади на наших плечах.

Одна з щонайгостріших проблем - партія почала орієнтуватися більше на парламентську діяльність, ніж на революційну. Вона залежить ще від іншої проблеми, діагноз якої - захворювання мандатів. Саме мандати ВР України стали тим ласим шматком, який багатьох перевірив на міцність, на їх марксистськість - і побачили багато хто, що за мандатами криється комфортне перебування, а не справжня ідеологічна і політична боротьба в масах.

Рішення пленуму про виведення мене з президії стало досить резонансним для всього українського суспільства.

Тоді виникає питання - а навіщо і кому це було потрібно? Ще раз відмітаю як відмітає і вся кримська партійна організація той наклеп, який, до речі, народився в Києві і був привезений до Сімферополя - ця мерзотна брехня: про розкол або вихід кримської партійної організації зі складу Компартії України. Це провокація! Я це категорично заперечую.

Цинічна брехня, яка вилилася і на мене, і на партійну організацію Криму, - ці публікації до і після пленуму, які були в одній з газет, підписка на яку, до речі, проводиться комуністами. Редакція газети і певні кола в керівництві партії мають ділові і фінансові відносини між собою, і вони висікли самі себе як унтер-офіцерська вдова цими замовними публікаціями. «О нравы!» - хочеться вигукнути.

Зазначте, як почав захищати ідею марксизму-ленінізму і взагалі Комуністичну партію від мене олігарх Григоришин.

Ох, ви б чули, до чого дійшла ця група григоришинських симпатиків! Вони звинувачували мене в тому, що я хочу стати першим секретарем, що я хочу висуватися кандидатом у Президенти. Хай пригадають поіменно, скільком справжнім партійцям, як то кажуть, заламали руки, тим, хто посмів нагадати про відступ від марксистсько-ленінської теорії і практики.

Ці горе-марксисти виявилися нестійкими проти таких олігархічних симпатій, які виражаються в грошах.

Вони думали, що мене так легко зламати. Але ні! Мене не зламав серпень-вересень 1991 року, коли тягали по КПЗ, допитували слідчі Генпрокуратури СРСР за те, що я нібито перешкоджав цьому іуді Горбачову у виконанні його президентських повноважень.

Але зауважте, я пішов працювати не в комерційні структури, як деякі з них, я пішов на біржу праці. Стояв і чекав там своєї черги. А ті, хто мене сьогодні карає, попрямували в комерційні структури, пішли на посади в держструктури. Їм не потрібна була партія!

Це я з групою комуністів Криму вже до травня 1992 року створив першу легальну комуністичну організацію на всьому пострадянському просторі. А інші з тих, хто знаходиться у складі сьогоднішньої президії, були в інших партіях, які служили розмиванню комуністичних ідеалів. І до Криму приїжджали тільки засмагати.

НА ПЛЕНУМІ ВЧИНИЛИ, ЯК СУМНОЗВІСНА ТРІЙКА 37-ГО РОКУ

Але Вам на останньому пленумі висловлювали якісь претензії?

Так, звичайно, вони пред`явили мені претензії, тому що я не даю їм тихою сапою будувати парламентські підступи.

Я, як комуніст, перш за все маю право висловлювати свою точку зору, у тому числі і до прийняття рішень. Мені шили, що я закликав голосувати за відставку Тимошенко. Відповім... Жовтневий 2007 року пленум ЦК за підсумками виборів до парламенту ухвалив рішення, що Компартія бере на себе зобов`язання перед народом, що вона за жодних умов не входитиме в коаліцію, не вестиме переговори з помаранчевими фракціями в парламенті. До речі, сам же Петро Миколайович і Ігор Алексєєв голосували на засіданні президії ЦК за те, щоб фракція проголосувала за відставку Тимошенко.

То в чому Грач не правий, коли вимагав виконувати рішення пленуму?!

Особливо сумно, що ті, хто цим займається, побоялися розмови на пленумі. Вони, як сумно відома трійка з 37-го року, прокричали: «Давай, голосуємо, нам усе зрозуміло». Ці боягузи побоялися дати можливість виступити моїм товаришам по партії і ЦК. Не роздали на початку роботи пленуму членам ЦК письмовий проект постанови, в якій містяться недостовірні факти, перекручування і підтримка антипартійних дій так званої «сімферопольської групки», створеної за участю працівників ЦК, прийняли цю ухвалу на слух, не дали обговорити і не внесли жодного слова поправки. Добре, що хоч мені дали слово.

Я їм сказав, що свою партійність, свою позицію не зміню. Зраджувати партію не буду.

Я, можливо, з цієї групи найбільше вклав у Компартію - і час, і здоров`я, тому що для мене це сенс життя.

Після пленуму, вони почали коментувати, що, мовляв, Грача немає, тепер він не зможе впливати на ухвалення рішень президії.

Але я як член партії, як лідер кримських комуністів відстоюватиму свою позицію і проводитиму марксистсько-ленінську лінію.

СИМОНЕНКО, АЛЕКСЄЄВ, МАРТИНЮК РОЗРОБИЛИ БРУДНУ ОПЕРАЦІЮ

Хто ця групка, про яку Ви говорите?

Симоненко, Алексєєв, Мартинюк, Бабурін, Кравченко, Мармазов. Вони спеціально розробили цю брудну операцію.

Світлана Володимирівна Симоненко - дружина Петра Миколайовича – ускочила в халепу... Я завжди таким людям співчував, уявляю, що таке пережити руйнування сім`ї. Тільки хіба можна її в тій ситуації було використовувати таким чином, коли кореспондент цю мерзотну фразу вклав у її вуста без її згоди? Вона такого не говорила, мовляв, Грач з дружиною приходив. Цього не було апріорі.

Я спочатку і з цього приводу мовчав, але коли узяли і вилили на мене бруд, то моє подальше мовчання означало б, що я згоден з наклепами на мене. І, звичайно, я вибрав - не мовчати.

Це все використало оточення Петра Миколайовича, і він, певна річ, на це клюнув.

ГОЛОСУВАННЯ ЗА ЛИТВИНА - ЦЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА ТИМОШЕНКО

Вам дорікали в тому, що Ви не голосували за Литвина.

Голосування за Володимира Литвина - це було голосування за Тимошенко.

За Литвина голосували бютівці, нашоукраїнці, ми і Блок Литвина. Хіба не зрозуміло було, що це голосування - за Тимошенко, а Литвин, який щойно зайняв своє місце в президії, відразу ж заявив про створення коаліції у складі БЮТ, частини НУ-НС і Блоку Литвина, яка юридично не існує до сьогодні.

Вони показали Петрові Миколайовичу, робитимете те, що ми скажемо.

Вони так поспішали мене вивести зі складу президії ЦК, що проводили один пленум за іншим, декілька засідань президії. Складається враження, що Україна зникла б, якби Грача не вивели зі складу президії.

Я їх попереджав: не робіть цього в ім`я партії, тому що фігура лідера кримської партійної організації досить відома і серйозна, але ні...

Ви мали особисту розмову з Симоненком?

Останнім часом ні.

Останнього разу я з ним розмовляв, коли він з Крючковим і Шиловцевим 24 січня приїжджали до Криму на пленум.

Тоді я йому прямо на пленумі сказав: «Петре Миколайовичу, я вже втомився відповідати останні 10 років, що не хочу бути першим секретарем, заспокойтеся». Я сказав, що ні в які кандидати в Президенти не йду». Але їм цього мало. Тому що у них є свої ляльководи, зараз це чітко вимальовувалося. У тому числі і в діяльності олігарха Григоришина, який сьогодні явно в дружбі з Тимошенко і має свої меркантильні цілі. Тож як такому, як Грач, не заткнути рота?

Вам, напевно, важко буде боротися з Симоненком, якщо за ним, як Ви стверджуєте, стоять Тимошенко, Григоришин... Які у Вас козирі?

Мені не треба боротися. Вони вже самі породили ланцюгову реакцію.

І у суспільстві, і в партії резонансно обговорюється ця проблема. У найближчий період під час президентських виборів виборці побачать всю красу і красу нашої “боротьби” проти Тимошенко. Всі побачать, хто кому підіграє, кому до якої межі дозволяється йти. Ми вже бачили щось подібне на виборах 2004 року в другому турі. Тоді вважали, що прийняли суперправильне рішення, що не підтримуватимуть ні Януковича, ні Ющенка. В результаті одержали Ющенка. А зараз з ким боремося? З Ющенком. В ім`я чого? Щоб його соратник по помаранчевому Майдану Тимошенко повторив нам Майдан-2?

Ви висуватимете свою кандидатуру на президентських виборах?

Чого я маю це робити?! Є Петро Миколайович - перший секретар ЦК Компартії. Хай він йде на вибори.

НЕ РОЗУМІЮ, ЧОМУ ГРОМАДЯНИН ІНШОЇ КРАЇНИ ГРИГОРИШИН БЛАГОВОЛИТЬ ДО КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ

Григоришин написав лист в одну з газет. Він пише, що Ви просили у нього грошей на рух «Богдан Хмельницький».

Ми дійсно з ним один раз зустрічалися. Це було 5-6 років тому. Ми говорили про те, що створюється такий рух, як «Спадкоємці Богдана Хмельницького». Він відповів, що його це не цікавить, тому що він громадянин іншої країни. Правда, чому він тепер благоволить до Компартії України, якщо він громадянин іншої країни?

Але в цьому і є Григоришин - цинічні, брехливі заяви про те, що Грач йому погрожував або шантажував. Це нісенітниця, не було такого, тим більше - чим я можу погрожувати? Я йому вже дав відповідь у пресі.

Як сприйняли в Криму Ваше виведення?

Вкрай негативно. Як і в республіканській партійній організації, так і за її межами.

Чим поясните, що всі члени ЦК партії стали на сторону Симоненка?

Це пояснюється їхнім становищем, заангажованістю. Їм дали інструктажі, вказівки. Та там і з арифметикою не всі дружать. 15 проголосували проти, 8 утрималися, а членів ЦК від Криму тільки 9. 10-у квоту ми віддали Києву.

Коли один з перших секретарів після пленуму подзвонив сюди до Криму, його запитали: «Як ти проголосував?» Він відповів: «За виведення, але я проти». - «А чому так вчинив?» - «Розумієш, мені треба пенсію заробити». Ну ось виходить: один пенсію хоче заробити, інший не хотів конфліктувати. Сьогодні йдеться не про Грача, сьогодні мова про долю Компартії, про її марксистсько-ленінську ідеологію.

Розмовляла Оксана Климончук

УНІАН в Google News