Гетьману Івану Мазепі виповнилося 371

«Нова влада прагне встановлювати пам’ятники Катерині ІІ, Петру І… То нехай Росія шанує і наших героїв»… Мазепа використовував два принципи: «уміти зміняти шкіру лиса, що робить засідку, на шкіру лева, що примушує тремтіти вовків»…

«Нова влада прагне встановлювати пам’ятники Катерині ІІ, Петру І… То нехай Росія шанує і наших героїв»… Мазепа використовував два принципи, що їх сформулював філософ Макіавеллі: «уміти зміняти шкіру лиса, що робить засідку, на шкіру лева, що примушує тремтіти вовків»…

Одним із перших теплих весняних ранків, наслідуючи струмки розталого снігу, я дісталася до пункту призначення – зустрічі патріотів, котрі зібралися урочисто відсвяткувати річницю з дня народження видатного українсько гетьмана Івана Мазепи – 371 рік з дня його народження.

Більшість людей, одягнених за національною традицією, чоловіки з козацькими чупринами, жінки в хустках мальованих квітами, прапори націоналістичних рухів, серед яких: Українська народна партія та Конгрес українських націоналістів, створювали ідеалістичну атмосферу.

Дивлячись на плакати, які всю програму тримали сучасні козаки, можна твердо сказати, організатори палко жадали донести до присутніх бойовий дух постаті Івана Мазепи, а кожний доповідач проводив біографічний екскурс з життя отамана. Початок зібрання залунав гімном України, який оспівуючись жіночим хором і зусиллями присутніх доносився далеко за межі території готелю «Салют».

Тарас Чухліба, доктор історичних наук, доповів, що Ющенко видав указ щодо становлення пам’ятника Івану Мазепі, але все ж таки коштів не вистачало, і закликав усіх присутніх підтримати національні рухи з приводу побудови споруд видатним постатям по всій території України, а також і в Москві. «Нова влада прагне встановлювати пам’ятники Катерині ІІ, Петру І… То нехай Росія шанує і наших героїв», - каже Чухліба.

Полярність думок, щодо постаті Івана Мазепи в історії очевидна, хтось його прославляв, хтось ненавидів та оббріхував, вважав героєм і запроданцем, проте однозначно, читаючи його історичний нарис є чим пишатися. Слава про його блискучий розум і талант до ораторського мистецтва втілюється в цитатах відомих історичних діячів. Французький дипломат Жан Балюз сповіщав: «Загалом він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами й щодо досконального знання цієї мови може ривалізувати з найкращими нашими отцями єзуїтами. Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати і слухати інших».

Не новина, що харизматичність гетьмана зачаровувала і гонорових польських магнатів, і московських боярів, запорожців, і елегантних французів. Будучи зовнішньо не красенем, його все ж таки називали спокусником жіночих сердець. У політиці Іван Мазепа використовував два принципи, що їх сформулював філософ Макіавеллі: «уміти зміняти шкіру лиса, що робить засідку, на шкіру лева, що примушує тремтіти вовків», другий – «таємниця – це душа справи. Він належав до тих людей, що вміють мовчати, або говорити – і нічого не сказати». Його політичні діяння варті уваги. Із книги І. Борщака «Мазепа – людина й історичний діяч»: «Він створив сильну владу з суворою дисципліною задля вищих інтересів держави. Після Богдана Хмельницького Іван Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного монарха, і тому в Україні казали, що від Богдана до Мазепи не було гетьмана».

…Повертаючись до суботнього зібрання необхідно відзначити, що гострота сучасних політичних діянь відображається на настроях публіки, різноманітні заклики типу «геть Дмитра Табачника» вже не дивують. А самому Табачнику це, як кажуть, до лампочки. На одній політичній програмі ведуча спитала в нього: «Якщо студенти оголосять голодування для того, щоб ви пішли з поста міністра освіти, ви подасте у відставку?» Відповідь була однозначною: «Ні».

Гра бандуристів – зачаровувала, їх спів, серед яких була музика і слова І. Мазепи, навертали сльози на очі. Пісня «Через Україну йдуть і свої і чужі» розповідає про чайку, у якої забрали чаєнят і зігнали з гніздечка. Взагалі всі пісні були актуальним описом сьогодення.

З словами української поетки Ліни Костенко: «Час великих постатей, схоже, минув, дедалі частіше приходять до влади висуванці великих кланів, у практиці яких відсутня етика філософії буття». Але нам, українцям герої, як ніколи, зараз необхідні.

Ірина Томаш

УНІАН в Google News