Острів Крим: море, карти, два стволи

Нова влада розробляє законопроект, за яким казино можна буде відкривати при будь-якому готелі в Криму. Це нібито повинно сприяти розвитку туризму. Однак експерти побоюються, що переміщення грального бізнесу перетворить півострів на кримінальну клоаку СНД...

Українська влада планує перетворити Крим на зону легального грального бізнесу. Як повідомив новий глава Держкомпідприємництва України Михайло Бродський, розробляється законопроект, який дає змогу відкривати у Криму казино при будь-якому, навіть найменшому готелі. Чиновник пояснив, що уможливить перетворення Криму на міжсезонний курорт, що дасть імпульс для розвитку регіону. Однак експерти сумніваються у справедливості таких прогнозів і вважають, що проти нової ініціативи української влади може виступити Росія.

Гральний бізнес на всій території України був заборонений Верховною Радою наприкінці червня 2009 року після пожежі у залі гральних автоматів у Дніпропетровську, яка забрала життя дев’ятьох людей.

Уряд запровадив тотальну заборону на азартні ігри тимчасово – до затвердження нового закону про спеціальні зони. Однак ринок, тільки легальну частину якого оцінювали приблизно в 1–1,5 млрд. дол. на рік, не щез, а став пристосовуватися до нових умов. Політолог Тарас Березовець нагадує, що український уряд домігся запровадження тимчасової заборони грального бізнесу практично водночас з аналогічними рішеннями російської влади. «Не можу стверджувати, але, пригадую, у пресі багато писали про те, що домовленість про синхронні дії у цій складній сфері приймалася під час перегорів між прем’єр-міністрами України та Росії. Сенс полягає у тому, щоб не допустити перетікання коштів російських гравців», – зазначив експерт.

Один із чиновників, близьких до нового уряду, сказав «НГ», що заборонні заходи призвели лише до втечі гральних капіталів із Росії та України до Білорусі, Молдови, Грузії. Представники Української асоціації діячів грального бізнесу раніше підтверджували, що білоруський президент Алєксандр Лукашенко, скориставшись рішеннями української та російської влади, ініціював розробку закону, що дає змогу залучити найбільших операторів на білоруський ринок. Як відомо, було прийнято рішення збудувати у районі Мінського аеропорту найбільший у Європі грально-розважальний центр із безвізовим доступом для іноземців, дозволом на розрахунки в іноземній валюті та особливим режимом оподаткування для бізнесменів.

Члени української галузевої асоціації зазначали, що вони змушені переїжджати до Білорусі, оскільки українські закони нестабільні, а влада взагалі не вважає за потрібне дотримуватися законодавства. «Йдеться про сотні офіційно зареєстрованих підприємств, кожне з яких заплатило по 150 тисяч євро за ліцензію на право займатися гральним бізнесом протягом п’ять років. Однак влада в одну мить анулювала ці ліцензії без будь-якої компенсації. Це призвело до звільнення тисяч людей. Можна у такій країні розвивати бізнес?» – зазначав представник асоціації.

Політолог Березовець упевнений, що нова вдала намагається повернути довіру грального бізнесу, розвиток якого дає змогу збільшити доходи держбюджету. Він вважає, що ідея перенести «злачні місця» до Криму надходила від нових керівників кримської влади, до складу якої ввійшли донецькі бізнесмени. «Цьому рішенню навряд чи зрадіє російський уряд. І за Крим теж не можна порадіти: автономія й раніше вирізнялася особливим рівнем напруженості, а притік великої кількості темних грошей тільки погіршить ситуацію», – припускає Березовець.

Кримський політолог Віктор Харабуга підтвердив «НГ» цю думку, сказавши, що перетворення автономної республіки на зону грального бізнесу призведе не до розвитку туристичного потенціалу регіону, а до «перетворення Криму на клоаку СНД». «Ігри – це дуже конфліктний бізнес, привабливий для кримінального середовища, де гроші робляться з повітря, де панують свої норми та правила», – пояснив він. Експерт упевнений, що доцільніше було б акцентувати на розвитку «здорових галузей і сфер» – не тільки курортів і туризму, але й кримської промисловості.

Своєю чергою, представники нового кримського уряду неофіційно зазначають, що змушені вдатися до найбільш екстраординарних заходів, щоб привабити туристів та гроші. «Минулого курортного сезону ми втратили близько 18% організованих курортників. Судячи з повідомлень турагенцій, цього сезону їх кількість зменшиться ще на чверть. Поки ситуацію з бюджетом врятував продаж землі, однак це не може тривати вічно», – пояснив «НГ» один із регіональних чиновників. Він вважає, що гральні гроші, витрачені на території нинішніх готелів, стануть стимулом для розвитку сучасних готельних мереж, які, своєю чергою, повернуть Криму колишню курортну славу.

Тетяна Івженко, Независимая газета (Росія)

Переклад Inozmi

УНІАН в Google News