Курс – на «Восток»

Настала черга і армії? Москва та Київ відновлюють співпрацю на рівні збройних сил. Поки що на рівні штабних навчань, але командування вже говорить про вироблення алгоритму спільних дій, наприклад, дружніх флотів у Криму...

Міністр оборони Росії Анатолій Сєрдюков та його український колега Михайло Єжель вирішували, яким шляхом найближчим часом піде військо-технічна взаємодія двох країн.

Розмова відбулася на засіданні Міждержавної комісії зі співпраці. Точніше, у рамках її підкомітету з питань безпеки, співголовами яких є Сєрдюков та Єжель. За регламентом, міністрам належить зустрічатися двічі на рік. Однак через проблеми з колишнім керівництвом України у 2007-му діалог був заморожений. Питань відтоді у військових накопичилося чимало, і вчора глави оборонних відомств обговорили найбільш важливі.

Не секрет, що на Чорномор’ї сходяться геополітичні вектори багатьох країн. Є сили, які прагнуть «робити погоду» у регіоні без урахування інтересів Росії й України. У таких умовах Москві та Києву вигідно діяти з єдиних позицій. Вагомий аргумент для їх відстоювання – потужний і сучасний військовий флот. Наше чорноморське угрупування у найближчі десять років планують посилити новими фрегатами й підводними човнами. А поки їх будують, до Севастополя з Балтії можуть перекинути два сторожовика проекту 11540. Про модернізацію за допомогою Росії свого національного флоту думають і у штабі українських ВМС.

Військова співпраця оборонних відомств відновлює втрачені позиції. У Севастополі завершилося двостороннє командно-штабне миротворницьке навчання «Фарватер миру-2010». Наші й українські моряки проводять його з 1997 року, але останні сім років разом не діяли. Можливо, з цієї причини кораблі, авіацію та берегові частини до нинішніх маневрів не залучали. Усе обмежилося роботою на картах і комп’ютерах. Сєрдюков і Єжель подивилися, як адмірали за єдиним задумом організують пошуково-рятувальні операції в умовно-кризовому районі Чорного моря, і нібито залишилися задоволені.

Треба сказати, що такі заходи закладають певний алгоритм спільних дій дружніх флотів. Більше того, за словами заступника командувача ВМС України Віктора Носенка, «спільний штаб має бути повністю взаємозамінний, міг працювати у різних умовах не тільки з порятунку особового складу, але й із нині наявного в усьому світі антитерору, антипіратства, з боротьби з незаконними перевезеннями будь-яких вантажів морем». Російські та українські флотоводці пропонують організовувати такі навчання щороку – з різними завданнями, у різних районах Чорномор’я і обов’язково – з застосуванням сил, що діють.

Саме такі сили будуть задіяні на масштабному оперативно-стратегічному навчані «Восток-2010». Приміром, частини Сибірського військового округу – понад 15 тисяч військовослужбовців і понад 4 тисячі одиниць бойової техніки – поряд із традиційною оборонною операцією візьмуться за знищення умовних бандформувань. Керувати підлеглими стануть не зі штабів, а з рухомих пунктів управління, виведених на полігони.

– Ми відходимо від лінійної тактики, від широкомасштабних фронтових операцій, – уточнив командувач СибВО Владімір Чіркін.

А от різновидові сили під керівництвом загальновійськового командира на «Востоке-2010» обов’язково використають. Для авіаційної підтримки сухопутників і флоту до регіону вже почали перекидати ескадрильї винищувачів-бомбардувальників Су-24М і Су-34. Минулої середи група таких літаків уперше без посадки перелетіла з заходу країни на військові аеродроми Сибіру та Далекого Сходу. Льотчики поставили своєрідний рекорд – подолали понад 8 тисяч кілометрів і двічі заправлялися у повітрі від танкерів Іл-78. Учора їхній рекорд дальності побили колеги із півдня Росії. Маршрут Су-24 на Далекий Схід розтягнувся на 9300 кілометрів і теж включав дозаправку у польоті. Але на шляху екіпажі здійснили одну проміжну посадку.

Юрій Гаврілов, Российская газета (Росія)

Переклад InoZMI

УНІАН в Google News