Виставка “Магніт” у Києві: дещо позасоціальне і аполітичне

Особливість експозиції у тому, що всі 18 художників були у рівних умовах: два тижні жили в реальній атмосфері західноукраїнського гірського села, де і створили унікальний художній проект…

Днями в Києві відкрився міжнародний мистецький проект “Магніт”. Виставка зайняла одночасно два майданчики – Ludmila Bereznitska & Partner Gallery та Київську міську галерею мистецтв “Лавра”, і об’єднала 18 молодих художників з 10 країн – Німеччини, Польщі, Італії, Данії, Швейцарії, Великобританії, України, Росії, Ірландії, Японії.

Особливість експозиції у тому, що всі 18 художників були у рівних умовах: два тижні вони провели в реальній атмосфері західноукраїнського гірського села, де і створили унікальний художній проект, який озвучує традиційні культурні символи мовою сучасного мистецтва.  За мету художники ставили знайти точку поєднання і взаємодії паралельних культурних світів – центральноєвропейської глибинки і мегаполісу. Сама ж назва виставки “Магніт” символізує притягання мінусу і плюсу, тобто поєднання непоєднуваного.

Людмила Березницька і Мітя Чуріков

Експонати “Магніту” складаються з інсталяцій, відео, фото, графіки, живопису та навіть живих статуй. Своєрідною акцією протесту художників проти алкоголізму та наркоманії стала саме така жива статуя, годинник біля котрої відраховував останні хвилини життя, згубленого шкідливими звичками.

Незвичною для України рисою арт-проекту стало те, що немає жодних назв під мистецькими артефактами. Як пояснюють самі художники, це – європейський стандарт, і захоплюватись треба не самою табличкою з відомим і’ям, а просто насолоджуватися мистецтвом, безіменним та не менш прекрасним від цього.

– Німецька та українська творчість багато в чому відрізняються між собою, – стверджує німецький художник Фрідман Хекель. – З українським мистецтвом я був знайомий і раніше, і мені дуже подобаються як сюжети українських художників, так і манера їх виконання. Вона дійсно незвична, а разом з тим і неповторна.

Куратором проекту стала Людмила Березницька, а спів-куратором – Мітя Чуріков, український художник, студент берлінського Університету мистецтв. На його думку, мистецтво тісно пов’язано з факторами, які діють на митця:

– Наш проект особливий тим, що ми творили поза рамками сучасності. Ми були позбавлені того, що, як правило, впливає на нас під час самого процесу “творіння”. Тому це не німецьке чи українське мистцетво. Це – дещо позасоціальне і аполітичне. Тут лише натура художника, його єство поза сучасністю і факторами впливу.

Окрім Міті Чурікова, учасниками виставки також стали: Давід Чічкан, Ігор Гома, Фабіан Нехт, Флавіа Спіхтик, Кімура Канта, Фрідман Хекель, Роберт О`Коннор та інші.

У Києві виставка триватиме до 22 вересня у галереях «Лавра» та Ludmila Bereznitska & Partner Gallery, після чого організатори планують поїхати з проектом до Львова та Берліна.

Катерина Зінов’єва

УНІАН в Google News