Михайлу Горбачову - 80 років: він багато що зробив, але багато чого так і не зрозумів

Я хотів перетворити СРСР на справжню федерацію, яка органічно поєднує сильний центр і незалежні республіки... Я гарячий прихильник державності України...

Лауреатові Нобелівської премії миру, останньому Генеральному секретареві ЦК КПРС і єдиному президентові СРСР Михайлу Горбачову – 80 років.

У березні 1985 року генсек країни розвиненого соціалізму розпочав «перебудову», яка в грудні 1991 року привела до розвалу величезної держави.

Навряд чи нинішні молоді хлопці «від пепсі» можуть уявити, яку владу мав останній генеральний секретар ЦК КПРС, який заради перебудови добровільно пожертвував усім. Нагадаю, що до нього в СРСР правили Брежнєв, Хрущов, Сталін, Ленін.

З ім`ям Горбачова до політичного лексикону увійшло слово «гласність», яка роздавила лицемірство і кухонну політику, стала каталізатором змін, у тому числі й створення суверенної і незалежної України. Він поховав без громадянської війни СРСР, підняв шлагбаум для вільного пересування своїх співвітчизників по світу, прибрав «залізну завісу».

В той же час багато «совєтських людей» абсолютно щиро ненавидять Михайла Горбачова, який знищив радянську країну. І цю дискусію навряд чи можуть виграти прихильники або противники Горбачова. Історія розставить все по своїх місцях.

Ще в Горбачова була дружина Раїса Максимівна, яка померла від раку, і живе він сьогодні з своєю донькою і двома онуками, які, за його ж словами, називають його просто «дід».

«Нове мислення» - доктрина миру

У кінці другого тисячоліття розвалився Радянський Союз, на політичній карті Європи з`явилися десятки нових незалежних і суверенних держав, було зруйновано світ «холодної війни». Як виявилось, до таких стрімких змін політики не були готові.

Якщо Україна, Білорусія, Казахстан відмовилися від ядерної зброї, то решта ядерних і десятки неядерних держав як і раніше вважають, що ракетно-ядерна зброя – надійний гарант їх безпеки. До речі, на території України в 1999 році дислокувалося 178 найсучасніших ракет SS-20 («Сатана»), сумарний тротиловий еквівалент яких цілком міг би знищити все населення Землі.

Повернення до ядерного диктату (наприклад, нашою сусідкою Росією, політики якої заявили про можливість першою застосувати ядерну зброю) переконує, що нової архітектури безпеки в Європі і світі не пахне, а політики, дипломати і військові за інерцією продовжують переконувати обивателів у тому, що ядерна і космічна зброя збереже мир, безпеку.

На запитання автора цих рядків Михайло Горбачов відповідав у різний час на прес-конференціях, інтерв`ю, його зустрічах із журналістами.

Згадуючи боротьбу за заборону ядерної зброї:

- Люди старшого покоління пам`ятають Вашу доктрину «нового політичного мислення». Ці ідеї зіграли позитивну роль в збереження миру на Землі?

- Сенс того, що ядерна зброя не функціональна і не може вирішувати політичні проблеми, актуальний і сьогодні. Ніхто в світі не залишиться безкарним, якщо застосує першим ядерну зброю. Ядерна війна неприпустима, і в ній не може бути переможців. Це аксіома.

- А ядерні декларації Росії Вас не лякають?

- Для мене були несподіваними і здивували два роки тому заяви російських політиків: мовляв, марно ліквідовували ракети середньої дальності – вони нам би ще стали в пригоді.

Я вже реагував на це і ще раз скажу: ми правильно зробили, на взаємній основі знищивши ці ракети. Американські ракети середньої дальності для нас були найбільшою загрозою. У нас не було в той час можливості зупинити «Першинги», якби вони були застосовані – чи то відповідно до політичних рішень, чи то в результаті технічних збоїв, що теж може статися.

Американські ракети могли досягти Москви за 3 хвилини, а до Волги долетіли б за 5 хвилин. Це був пістолет, приставлений до скроні.

Про розвал СРСР

- Ви шкодуєте про те, що СРСР розпався?

- Я хотів перетворити СРСР на справжню, дієву федерацію, яка органічно поєднує сильний центр і незалежні самостійні республіки.

Але «перебудова» стимулювала зростання національної самосвідомості в республіках, а інтелектуальна еліта на місцях виявилася непідготовленою до проявів націоналістичних забобонів, розколу, ворожнечі.

Про «перебудову»

- А Вам ночами не сниться «перебудова»?

- Ні, мене не мучить совість. В результаті перебудови була ліквідована репресивна монополія КПРС, почалася гласність, було скасовано цензуру, вперше відбулися демократичні вибори.

Уже до кінця 1980-х років Радянський Союз перестав бути тоталітарною системою. Тоді світ ішов до ядерної війни, а вже літом 1988 року президент США Рональд Рейган стояв на Красній площі і проголошував, що Радянський Союз більше не є «імперією зла», а в грудні 1989 року «холодна війна» закінчилися.

Я думаю, що перебудова була мирною антитоталітарною революцією, розпочатою в ім`я ідеалів демократії і соціалізму. Тоді суспільство було буквальне вагітне очікуваннями.

Про Голодомор в Україні

Коментуючи трагічні події 30-х років в Україні, Михайло Горбачов все списав на погану погоду.

- Я думаю, що тут якась політична оцінка. Що таке голодомор? Він був і в Росії, і в Казахстані. І в моєму рідному селі 40 відсотків населення вимерло. У мого діда 6 дітей померло з голоду. І його до Сибіру відправили. Це була засуха страшна. І плюс – це проходило після завершення колективізації. Сильно було підірвано землеробство і землеробів.

- Тобто в тому, що був Голодомор винна природа, засуха?

- Абсолютно, перш за все! Наступного року урожай був хороший. Ви дуже сильно натискаєте на методи сталінського керівництва. Колективізація проводилася згідно із законом. Все проводилося згідно із законом. Правда, не знаю, чи треба було її проводити.

Горбачов і Україна

- Я бажаю українцям просування до добробуту. Україна мені особливо близька, оскільки в мені наполовину українська кров, мій дід із Чернігова, бабуся з Харкова. Відносини між Росією і Україною дійсно сьогодні неважні, але багато що залежить від Росії. Думаю, що і в Україні є люди, які підкладають у вогонь непотрібних дискусій не тільки дрівця, але й вибухівку.

Кінець кінцем, усі проблеми вирішать не політики, а народи Росії і України, ми приречені, жити разом.

У той же час я гарячий прихильник державного суверенітету України. Ніхто не робить замах на незалежність України, давайте, хоч би відновимо ділову взаємовигідну співпрацю. Ми слов`янські народи, треба, щоб наше начальство «не собачилось». коли йдеться про нашу дружбу. Якщо у цього покоління нічого не вийде, то наступне покоління відповідальних політиків об`єднає наші інтереси.

Віктор Тимошенко, Москва

УНІАН в Google News