Весняні виставки в Києві: фотобіографія оперної прими, вишитий авангард, китайські символи…

Виставка у рамках проекту «Відроджені шедеври» у Музеї Л.Українки пропонує оглянути незвичайні роботи. Це вишивки народних майстрів за ескізами художників-авангардистів...

Багато хто скаржиться, що нинішнє міжсезоння не сприяє гарному настрою. Та цій проблемі можна зарадити, завітавши до київських музеїв. Виставки, які там експонуються, впевнена, поліпшать і моральне, й фізичне самопочуття.

Біографія мовою світлин

Класик стверджував, що рукописи не горять. Не тьмяніють від часу й співочі голоси високої проби. Свідчення тому – записи народної артистки України й СРСР Марії Литвиненко-Вольгемут, які й досі залюбки слухаємо по радіо. За життя корифейка оперної сцени проспівала 85 оперних партій та понад 200 українських народних пісень. До 120-річчя артистки в столичному меморіальному будинку-музеї Марії Заньковецької експонується виставка «Сторінками фотоальбому великої української співачки».

Її назва пояснюється тим, що переважну частину експозиції склали фото співачки в житті та в ролях з вистав. Окрім них, можна побачити кілька документів і костюм легендарної Одарки з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» - однієї з найулюбленіших героїнь актриси.

Світлини зупиняють чарівні миті створення Марією Іванівною образів Наталки («Наталка Полтавка»), Лізи («Пікова дама»), Ярославни («Князь Ігор»), Ганни («Наймичка») та інших. Мовою фотографій ведеться оповідь і про театри, де служила співачка, митців, з якими співпрацювала. Серед них - Микола Садовський, Лесь Курбас, Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Іван Паторжинський. Про місце кожного з них у творчій долі оперної прими дізнаються ті, хто відвідає виставку. Вона триватиме до кінця квітня.

Китайський живопис, або європейська графіка

Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує знайомити громадськість з предметами своєї колекції класичного мистецтва Китаю, яка налічує близько 350 творів живопису на паперових і шовкових сувоях. 40 таких робіт, присвячених темі духів-божеств, покровителів людей різних релігій, представлено на виставці «Небожителі (образи божеств у китайському класичному мистецтві)».

Завітавши на неї, дізнаєтесь: те, що традиційно називають китайським живописом, насправді є графікою в європейському розумінні, адже художники малювали не олійною фарбою, а кольоровою тушшю. Тут є багато символів трьох релігій – буддизму, даосизму та конфуціанства, котрі в китайській свідомості злилися в одну. У розмаїтій символіці – реальні та фантастичні тварини, людиноподібні боги й обожнені історичні особистості.

Переконуємось, приміром, що тринога жаба – не вигадка сучасних фахівців з фен-шую. Її культи існували в Китаї ще з третього тисячоліття до нашої ери. Ця тварина вважалася оберегом скарбів. На малюнках чимало зображень феніксів та драконів, що у китайській культурі уособлюють жіночу та чоловічу сутність.

Експонуються також твори скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва 17 – початку 20 століття, які демонструють унікальність китайської художньої традиції. Тож гості музею можуть насолодитися мистецькими витворами, виготовленими з прикореневої частини білої тополі чи лаврового дерева, бронзи, слонової кістки.
Виставка працюватиме до 10 травня.

Ось вам вишитий Малевич

Виставка у рамках широкомасштабного проекту «Відроджені шедеври» у Музеї Лесі Українки пропонує оглянути незвичайні роботи. Це вишивки народних майстрів за ескізами художників-авангардистів. Експеримент їхньої співпраці проводили наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть у вишивальних центрах України - Скопицях та Вербівці. Освічені меценатки Наталія Давидова, Варвара Ханенко у своїх маєтках організовували ательє-артілі, де збирали народних вишивальниць і надавали їм роботу.

Тоді ці витвори були новим словом у мистецтві, вони тріумфально пройшли по виставках у європейських столицях. Але після революції більшість плодів симбіозу були втрачені. Та завдяки ескізам, що збереглися в музеях Києва і Москви, а також приватних колекціях, вишивки вдалося відновити. Це зробили викладачі й студенти столичного Інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну.

Тож відвідувачі виставки можуть належно оцінити своєрідність співпраці художників-авангардистів та народних майстрів. Ознаками творів є нетрадиційний композиційний стрій робіт, поєднання супрематичного (тобто безпредметного) живопису з колористикою, яка надає йому експресії. В експозиції представлені твори живописців Олександри Екстер, Казимира Малевича, Любові Попової, Ніни Удальцової, Ольги Розанової, вишиті Ганною Собачко-Шостак, Параскою Власенко, Євменом Пшеченком, Василем Довгошиєю.

Виставка триватиме до кінця квітня.

Тетяна Кроп

УНІАН в Google News