Концепція нової київської влади: заклади культури повинні вбивати один одного

КМДА втягнула Муніципальний театр «Київ» і Київський національний академічний театр оперети у ворожнечу. Театри стали новими жертвами владної системи...

КМДА втягнула Муніципальний театр «Київ» і Київський національний академічний театр оперети у ворожнечу. Театри стали новими жертвами владної системи.

– Зоріна (начальник ГУ культури КМДА Світалана Зоріна. Б.А.) мені прямо заявила про те, що фінансування в нашого театру забирається у зв’язку із отриманням театром Оперети статусу національного театру, якому необхідна надбавка за заслуги, – розповідає художній керівник Муніципального театру «Київ» Валерій Нєвєдров.

За його словами КМДА розділить забрані у театру 633 тис. грн. між двома закладами культури: Театром оперети, якому віддасть 400 тис. грн. та Малому драматичному театру, який зливається із театром «Дах» – 200 тис. грн. Нагадаємо, нещодавно Київ сколихнула ще одна фатальна подія у культурному просторі – виконавчий орган Київради зменшив у 2011 році Муніципальному театру “Київ” фінансування на суму, що дорівнює виплаті заробітної плати всіх працівників театру до кінця року. 14 квітня 2011 року Театр отримав від КМДА довідку про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2011 рік зі зменшенням на суму 633 тис. грн.

– Повністю позбавляючи муніципальний театр «Київ» фінансування, КМДА може переслідувати лише дві мети: або виставити будівлю театру на приватизацію комерційними структурами, або перетворити його на муніципальний дім-привид для безпритульних, – переконаний Олексій Давиденко (секретар депутатської фракції «Республіка Київ).

Як мешканець Русанівського масиву, депутат знає, що цей театр залишається єдиним острівцем культури на Русанівці та Березняках, а також чудовим майданчиком для молодих акторів та випускників театральних вишів. Більше того, у керівництва театру був задум створити під його дахом культурний центр, що об’єднав би авторські театральні колективи, та організувати акторську школу для молодих мешканців Лівобережжя. «Театр «Київ» і раніше отримував з міського бюджету далеко не все – сам сплачував за землю, комунальні послуги тощо, а Управління культури лише частково фінансувало зарплати акторів. Тобто чиновники давно не допомагали митцям, а тепер – припиняючи будь-яке фінансування – просто ставлять хрест на усіх культурно-мистецьких починаннях Русанівки», – О.Давиденко.

На думку голови комісії Київради з питань культури та туризму, депутата фракції «БЮТ-Батьківщина» у Київраді Олександра Бригинця  дії міської влади носять провокаційний характер. «Гроші в Театру «Київ» забираються не для того, щоб врятувати Оперету, а для того, щоб дискредитувати обидва заклади культури, культуру загалом», – заявив О.Бригинець. Голова комісії звернув увагу на те, що влада останнім часом регулярно використовує один заклад культури у боротьбі проти іншого. Із останніх конфліктів яскравим свідченням є судова тяганина між Національним реставраційним центром та Національним Музеєм російського мистецтва через приміщення в якому розміщені обидва заклади культури.

Свого часу влада посприяла конфлікту між Будинком актора та Творчою вітальнею ім. І.Козловського, якій київська міська влада збиралася передати приміщення колишньої караїмської кенаси, де знаходився Будинок Актора.

Славнозвісний Шоколадний будиночок, що був дитячою картинною галереєю, теж перебував у центрі серії конфліктів поки не став філією Російського художнього музею. «Це конфлікт влади, яка неспроможна забезпечити фінансування закладам культури, тому за рахунок знищення одних вона вдає, що поки, дає можливість існувати іншим. Чи то в питанні надання приміщення, чи у питанні фінансування – стратегія однакова. Але тепер є прикра відмінність: всі попередні конфлікти відбувались за головування мера Л.Черновецького, а цей скандал відбувається за керівництва О.Попова. Фактично, це говорить про те, що влада не змінилась. Нова київська влада не повинна повторювати слідом за Черновецьким «навіщо нам ці театри», а знайти в бюджеті пристойне фінансування і для унікального Національного театру оперети і для порівняно нового культурного центру на Русанівці – театру «Київ». Тим паче, що керівництво держави заявляє, що криза в країні минула», – пояснив О.Бригинець.

Художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський приголомшений новиною:

– Мені прикро, що наші театри хочуть зіштовхнути лобами. Безумовно, Оперета повинна отримати заслужені гроші, але не за рахунок інших закладів культури, – каже пан Струтинський.

Нагадаємо, працівники Київської оперети досі недоотримують належні кошти, що викликає обурення колективу та провокує неконтрольовані протестні дії працівників театру. Адже фінансування національних закладів суттєво відрізняються від тих закладів культури, що не мають статус «національний». Оперета отримала підвищення статусу закладу Указом Президента України від 18.12.2009р. № 1073/2009 «Про надання Київському академічному театру оперети статусу національного». Колектив навіть звернувся до Прем’єр-міністра України М.Азарова з вимогою взяти під особистий контроль вирішення питання обіцяного підвищення заробітної плати працівників єдиного в Україні театру оперети до рівня усіх інших національних театрів України.

Зауважимо, що лідер фракції у Київраді «Блок Леоніда Черновецького» Алла Шлапак свого часу висловила думку, що  фінансування Оперети з міського бюджету повинно відбуватись за рахунок передбачених державою коштів на виконання Києвом функцій столиці.

Перманентний повтор аналогічних ситуацій очікує відомий театральний режисер Сергій Проскурня:

– Обидва шановані мною заклади культури опинились у центрі скандалу у зв’язку зі зміною керівництва міста. Щодо чуток про відмову фінансування одного театру задля фінансування іншого – це жахливо і я схильний вважати це всього плітками, а тому, їх не коментуватиму. На моє переконання театрали матимуть подібні проблеми постійно, особливо тепер, на жаль.

Усі питання щодо достойного фінансування Оперети, стабільного фінансування Театру «Київ» і проблеми інших закладів культури, що ігноруються владою, можна вирішити одним махом – за допомогою повернення 8 млрд. грн. до міського бюджету, що Уряд відібрав у міста на користь Державного бюджету. Але О.Попов, який міг би стати героєм для Києва і відстояти ці гроші, навіть не спробував цього зробити. Колись мер О.Омельченко декілька років судився із Урядом, за подібні вилучення. Навіть Черновецький знаходив можливість домовлятися із державою, щоб вилучення були незначними. І ось тепер, коли влада консолідована і представляє одну політичну силу, заклади культури замість того, щоб відчути полегшення після зникнення суперечностей між різними гілками влада, виявилися поза можливістю вижити. Ситуація склалась як у відомому вестерні – Болівар не здатен винести обох.

Невже і справді кожен другий заклад культури у Києві повинен вмерти?!

Маргарита Сокольська, театралознавець

УНІАН в Google News