Література проти шоубізу: нотатки з поля футбольної баталії

Футбол - діло теж тонке, читачу. А тому і письменникам із тонко й чутливо організованими душами ця гра також може бути цікавою... Репортаж

Футбол - діло теж тонке, читачу. А тому і людям із тонко й чутливо організованими душами, людям, котрі повсякчас ненастанно прагнуть проникнути в самий центр світоорганізації, аби так звільнити Землю від зла й облуди – письменникам, одним словом, ця гра також може бути цікавою. Ну, а зірки і звьозди шоу-бізнесу, як би це, читачу, не звучало, також люди, і, як усім людям, їм не чуже прагнення поганяти м’яча. Так от і виникла ідея звести на одному футбольному полі команди письменників та зірок, щоб вони дали відповідь на вічні запитання «Краса чи Сила?», «Душа чи Тіло?», або, якщо тобі, читачу, хочеться, «Троянди чи Виноград?»

9.00

Поки гравці команди зірок допивають по своїх київських теплих квартирах ранкову каву і планують, якими то дорогами їм краще на своїх гарних автах їхати, аби минути затори, команда приїжджих літераторів збирається зі зйомник квартирок на платформі станції метро «Видубичі».

Коли стає зрозуміло, що не вистачає одного гравця, всі вирішують, що семеро (насправді дев’ятеро, але проти фразеології не попреш) одного Лазуткіна не чекають, хай навіть він і зачитався книгою одного із них (по секрету тобі, читачу, скажу – Положія). Письменники неорганізованою ходою проходять до зупинки, аби сісти в дешевий (1.50 грн) київський автобус і доїхати ним до дорогої динамівської бази у Кончій-Заспі.

9.50

- Я, - каже якийсь робітник в промерзлому автобусі, - тепер на наших («Динамо» - Р.Р.) не ходжу. Нема на кого. Колись були люди: (довгий перелік динамівських зірок минулого), Леоненко, Блохін, (продовження довгого переліку). А тепер шо? На цю бородату сільодку (хто б то міг бути тим оселедцем, читачу?) я не піду. Але де вам вийти, скажу.

9.53

Приїхали. Мороз у лісі набагато сильніше відчувається, ніж у місті. Волого. Фото на пам’ять біля входу на територію бази. Всі щасливі. Поки що.

10.00

Літератори, перетворюючись на футбольну команду (перевдягаються люди), воюють із фотографами, заперечуючи їхнє право знімати їх у трусах – лише в шортах. Звідки у цих носіїв свободи творчості нахили до її, творчості, утисків, не зрозуміло. Невже діяльність нацкоммору таки пускає коріння?

10.02

Прийшов Воєвуцький, і то не сам, а з Павліком (не Морозовим, а Павліковим – Сашко Павлік Віктора Павліка, словом, менший , чи Другий, час покаже).

10.30

Якби головний метр сексуала країни прийшов і сказав, що все, товарищі письменники, вашою творчістю тепер керуватимемо ми, а головна Ганна країни буде у вас головною, то це б викликало менший переляк ув очах письменних футболістів, ніж прихід разом із Фоззі та компанією Віктора Леоненка, який, судячи з усього, буде грати. (Забігаючи наперед скажу – даремно зірки Леоненка у склад ставити не стали, за що їхньому капітанові Фоззі, за його словами, доведеться ще дуже довго випрошувати прόщення).

10.45

Поки всі тренуються і бігають із м’ячами, вирішують якими складами і на яке поле грати, прийшли тележурналісти з камерами. Діля робить вигляд, що вони його не цікавлять. (Але всім усе… Але ж ніхто нічого…)

11.00

Починається матч, і починається інший відлік часу – час гри.

СКЛАДИ КОМАНД
«Зірки»:
Павлік Олександр (співак «Х-фактор») - на воротах
Воєвуцький Олександр (співак «Шанс»)
Леньо Іван («Гайдамаки»)
Олійник Вадим (співак «ФЗ-2»)
Педан Олександр (телеведучий)
Приступа Едуард (Діля «Неділя»)
Сидоренко Олександр (Фоззі «ТНМК»)
Федоров Андрій (ринг-анонсер, ведучий)
Черняк Євген (бізнесмен, меценат)

«Письменники»:
Жадан Сергій (поет, прозаїк, есеїст, перекладач) – на воротах
Коробчук Павло (поет)
Кучугура Андрій (прозаїк)
Лазуткін Дмитро (поет)
Положій Євген (поет, прозаїк)
Рожко Сергій (поет)
Свічкар Євген (поет, прозаїк)
Ушкалов Олександр (поет, прозаїк, драматург)

ПЕРШИЙ ТАЙМ – TIMETOОЛІЙНИК

2’ Вже на початку письменники проводять небезпечну атаку і Лазуткін пробиває близько зі штангою.
4’ Перший момент зірок: Леньо вивів Педана на ударну позицію, але той пробив по літаках.
6’ Перший кутовий літераторів.
6’ Із першим склалось не дуже, але одразу Коробчук поборовся і заробив другий кутовий. Як казав дядько Микола, гол назріває.
7’ З двома бодігардами прийшов Євген Черняк (за підробітком – телеведучий) – поповнення в лавах зіркових.
10’ Перший кутовий для ударників корпоративів. Уже дорослий Олійник після навісу якось по-дитячому невпевнено пробиває повз.
12’ Перший матюк із вуст письменника. Це інформація для тих, кому здається, що у сучасній літературі багато матюків: протриматись дванадцять(!) хвилин – чи не подвиг це?!
14’ А Олійник росте, в плані виконавської майстерності, не по днях, а по хвилинах. Жадан тричі поспіль героїчно відбиває прицільні удари співака.
16’ Олійник б’є з центра поля так, що Жадан насилу відбиває.
22’ Педан проходить по центру і пробиває. Тільки штанга рятує працівників пера і паперу від першого гола.
25’ Ненадовго…1:0. Олійник завершив стрімку контратаку ефектним ударом. Добігався таки.
29’ Повелителі пер і душ під час затяжної атаки тричі пробивали по воротах, але Павлік непробивний.
30’ Закінчився перший тайм.
Перший тайм письменники грали за схемою (дуже умовно) 3-3-1,зірки – 2-5.

ДРУГИЙ ТАЙМ – КОЛИ НЕ ЗАБИВАЄ ПЕДАН, АБО ПИСЬМЕННИКИ З ХАРАКТЕРОМ

31’ Другий тайм починається атакою письменників.
32’ 2:0 Але за футбольним правилом «хто перший у другому таймі атакує, той першим і пропустить» володарі читацьких душ пропускають гол від гайдамаки Леньо.
33’ Початок головної інтриги другого тайму: чи заб’є Педан гол, і чи хтось поб’ється, якщо він цього не зробить. Сашко обвів півкоманди, але пробити Жадана не зміг.
34’ Педан - Жадан.
35’ Пед. – Жад.
38’ П. (через себе) – Ж.

39’ Фоззі підставляє під простріл п’ятку, Жадан насилу витягає. «Бачу, це була продумана комбінація» - коментує Леоненко. (В перекладі на мову літераторів це еквівалентно з порівнянням письменника зі Степаном Галябардою, не м’якше).
40’ Діля між поглядами на камери і на м’яч не помічає Ушкалова, який робить підкат, перечіплюється, падає (ситуація достойна повільного повтору крупним планом) і робить 1, 2, 3, 4, 5, 6 обертів на газоні. «Сьомий!» - читається у очах журналістів. – «Чому сьомого не докрутив? Не та вже форма, видно.»
42’ 3:0 А Олійник не спиняється: пройшов із центру, перепасувався, забив третій гол команди і оформив дубль.
44’ Письменників давно притисли до воріт. Зірки грають за схемою «Павлік – 7 нападників». Павлік от-от заспіває з нудів. («Ой, мамо, шикідим, шикідим» - це не він, це я,читачу. Просто дуже просилось.)
45’-55’ Нудно.
55’ 3:1 Павлик Коробчук потоптався по Павліку Сашку, а Кучугура забив гол. Зірки зараховують цей гол. Ну, хай, думають вони, не засмучуються письменники дуже, і так книжки не продаються.
56’ 4:1 Без коментарів. Тільки самотній голос Жадана: «Хлопці, повертайтесь. Ну, повертайтесь же!»
60’ Вирішено грати, поки не виженуть з поля.
(І письменників понесло.)
65’ 4:2 Коробчук потужним ударом повертає Павліка до життя, але вже у воротах і з м’ячем.
69’ 4:3 Після того, як забили третій гол письменники, було прийнято рішення грати до першого гола: або зірки покажуть свою перевагу, або письменники покажуть характер.
78’ 4:4 Показали. Оце характер!!! Положій з-під двох захисників, якимсь незрозумілим чином заштовхав м’яча дружби у ворота зірок. Думаєте, книжки видавати легше?

І головне, читачу, матчу ж ніхто не судив. Бо й справді, чого тут сваритись, чому кричати письменнику на музиканта, телеведучому на шоумена – всі ж в одну гру тут граємо.
Але додому одні на машинах, а інші на автобусі.

Роман Романюк

Фото - Тетяни Давиденко

УНІАН в Google News