Українські дитячі книжки у світі: не завдяки, а всупереч

В Італії відбувся Болонський дитячий книжковий ярмарок, один з головних у світовому дитячому книговиданні. Якби не приватна ініціатива, Україна не була б на ньому представлена взагалі…

В Італії відбувся Болонський дитячий книжковий ярмарок, один з головних у світовому дитячому книговиданні. Якби не приватна ініціатива, Україна не була б на ньому представлена взагалі…

Ярмарок відбувався з 28 по 31 березня в місті Болонья, що на півночі Італії. Як і в нас у вересневому книжковому Львові, тут на час «Children’s Book Fair» книжкове начало виразно домінує в житті міста. Принаймні, громадський транспорт, а також готелі й хостели, геть переповнено гостями ярмарку: видавцями, літагентами, авторами та чи не найчисельнішими учасниками – ілюстраторами, котрі скрізь вирізняються з натовпу завдяки своїм величезним сумкам з малюнками.

Вхід на ярмарок

У десятках здоровенних павільйонів представлено різні видавництва світу, а також стенди окремих країн. Цього року почесним гостем була Литва – її стенд витримано у жовтуватих кольорах і в підкреслено геометричних формах. Стенд Франції бере кількістю книжок і зручністю перегляду. Чехи поставили в себе цілу композицію – «містечко», виготовлене з хліба. Росія представила у вигляді плакатів найбільш цікаві зразки оформлення їхньої дитячої книжки часів авангарду 1920-х років, а поряд можна побачити сучасні досягнення, як у вигляді реальних книжок, так і у відеороликах на екрані.

На стенді Чехії

Вас цікавить, як виглядала на цьому тлі Україна? Правильно, не виглядала ніяк – українського стенду в Болоньї просто не було. Та, може, судячи з того, як зарекомендували себе українські державні представництва на інших книжкових ярмарках європейського й світового значення (приміром, у Франкфурті чи у Варшаві) – може, воно і на краще? Хоч не так соромно. Можливо, саме такою логікою а-ля «не тратьте, куме, сили» й керуються українські чиновники в питаннях промоції українського книговидання у світі?

Тож нагадали світові про те, що і в нас для дітей щось друкують, представники приватних ініціатив. Головна в цьому сенсі позитивна новина Болонського ярмарку: книжка Василя Голобородька «Віршів повна рукавичка» (видавництво «Грані-Т») ввійшла до списку 250 найкращих дитячих книжок світу «Білі ворони» за 2011 рік від Мюнхенської дитячої бібліотеки. Цей список укладають експерти бібліотеки, обираючи з книжок, які їм надсилають видавці з різних країн. Свого часу Україна вже бувала представлена в «Білих воронах», переважно книжками «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», а ось тепер відзначено досить оригінальне видання – поет Василь Голобородько написав для дітей коротесенькі зворушливі верлібри трохи в «східному» дусі, а художниця Інга Леві проілюструвала їх веселою, трохи «під дитячий наїв», графікою. Десь ближче до літа, кажуть представники Мюнхенської дитячої бібліотеки, одна зі сторінок книжки «Граней-Т» ввійде до календаря «Архе», кожен із тижнів якого буде ілюстровано сторінкою одного з видань-лауреатів «Білих ворон».

Асистенка директора Мюнхенської дитячої бібліотеки Петра Вьоршінг з книжкою Василя Голобородька

А два українські видавництва – харківський «Пелікан» та київський «Мері фуд» – організували на ярмарку спільний стенд. Представники видавництв розповідають, що вперше приїхали до Болоньї 2005 року, і тоді з цього приводу на вході у ярмарок з’явився український прапор. Як і всі інші видавці, вони тут шукають можливості продати права на свої видання чи пригледіти в інших видавництвах щось таке, що цікаво було б видати в Україні.

Cтенд українських видавництв

– Торгівля йде непогано, – розповів харків’янин Вадим Совєтов. – Іноземці цікавляться нашими книжками. А одна гостя ярмарку навіть хотіла вкрасти в нас м’яку іграшку, яка стоїть тут просто для краси. Досі не можемо второпати, навіщо вона їй була потрібна. Що ж до представлення України, так, ми тут одні представляємо нашу країну, і жодної підтримки від держави не маємо. Але це не страшно, головне – хай не заважають.

Отож, поки держава не тратить сил, приватна ініціатива поступово самостійно знаходить можливості виходу на міжнародний рівень. При всіх перевагах такої незалежної позиції, не варто забувати одне – у такій галузі, як література, навіть дитяча, серйозна, повноцінна і масштабна промоція все одно практично неможлива без потужної організаційної та фінансової підтримки держави. Або того, хто захоче взяти на себе її функції.

Микола Третяк

Фото автора

УНІАН в Google News