Гості з минулого – під Києвом, або що цікавого у XV столітті?

У лицарських двобоях використовувались точні копії, зняті з оригіналів XV ст... Прихильниця лицаря мала можливість зупинити бій або ж вимагати реваншу...

У “Парку Київська Русь” 25 та 26 вересня відбувся фестиваль “Гості стародавнього Києва”, на якому були відтворені грандіозні битви XV століття. Два дні відвідувачі парку спостерігали видовищні бої, мали можливість навчитись середньовічним танцям і довідатися більше про життя своїх предків.

Головною подією фестивалю, у якому взяли участь члени клубів історичної реконструкції з України, Росії, Молдови, Білорусії та навіть Латвії, став лицарський турнір “Древо Олександра Великого”.
Як відомо, винятковість реконструкцій “Парку Київська Русь” полягає у найбільшій достовірності йі деталізації не лише самих подій та обладунків, а й самої зброї. У лицарських двобоях і битвах використовувалися точні копії мечів та сокир, знятих з оригіналів XV-XVI століття. Вага меча – трохи менше двох кілограм, тож гарно фехтувати таким предметом важко не лише з технічної, а й з фізичної точки зору.

– Фехтувати мечем вчився майже два роки, та й досі вчусь, – розповідає Олексій, член клубу історичної реконструкції “Стара Бургундія. – Складність полягає в тому, що центр важкості в меча знаходиться вже за рукояттю і рука втомлюється доволі швидко. Проте в порівнянні з сокирою меч – це просто іграшка. Хоча, звісно, у всього свої переваги.
Радомський Володимир приїхав із Краснодара (Росія), є членом клубу «Берн» і займається реконструкцією з 2005 року.
– Добре все організовано, сам Парк – ідеальне місце для таких фестивалів. Гадаю, наступного року учасників буде ще більше, – поділився враженнями російський експерт.
Вага сокири в середньому три кілограми, але на відміну від меча вона здатна з першого удару пробивати лати супротивника. Тож публіка зачаровано слідкувала за дійствами на ристалищі, прислуховуючись до звону зброї та обладунків.
Окрім масових боїв клубів історичних реконструкцій, гості мали можливість побачити і справжні лицарські двобої. Тут одна з головних ролей відводилась дамам – прихильниця лицаря мала можливість зупинити бій або ж вимагати реваншу після його програшу. Після лицарів у чесний двобій вступали і його зброєносці.

У перервах між войовничими забавами глядачів навчали середньовічним танцям справжні майстри цієї справи – вчителі з Санкт-Петербурга, Вінниці та Києва. Музичний супровід танцювальному майданчику забезпечив російський гурт середньовічної музики Avis Dei.

Хвилюючим видовищем були трюкові вистави “Середньовічна кіннота” київського кінного театру Encore. Важко уявити, наскільки складно не лише впевнено триматись на коні під час шаленого галопу, а разом з тим і фехтувати зброєю.
Чекала на гостей і Вулиця майстрів з різноманітними сувенірами. Тут кожного разу збираються майстри – гончари, ковалі, оракули, волхви, різьб яри. Між тим асортимент кожного разу суттєво відрізняється від попереднього.
Тим часом як дорослі слідували за подіями на ристалищі, наймолодші відвідувачі фестивалю мали свої забави – до їхнього повного розпорядження було надано “Дітище – середньовічний дитячий майданчик, як з іграми забутими за наших часів, так і з сучасними розвагами. Можна з впевненістю стверджувати, що “Парк Київська Русь” – місце для всієї родини.

Відомий продюсер Олег Кохан також відвідав «Парк Київська Русь» з дітьми. Він розповів, що й він сам і його діти перебували в захопленні від лицарів, а також повідав, що придивляється до «Парку Київська Русь» як до знімального майданчику для свого майбутнього історичного фільму, сюжет якого поки тримається в таємниці.
– Моєю метою було показати киянам, яким був у ті далекі часи двір Київського князя, які гості туди приходили. Вважаю, нашим обов’язоком показувати людям історичну правду, показувати коріння, виховувати патріотизм, любов до власної батьківщині, і до свого народу. Саме Київ є історичною культурною столицею східних слов`ян, бо подивіться навколо – сюди зібралися люди з України, Росії, Білорусі, Молдови. Подивіться на обличчя глядачів – як вони захоплено дивляться: невже це ми, невже це наша історія, невже так і було! Це викликає у людей гордість за свою історію.
Цього разу на фестивалі лицарі хоробро билися, вони відстоювали лицарський кодекс честі. Це є гарним прикладом для наших сучасників, зокрема – для наших дітей. Підростаюче покоління має знати про ідеали лицарства і доблесті, і наші гості можуть їх цьому навчити, – зазначив Володимир Янченко.
За кращими традиціями “Парку Київська Русь” фестиваль закінчився запальним вогняним шоу, не менш видовищним за всі попередні заходи.

Катерина Зінов’єва, Анна Горпинченко

УНІАН в Google News