Літературний драйв імені Йогансена
Літературний драйв імені Йогансена

Літературний драйв імені Йогансена

14:19, 20.10.2011
4 хв.

У Харкові відбувався літературний фестиваль “Йогансен-фест”, присвячений річниці з дня народження одного з найцікавіших письменників “Розстріляного відродження” – Майка Йогансена.

Точніше сказати, відбулася суміш літературних читань, наукового круглого столу, більярдних змагань, музичного концерту і кінопоказу. Усе це за два дні: 14 і 15 жовтня.

У перший день молоді літературознавці з різних міст у Педагогічному університеті імені Сковороди обговорювали творчість Майка Йогансена і його сучасників у контексті нинішньої науки. Хоча, наприклад, Тетяна Трофименко покритикувала сучасну українську літературу з точки зору тих вимог до письменства, які колись висував Йогансен. А Ярина Цимбал розповіла про вірші, які йому колись наснилися. Пізніше відбулася презентація книжок серії “Розстріляне відродження” видавництва “Смолоскип”, яке виступило одним із співорганізаторів фестивалю.

Відео дня
Гурт ”Телері”

На другий день відбулась екскурсія пам`ятними літературними місцями Харкова. А їх у першій столиці УРСР чимало – і символічна могила Хвильового, і будинок “Слово”, в якому у 20-30-ті роки була просто шалена концентрація письменників, і кафе, де випивав Едуард Лимонов, і колишня “кав`ярня Пока”, в якій художник Анатоль Петрицький увічнив поета Михайля Семенка, і, звичайно, Літературний музей з цікавезною колекцією, і колишній Клуб імені Блакитного, де Йогансен обіграв і більярд досі практично непереможного Маяковського...

До речі, про більярд. На честь цього історичного двобою в рамках “Йогансен-фесту” відбувся чемпіонат літераторів та їхніх друзів зі слему. Чесно кажучи, гру було важко назвати віртуозною. Дехто вчився правил просто на місці, що, втім, додавало драйву і кумедності. У фіналі поета Павла Коробчука переміг перекладач із Києва Микола Климчук.

Павло Коробчук

Після презентації фотовиставки “ЙогансенQuest” Анни Корбут, Даринки Квітки, Якова Пекарського та Євгенії Притули в кінотеатрі “Боммер” (той самий єдиний у Харкові кінотеатр з порівняно арт-хаузним репертуаром, що його вже кілька разів намагалися в той чи інший спосіб закрити або виселити) розпочалися поетичні читання. В них узяли участь молоді й зовсім молоді поети – від Ростислава Мельникова, Ірини Шувалової та Дмитра Лазуткіна до Василя Карп`юка, Катерини Каруник та Іри Батащук – з Києва, Харкова, Івано-Франківська, Донецька та інших міст. А Павло Коробчук презентував свою книжку “Динозавр”. Також виступили рок-гурти “Телері”, “Оркестр БобоВата”, “UA”, “ISAY”.

Ірина Шувалова (фото з tisk.org.ua)

Веселим заходом виявився слем-турнір, але не звичайний, а такий, що на ньому учасники змагалися, хто краще прочитає вірші Майка Йогансена. У фінал вийшли від молодшого покоління прихильників творчості Йогансена – Дмитро Лазуткін та від старшого – Олександр Приймак. Журі довго не могло визначитися з лідером, але в результаті додаткового кола і за допомогою залу все ж вирішило, що переміг досвід, а саме Олександр Приймак зі доволі традиційною ефектною і театралізованою манерою виконання.

Під час чемпіонату з більярду

Закінчився “Йогансен-фест” “кінопоказом” – переглядом кращих робіт конкурсу відеопоезії “CYKLOP” і двох видатних авангардних кінострічок двадцятих років, знятих в Україні – “Звенигори” Олександра Довженка (серед авторів сценарію – і Йогансен) та “Людини з кіноапаратом” Дзиґи Вертова.

Літературна екскурсія Харковом

Уже традиційно для харківських фестивалів “Йогансен-фест” відзначився насиченістю подій, драйвом, невимушеністю, досить невеликою аудиторією та вражаючою малобюджетністю. Фактично, все це – ініціатива трьох молодих авторів: Ігоря Зарудка, Олени Рибки та Юрка Сулими. За підтримки Ростислава Мельникова, Педагогічного університету імені Сковороди, “Смолоскипа”, “Бомера”, Польського інституту, Фундації регіональних ініціатив вони зробили цікаву подію. А за сприятливих обставин з неї могла б вийти масштабніша літературно-мистецька ініціатива, що-небудь на зразок східного аналогу “Меридіану Черновіц” або “Київських лаврів”, але вже зовсім з іншим колоритом, з іншим історично-літературним контекстом.

Олег Коцарев

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся