Літературний меридіан вздовж Чернівців

Літературний меридіан вздовж Чернівців

У столиці Буковини вже вдруге відбувся Міжнародний поетичний фестиваль. Через насичену програму доводилось вибирати, який саме захід не пропустити. Патріарх Бу-Ба-Бу підписав рукопис своєї нової книги до друку...

Багато доводилось бачити літературних фестивалів, чимало доводилось бачити красивих європейських міст, але неймовірно вдале поєднання прекрасного фестивалю у чудовому місті – це безумовно Meridian Czernowitz.

У столиці Буковини вже вдруге відбувся Міжнародний поетичний фестиваль, який зібрав кращих українських поетів та перекладачів, а також багатьох відомих письменників з інших країн.

Урочисте відкриття фестивалю Meridian Czernowitz відбулося у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, що є однією з найкращих архітектурних пам’яток міста. Президент фестивалю Святослав Померанцев разом зі своїм сином Семеном привітали всіх гостей та учасників цього заходу. А далі відбулась презентація Альманаху поезій, в якому представлено вірші всіх цьогорічних учасників Meridian Czernowitz .

Під час цієї зустрічі поети читали свої вірші, що дало можливість слухачам визначитись, які подальші пункти програми їм найбільш цікаві для відвідування. Через досить насичену програму доводилось часто вибирати, який саме захід не пропустити.

Протягом трьох фестивальних днів, з 2 по 4 вересня у затишних кав’ярнях, галереях, музеях та інших знакових місцях історичних Чернівців проходили не лише поетичні читання, а й презентації книг, було відкрито фотовиставку, виставку кінетичних скульптур, художньо-поетичних колажів, щовечора відбувались музично-поетичні дійства, відео поезія.

Серед зіркових учасників – Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Олександр Бойченко, Андрій Бондар, Остап Сливинський, Богдана Матіяш, Богдан Задура (Польща), Ільма Ракуза, Ервін Мессмер, Рафаель Урвайдер (Швейцарія), Валері Рузо, Бруно Женест, Еммануель Мозе (Франція), Роберт Шіндель, Ґерхард Рюм, Мілена Фіндайз (Австрія), Міхаель Аугустін, Уляна Вольф (Німеччина), Ґрігоре Кіпер (Молдова), Роберт Шербан (Румунія), Хаіґт Ґроссман (Ізраїль) та багато інших.

Крім поетичної частини були представлені музично-поетичні проекти – концерт-вистава «Гуманісти» (Олег Скрипка, Лесь Подерв’янський), медіа-вистава за поезією Джима Моррісона та музикою The Doors «Американська молитва» (реж. Є. Горін, The Postman of Nobel, Росія), перформанс «Аперитив» (Юрій Андрухович, «Карбідо» і концерт Сергія Жадана та гурту «Собаки в космосі»).

Патріарх Бу-Ба-Бу Юрій Андрухович саме тут підписав рукопис своєї нової книги до друку. «Лексикон інтимних міст», навколо якого вже виник ажіотаж, має вийти у листопаді цього року.

Презентація її відбудеться 11.11.2011 у Києві. Така увага до цифр, як зізнався автор, через те, що «ця  книжка про числа, а міста – це зовнішня обманка. Міста були потрібні, щоб абетку вписати і щоб знайти мінімальну структуру цієї книжки». Також Андрухович відкрив таємницю, що найінтимнішим містом є Ялта, останнє місто у книзі.

Про враження від фестивалю та й не тільки ми запитали у відомих поетів, присутніх на фестивалі. 

Юрій Андрухович (Патріарх):

«Передусім ще рано якесь узагальнення робити, бо він тільки починається, це тільки другий раз. Можна якісь речі аналізувати після п’яти, шести. Єдине, що можна сказати як доконаний факт, що минулого року він був дуже вдалий. Оновлюються автори, важливо, що воно не стоїть на місці і розвивається.

Я думаю, той формат в якому зараз він існує – оптимальний. Тут не забагато учасників, в той час програма дуже насичена. Думаю, таке поєднання – золота середина. Це треба було знайти – поєднання літератури з кінетикою, з дискотеками, з рок-музикою чи співаною поезією. Він відштовхнувся від традиції чернівецької поезії міжвоєнних років, це Пауль Целан передусім, але він не нафталіновий, а відкритий до нового, до сучасного».

Грицько Семенчук:   

«На разі все круто. Чим більше таких ініціатив буде з’являтись, тим менше мудаків буде в Україні. Слава Богу, що міській владі, людям, які дали гроші пояснили, що література і мистецтво це щось важливе і те, що сприяє майбутньому. Чим більше таких фестивалів буде виникати, тим буде краще. Буде якась конкуренція з’являтись здорова і все буде добре».

Андрій Бондар:

«Мені здається, що не пасує мені як учасникові фестивалю говорити про недоліки, хоча вони є.

Я би сказав, що головна позитивна сторона, що нарешті в цьому місті, дуже адекватному для поезії на фестиваль зібралися поети з багатьох країн. Це вперше в Україні робиться суто поетичний фестиваль такого масштабу. Це вже певна культурна амбіція, яка для українських реалій є винятковою. Ніхто не ставить на поезію так як Померанцев і його племінник. Мені здається, де ще проводити такі речі як не в Чернівцях, які є містом доброї пам’яті доброго співіснування людей. Може десь травматичної, трагічної, десь позитивної, але саме це місто пам’яті, а фестиваль вносить у це місто новий контекст, створює нову цінність. Я думаю, що тут регрес неможливий, геній місця і геній задуму співпали, як у пазлах».

Богдан Задура (невтомний промоутер України в Польщі):

Думаю, що Чернівці – найкраще місто, де відбувались фестивалі, на яких я побував. Прекрасна погода, що теж не менш важливо. І на цьому фестивалі панує дуже приємна атмосфера.

А поезія, як на мене, дуже цікава.

Чи зараз перекладаєте щось з української літератури?

Перш ніж говорити про це, смішно, що знаний перекладач з української не розмовляє українською. Але це таке моє хобі. Перекладаю з української, не будучи певним, що це коли-небудь вийде у книжці. У серпні бавився перекладами віршів Леся Белея з книги, яка має тільки вийти в Україні. Так захопився, що навіть не помітив, як переклав усю книгу.

Які україномовні тексти вам були найбільш цікаві?

Добре перекладалась мала проза Андрія Бондара, яка вийшла книгою цього літа. По-польськи називається «Історії важливі та недуже». Це така додаткова приємність, справа в тому, що ця книга вийшла спочатку у Польщі і невідомо, коли вийде в Україні.

Богдана Матіяш:

Із фестивалю маю дуже добрі й світлі враження. Давно не бачила стількох радісних людей в одному просторі, стільки доброзичливості й любові. Дуже потішила організація фестивалю. Також приємно було побачити співпрацю фестивалю і міста, неймовірно приємною була його розлога "внутрішня географія": від кав’ярень до бізнес-центру. Приємно, що в жодній із локацій фестивалю ніхто не почувався чужим.

А якщо про літературу – то завжди дуже приємно читати своєю мовою, коли поруч звучить багато інших, чужомовних голосів. Відчувати, що для літератури не існує кордонів, які нас ділили би. Що завдяки літературі стається стільки добрих зустрічей, які інакше, можливо, ніколи нам не сталися б.

А чи щось засмутило? Трохи засмутили накладки в програмі - почула через них набагато менше читань, ніж хотіла би, але так є, на жаль, майже на всіх фестивалях. І трохи шкода, що з деякими авторами зустрічаємося лише на сцені - під час читань.

Загалом, судячи з розмаху, фестиваль Meridian Czernowitz має шанси згодом стати культурною подією цілої Європи. Власне, це і є однією з головних цілей організаторів, за словами Святослава Померанцева – « Є місії дві. Перша стратегічна, менеджерська – це повернення Чернівців на культурну мапу Європи, а друга людська – це отримання задоволення».

 

Ольга Вишня

Фото - Тетяни Давиденко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter