"Найщасливіше дитинство" здали в музей

У Севастополі відкрили Музей радянського дитинства, який набуває все більшої популярності як місце родинного відпочинку...

У Севастополі відкрили Музей радянського дитинства, який набуває все більшої популярності як місце родинного відпочинку.

Машина часу

Музей радянського дитинства - це задум керівництва місцевого дитячого парку відпочинку. Тут усе нагадує про минулі 70-ті та 80-ті: радянські ігрові автомати, підбірка старих магнітофонів, радіоприймачів та програвачів вінілових платівок, муляж автомата АК-47, піонерська, комсомольська та комуністична партійна атрибутика. Замість шпалер тут наклеєна газета Правда із розлогими звітами засідань політбюро СРСР.

А на одному з радянських плакатів тієї пори – дуже схожий на Рональда Рейгана привітний чоловік, якому за допомогою фотомонтажу чомусь "причепили" орден Леніна. Поруч - бюст вождя комунізму…

Для кого такі музеї?

"Коли я зайшов сюди, то був вражений, зокрема, різними знаменами Компартії СРСР. Гадаю, дорослі люди із задоволенням пригадають тут свою юність та дитинство", - вважає один із відвідувачів музею пенсіонер Володимир Холмогоров.

Із сивочолим батьком погоджується його - тепер уже дорослий - син Ілля: "Такі музеї однозначно потрібні. Це – наша пам`ять. Треба, щоб і нове покоління знало, у що грали їхні батьки, дідусі та бабусі".

І вже дійсно знають. Наприклад, хлопчик на ім’я Сашко, що швидко облаштувався у макеті радянського винищувача серії "Міг", розуміє, що це – іграшки з татусевого дитинства: "Раніше мій батько тут грався. Тепер я граюсь. Мені подобається. Тут - різні автомати, гойдалки. Тут весело!".

Сашко розповів, що хоч і любить "політати на Мігу", але все ж найулюбленішим з радянських ігрових автоматів для нього є "Морський бій" - ігровий пристрій 1986 року, що дозволяє розглядати корабельні мішені у іграшкову копію перископа підводного човна та швидко відправляти електронні торпеди по морських цілях.

Світ інших іграшок

Поки у Севастополі із ностальгією згадують радянські іграшки та взагалі, як тут прийнято говорити, "щасливе радянське дитинство", у баварському Нюрнбергу триває найбільша у світі виставка-ярмарок досягнень індустрії іграшок Spielwarenmesse International Toy Fair.

Головна тенденція найсучасніших іграшок – їхнє повне наближення до реального світу: чи йдеться про світ фауни, чи про світ технічних досягнень людства. На виставці іноді навіть можна переплутати, де справжній тюлень, а де штучний, який теж рухається, де живий собака, а де його повна пухнаста копія. А колись популярними у радянських дітей мініатюрними німецькими залізничними локомотивами у Баварії тепер керують з "електронного депо", вміщеного у iPod, у iPad, або у iPhone.

У 2011-му – знов у піонери?

У Севастополі ж голова Союзу місцевих дитячих організацій Валентина Ситник приймає у піонери севастопольських учнів молодших класів. Церемонія – така ж, як і тоді, у дитинстві Валентини Ситник: наставник командує: "Піонери, будьте готові!", у відповідь 10-річні діти хором відповідають: "Завжди готові!".

Чи є у дітей вибір?

З боку "піонерство-2011" виглядає так, що разом із завжди актуальним навчанням школярів любові до навколишнього середовища та повазі до старшого покоління дітям водночас нав’язують "відпрацьовану" атрибутику вже не існуючого радянського руху.

Але занурена у проблеми житлово-комунального господарства влада Севастополя, схоже, не дуже переймається ідеологічними екскурсами школярів у далеке минуле. І поки севастопольські батьки ностальгують, разом з ними ностальгії вчаться і їхні діти.

Олександр Шталтовний, для Бі-Бі-Сі, Севастополь

УНІАН в Google News