«Коло Миколи» у Музеї Гончара - витинанкова палітра Миколи Теліженка

Роботи вражають глибиною... Філософські роздуми над долею рідної землі, її людей… Твори переконують: мистецтво витинанки може бути стильним і сучасним.

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві відбувається виставка робіт заслуженого художника України Миколи Теліженка «Коло Миколи». Представлені на ній твори переконують: мистецтво витинанки може бути стильним, сучасним, образно-метафоричним.

Творчість митця значно розсуває тематичні рамки цього мистецького жанру. Микола Теліженко здійснив справжній прорив у розвитку витинанки, піднявши її від хатнього ремесла до образотворчої монументальності. Адже традиційними є зображення на подібних витворах побутових, рослинно-тваринних чи, скажімо, різдвяних орнаментів.
Натомість Микола Теліженко доводить, що аплікації з різнокольорового паперу можуть бути не менш промовистими, ніж художні твори інших жанрів і напрямів. Фаховий митець, що чудово володіє тонкощами композиції, ритму, символіки, маючи розвинену фантазію, він створює в техніці витинанки серії полотен на складні історичні теми: «Холодний Яр», «Велесові перевесла», «Трипільські ритми» та інші.

Кілька десятків представлених на виставці робіт вражають глибиною й різноманітністю. Тут так багато філософських роздумів над долею рідної землі, її людей… Образ невмирущого українського козака як утілення споконвічних мрій нашого народу про волю бачимо на картинах-витинанках «Долі козацькії», «Вічний образ», «Незнищенний». Цікавим трактуванням прагнень до державності є робота «Човен предків». Цей човен бережно несуть два козаки і хлопчик у давньоруському вбранні. Так би мовити, спадковість поколінь. Картина-аплікація невипадково виконана у жовто-блакитних тонах, а на краєчку човника сидить птах, який, певно, віщує здійснення мрії.

Про невмирущість народних традицій розповідає і триптих «Холодний Яр». Немає нічого дивного в тому, що черкащанину Миколі Теліженку є близькою тема боротьби холодноярських повстанців, які діяли на Черкащині. Та власне, тут спорідненість не тільки земляцька, а й світоглядна. З картин-витинанок промовляє до сучасників образ козака Мамая. Не забувати, якого ми роду, закликає і вселенське дерево – його коріння заглиблене в землю й переплетене, мов тисячі ниточок. Під ним – жовтогаряча шабля, спогад про тих, хто поклав голови за отчий край. Дерево впевнено піднімається назустріч такому ж золотавому сонцю.
Яскравою образністю позначена й робота «Трагедія Крут». На чорному тлі – червона писанка. Всередині її на передньому плані - згорьовані жіночі постаті та ламані лінії, що дуже нагадують колючий дріт. Отож, «по кривавій по дорозі нам іти у світ» - тичининські слова візуально підтверджує художник.
Чимало експонованих творів присвячені й веселим митям життя, вони пропонують романтичні, ліричні, жартівливі сюжети. Тут і повновида молодичка, у якої ворон хоче поцупити намисто («Крадені корали»). І оголена жінка-русалка в образі води - її ось-ось зачепить коромисло й наповнить нею спущене відерце. Не можна не замилуватися й двома великими сніжно-білими витинанками з поетичними назвами – «Затихло все, тільки дівчата. Та соловейко не затих» та «Світ який, мереживо казкове».
Виставка «Коло Миколи» присвячена 60-річчю автора. Микола Теліженко добре відомий не тільки як представник декоративно-прикладного мистецтва. Митець також є скульптором, геральдистом, автором герба Черкащини та деяких районів області.
«Серед професійних художників я бачив дві значні особистості, які послідовно й багато років займалися витинанкою. Це Людмила Мазур з Хмельницька (на превеликий жаль, вона пішла з життя) і Микола Теліженко. Вони тривалий час розробляли тематику, притаманну світському, а не народному мистецтву, тобто робили (а Микола виконує й тепер) тематичні композиції засобом витинанки. За естетичною моделлю їхні творчі манери абсолютно різні, але найкращі з побачених мною в Україні творів модерної витинанки належать саме їм», - поділився думками про творчість Миколи Теліженка живописець з Одеси Сергій Савченко.
У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» виставка триватиме до 12 серпня.
Тетяна КРОП
 

УНІАН в Google News