12 мільйонів євро на культуру в країнах Східного партнерства від Європи

Громади та організації Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України до кінця 2015 року впроваджуватимуть проекти в рамках програми Східного партнерства "Культура"...

Дванадцять мільйонів євро для втілення 15 проектів у шести державах Східного партнерства. Ці цифри оприлюднили експерти європейської комісії у Києві під час презентації програми Східного партнерства «Культура». Завдання програми – сприяти реформуванню культурної політики, розвиткові місцевих громад і незалежних творчих спільнот через культурні ініціативи.

Отже, громади та організації з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України до кінця 2015 року впроваджуватимуть проекти у рамках програми Східного партнерства «Культура». Як відзначила координатор програм представництва Євро-комісії в Україні Тетяна Шульга, при цьому в десяти з 15-ти проектів присутні українські партнери, а чотири проекти очолені організаціями з України (дві київські та по одній з Донецька і Херсона). «За умов економічної кризи і погіршення рівня життя здійснення культурних та мистецьких проектів для міських громад і творчих колективів – це можливість знайти роботу, виробити культурний продукт для громади й дозволить громаді вижити, а з часом і розвинутись», – пояснює активність української спільноти голова Управління програм допомоги Україні Євро-комісії Ендрю Расбаш.

Серед запропонованих проектів експерти відзначили, серед іншого, ті, які стосуються збереження історико-культурної спадщини та виховання толерантності в країнах Східного партнерства. Наприклад, проект, який здійснює київський Фонд «Інтелектуальна перспектива» за участю українських і білоруських науковців: його учасники об`їжджатимуть села й містечка Полісся, записуватимуть автентичний спів, фотографуватимуть вироби народних майстрів і побутові речі, вишиваний одяг, домашні ікони тощо. «Один з наочних результатів проекту – фотовиставки, присвячені Поліссю, у країнах Східного партнерства та у штаб-квартирі європейської комісії у Брюсселі. Особливої ваги цей проект набуває у зв‘язку з тим, що поліські землі серйозно постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», – розповідає керівник програми «Культура» Фредерик Варрен.
Цікавими є і проекти, присвячені розвиткові молодого кіно Кавказу, які здійснюватимуть азербайджанські, вірменські та грузинські незалежні режисерські громади. Молдова, Україна і Вірменія ініціювали і проект зі збереження пам`яток історії та культури, які розташовані у провінції, у невеликих містечках; там же митці пропонують створити сучасні громадські простори для мистецьких ініціатив. Європейські експерти також відзначили і проекти, запропоновані Україною та Вірменією, з виховання толерантності у суспільстві та захисту культурно-освітніх прав національних меншин - «Багатство у розмаїтті» (ресурсний центр «Гурт», Україна, та Фонд дослідження національних громад, Єреван).

Не менш важлива складова програми – це проведення семінарів, конференцій і тренінгів для чиновників різних рівнів, працівників культурної сфери, мистецтвознавців з держав Східного партнерства, щоб передати їм європейський досвід реформ сфери культури, створення й діяльності сучасних музеїв, театрів, художніх галерей. «Менеджмент культури та мистецтва, за наявності сучасних комунікаційних засобів, вимагає модерного підходу. Наприклад, знаменитий Лувр, маючи чудові віртуальні екскурсії, що дозволяє «мандрувати» залами музею з домашнього комп‘ютера, водночас організовує музейну роботу таким чином, що кількість відвідувачів – реальних, а не лише віртуальних – щороку зростає. Київ готується до «Арсенале – 2012», першого в цій частині Європи мистецького заходу подібного ґатунку – а отже, пропонуватимемо менеджерам Мистецького Арсеналу поспілкуватися з колегами з країн Східного партнерства, поділитися з ними розробками та ідеями», – каже Ф. Варенн.

До речі, програма «Культура» є логічним продовженням, але в значно більших масштабах, програм «Модель21» уряду Швейцарії та «Діалог культур» Ради Європи. Десять років тому українське місто Ніжин, та сербська Суботіца в рамках «Моделі21» здійснили низку культурних проектів, які дозволили обом містам не лише поліпшити якість життя своїх громад, а і перетворити міста на туристичні центри. Як згадує віце-директор Ніжинського музею «Поштова станція» Ольга Пономар, «цей проект допоміг нам розробити нові екскурсії по Ніжину, поліпшити якість обслуговування у нашому музеї. Другий етап – реставрація Поштової станції, видача листівок та тематичних матеріалів про історію пошти в Україні. А ще пізніше ми знайшли можливість видати листівки з видами Ніжина і попросили городян – за рахунок коштів проекту та меценатів – відправити поштівки своїм родичам і друзям у різні куточки світу. Ідея була така: знайти людей ніжинського походження і нагадати їм, що їх рідне місто їх пам‘ятає. А виявилось, що і ніжинці пам`ятають свою малу Вітчизну!».

У рамках програми «Діалог культур» місто Мелітополь представило Україну в європейській мережі «Місто багатьох культур»; також у рамках проекту, місцева влада віднайшла кошти на фінансування фестивалів культури національних громад (а їх у Мелітополі зареєстровано понад 90!) і тепер працює над проектом реконструкції міського парку відпочинку. «Парк має стати не лише місцем відпочинку. А і центром, де будуть представлені культура, національні кухні та народні звичаї мелітопольських громад», - розповідає депутат Мелітопольської міської ради Наталя Іванова.

Але, врешті-решт, які би назви програми ЄС для держав Східного партнерства не отримували, скільки би коштів Брюссель на їх втілення не виділяв – головне, що ці програми сприяють впровадженню демократичних цінностей у спільноти, котрі їх виконують. І навіть якщо центральна влада гратиме і надалі за своїми звичними правилами, українці на місцях знатимуть, як їм відстоювати демократію та підвищувати рівень демократичної культури.

Богдана Костюк, спеціально для УНІАН

УНІАН в Google News