Ювілейне «Прокидання»: без «Мертвого Півня», але з їхніми фанами

Так повелося, що 1 травня у Львові асоціюється не з Днем трударів, а з численними фестами. Найяскравішою подією цих днів уже котрий рік є етно-джазовий фест «Флюгери Львова»

Так повелося, що 1 травня у Львові асоціюється не з Днем солідарності трударів, а з численними фестивалями та народними забавами. Найяскравішою подією травневих днів уже котрий рік підряд є Міжнародний етно-джазовий фестиваль «Флюгери Львова», який гостинно відчиняє ворота внутрішнього дворику ратуші для усіх спраглих музики і весни. Традиційною родзинкою «Флюгерів» був ранковий концерт «Прокидання» з легендарним львівським «Мертвим Півнем». Цьогорічне «Прокидання» було десятим, ювілейним пробудженням. Щоправда, без «Півнів», а з «Гич Оркестром».

Майже рік минув відтоді, як гурт пішов у безстрокову творчу відпустку. Фанати чекали і сподівалися, перевіряли офіційні та неофіційні джерела, сварилися на форумах і не покидали надій на повернення. Але коли напередодні «Прокидання» не побачили «Мертвого Півня» у програмі фестивалю, обурення такою несправедливістю змусило їх діяти самостійно.

«Ідея організувати «Самовільне прокидання з Мертвим Півнем», як і усі гарні ідеї, виникла за пивом з друзями, - розповідає Максим Лісогорський, організатор зустрічі, студент-фізик Університету ім. Івана Франка. - Спочатку ми хотіли прийти з гітарами на сам концерт і там грати «Півнів», але потім зрозуміли, що це буде негарно стосовно «Гич Оркестру» - вони ж не винні ні в чому. Тому ми обрали от такий формат. Планувалася ніби просто зустріч друзів і знайомих, але коли створили сторінки у соцмережах, набралося купа народу…». Справді, на зустріч зголосилися понад 400 осіб, але реально відвідали «Самовільне прокидання» близько півсотні людей.

На північній стороні площі Ринок, поблизу Адоніса, організатори знайшли навіть можливість підключити комбік. Саму зустріч призначили на 9-ту ранку (традиційно концерт починається о 10-тій) – щоб першими, все-таки, прокинулись «Півні», хай навіть за відсутності самого гурту. Один зі слоганів акції – «Ми не проти «Гич Оркестру», але ми за «Мертвий Півень»!» виправдав себе навіть серед публіки – багато люду курсувало між двориком ратуші, де о 10-тій почалося «Прокидання з Гич Оркестром» та тусівкою з двома гітарами, де усі гуртом співали відомих та улюблених півнівських пісень. «Поцілунок», «Гуцулка Ксеня», «Б’ютіфул Карпати», «Коли ти смієшся», «Липи», пісні з «Радіо Афродіти»… Хтось знав усі тексти на пам`ять, хтось мав роздруковані. Деякі пісні вивчалися відразу ж на місці, шукаючи акорди в інтернеті. Музичний супровід забезпечували Данило-Роман Дутка, Андрій Ребрик, Юрій Семашко, а також усі решта, хто вибивав знайомі ритми маракасами, бубнами чи просто долонями. Було надзвичайно дружньо і атмосферно – згадували найяскравіші концерти, порівнювали враження, мріяли про відновлення улюбленого і легендарного гурту.

До речі, організатори зустрічі намагалися повідомити про акцію і самих «Півнів» - через соцмережі чи приватно. Але на «Самовільному прокиданні» нікого з учасників гурту не було.

Завершували акцію гучним і хоровим традиційним «Ето» та поіменним згадуванням усіх музикантів - так само, як це робили завжди «Півні». Хтозна, чи можуть якось вплинути на подальшу долю улюбленого гурту кілька десятків відданих фанів, готових самоорганізуватися у такий спосіб. Але після зустрічі лишилося наївне сподівання, що гідні поваги зусилля цієї молоді не були марними.
 

Євгенія Нестерович

Фото Тетяни Давиденко

УНІАН в Google News