Літературно-музична анархія по-гуляйпільськи (Фоторепортаж)
Літературно-музична анархія по-гуляйпільськи (Фоторепортаж)

Літературно-музична анархія по-гуляйпільськи (Фоторепортаж)

11:38, 28.08.2007
6 хв.

Гаслом «Чинуші святкують у Києві, а справжні українці їдуть в Гуляйполе!» цього року організаторам вдалося заманити на фестиваль значно менше прихильників анархії. День незалежності з Махном

День незалежності з Махном

24-25 серпня містечко Гуляйполе уже вдруге приймало літературно-музичний андерграундовий фестиваль «Махно-фест». На два фестивальних дні невеличкий райцентр у Запорізькій області перетворюється на вимріяну ще славнозвісним Нестором Махном міні-державу, у якій нема меж літературно-музичному свавіллю. І не тільки йому. Одним словом, анархія стає єдиноможливим устроєм для гостей та учасників фестивалю.

Відео дня

Гаслом «Чинуші святкують у Києві, а справжні українці їдуть в Гуляйполе!» цього року організаторам вдалося заманити на фестиваль значно менше прихильників анархії. Причин цього можна знайти декілька. Звичайно, не можна не вказати на певну перенасиченість цьогорічної програми святкування Дня незалежності України – адже окрім «Махно-фесту» проводилися й інші фестивалі на вибір – «Підкамінь», «Drife» та «Кордон-803» (місце дислокації усіх трьох – Львівщина). Вибирай, чого душа бажає. Втратив цьогорічний фестиваль і минулорічну насиченість подіями, а цьогорічна спека повідбивала бажання у багатьох охочих приймати участь у перформенсах.

Однак, Махно-фест вдався на славу – було на що подивитися і що послухати. Не можна не применшити ролі організаторів – мистецького об’єднання «Остання барикада», Олеся Донія, Сергія Жадана та інших. Останній, зокрема, окрім минулорічного досвіду проведення «Махно-фесту», ще й до цього добре знався на анархії, адже ненабагато раніше написав книжку «Anarhy in Ukr».

Давалася взнаки й цьогорічна політична наелектризованість суспільства вересневими парламентськими виборами. Навіть до програми фесту внесли два політичні перформенси-телепародії - «Свобода Сліва з Васіком Шустрим» (ведучий Євген Золотарьов) та «6 копійок з Романом Чайкою» (ведучий Роман Чайка).

Відвести душу на народних обранцях усі бажаючі змогли на вже традиційному конкурсі «Томатний лідер нації». Одну з стін стадіону перетворили на «трибуну волевиявлення», з якої кожен міг «зацідити» помідором у свого «улюбленого» політика. Тут «висів» і Литвин з Симоненком, і Юля з Вітренко, звісно ж –  Янукович з Ющенком, знайшлося місце і для Сердючки.

Цього року електорат був значно активніший, тому карикатури політиків були густо обкидані помідорами. Не обійшлося і без саботажу – місцеві чітко продемонстрували свої політичні симпатії, підпаливши Тимошенко і Ющенка. Приїжджі гості фестивалю не залишилися в боргу і вперіщили кавуном в прем’єр-міністра. Отож, за результатами такого своєрідного опитування Кавуновим лідером нації-2007 було визнано Віктора Федоровича.

Кажуть навіть сам Тарас Чорновіл приїжджав. Постояв собі скромненьку серед натовпу та куряви, яку цей же ж натовп здіймав, послухав пісні свого земляка Міська Барбари з «Мертвого півня» і поїхав. Зрозумів, мабуть, що там, де панує анархія, безсила будь-яка політична сила.

Політизація суспільного життя не обійшла осторонь навіть лірника Сашка, який на «Махно-фесті-2007» проміняв казочки на драматизовану політичну сатиру. Взявши за основу український вертеп, а також запозичивши цитат з Марка Вовчка, Івана Франка та інших класиків, лірник проміняв малу сцену на поміст. Та й роль, яку він грав, була йому чужою, точніше, належала іншому класикові сучасності – Лесю Подерев’янському.

Бракувало андеграундовому фесту минулорічної епатажності та викличності.

Зокрема, того ж Леся Подерев’янського зняли з тачанки, натомість віддавши йому малу сцену. Очевидно, місцеві мешканці й до сьогодні пам’ятають той перший культурний шок від п’єс, які живий класик цитував просто неба на гуляйпільському стадіоні «Сільмаш» минулого року. Цього року участь у махновських читаннях з тачанки брали такі укрсуч письменники та поети як Світлана Поваляєва, Сергій Пантюк, Дмитро Білий та Олег Соловей (Донецьк), Анатолій Дністровий, Андрій Кокотюха, Ірена Карпа, Дмитро Лазуткін та багато інших.

За рік розширилися і національні межі літературно-музичної анархії – на фесті була представлена і білоруська махновщина: поет Хаданович і компанія.

Фестиваль чітко зберігав регламентований у назві поділ на літературу, яка мала місце на денних сценах, та музику, під яку увечері тупотіли, здіймаючи куряву, сотні застояних за день ніг. На вечірній сцені виступали гурти "Борщ", "Чорнобривці" (Київ-Харків), "Мертвий півень" (Львів-Київ-Харків), "Qarpa", "ТІК" (Вінниця), Вій", "Mad Heads XL", "Оt Vinta" (Рівне) і "Танок на майдані Конго". Музика була доволі різною, але однаково запальною, такою, що не залишала. Але гуляйпільські вечори не закінчувалися музикою – усім охочим пропонувалася бардівська ватра, навколо якої можна було сидіти, слухаючи пісні у виконанні авторів.

Гуляйполе відсвяткувало уже другий День незалежності з Махном. У фестивалю вже з’явилися свої шанувальники, які, незважаючи на погодні умови (а цього року була немилосердна спека) приїдуть сюди і наступного року. Головне, щоб фест зберіг свою самобутність. Адже попри всю свою анархічну розкутість він один з небагатьох літературно-музичних дійств в Україні. Залишається сподіватися, що наступного року організаторам не забракне нових ідей та терпіння усе це організувати. А за публікою затримки не буде…

Читати:

Нестор Махно. Спогади

Дивитися:

Документальний фільм «Десять життів Нестора Махна»

Євгенія Ковалевська

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся