Сковорода стає українським брендом

Томенко: Сковорода для Харкова – дуже серйозний і продвинутий бренд. А харків’яни цим досі не скористалися… Микола Томенко вирішив познайомити харків’ян з життям Григорія Сковороди. Репортаж

“Треба замість пам’ятника Леніну встановити пам’ятник Сковороді. Адже він сповідував філософію свободи”, – розмірковує організатор акції “7 чудес України”, один з лідерів БЮТ Микола Томенко, дивлячись на вождя світового пролетаріату, який вже 44 роки височіє на центральній площі Свободи в Харкові, можливо, найбільшій у Європі. І справді, дивне поєднання – Ленін і свобода...

“Україні потрібні герої” – чергова культурна і просвітницька акція “від Томенка”, метою якої є популяризація великих українців, до яких по свій країні існує однозначне ставлення громадськості. Серед таких історичних постатей опинилися Петро Сагайдачний, Іван Котляревський, Михайло Грушевський, Леся Українка, Микола Гоголь. Але “першою ластівкою” став видатний український філософ Григорій Сковорода. З нагоди 285-ї річниці з дня його народження Томенко вирішив провести на Харківщині акцію – “Імена України: Григорій Сковорода”. Харківщина була обрана не випадково – тривалий час філософ викладав у Харківській колегії, там писав свої відомі “Байки Харківські”, і саме цей край він обрав для свого довічного спочинку.

У літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди в селі Сковородинівка (колишня Пан-Івановка) можна найповніше відчути дух мандрівного філософа. У садибі свого учня Андрія Ковалевського Сковорода завжди був бажаним гостем і саме його будинок він обрав своїм останнім притулком. У музеї не тільки можна ознайомитися з творчістю видатного українця, а й на власні очі побачити його особисті речі, яких залишилося не так вже й багато.

Стоїть на полиці годинник Сковороди. Час зупинився. Дивишся і пригадуєш слова філософа, про те, що втрата часу, як і друзів, – найтяжча.

Навколо музею розкинувся парк. Озеро, віковічні дуби й липи, серед яких бродив мандрівний філософ. У центрі парку – залишки велетенського дубу, під покровом якого любив творити Сковорода. Навіть у тяжкі воєнні роки Україна не забула відзначити 150-річчя з дня смерті свого відомого сина. Тоді, в 1944 р. саме біля цього дуба – на улюбленому місці письменника – виступали поети Павло Тичина й Максим Рильський. На жаль, той дуб не вдалося уберегти. Але поряд красується інший, який власними руками посадив Григорій Савович.

Підходимо до місця останнього спочинку Сковороди. Як і заповідав Сковорода, хреста тут немає, а лише величезний камінь з відомим написом: “Світ ловив мене, але не піймав”.

“Сьогодні правляча еліта, м’яко кажучи, не до кінця розуміє творчу спадщину цієї визначної постаті для України. Класичний приклад цього те, що портрет людини, яка свого часу боролася з культом грошей і розкоші та сповідувала принцип аскетичного, простого життя, став чомусь символом найбільшої грошової купюри України номіналом у 500 грн.”, – розповідає Томенко.

Справді, Сковорода не визнавав матеріальних цінностей. Він спав 4 години на добу, харчувався тільки після заходу сонця рослинною і молочною їжею. Як і Сократ, він вважав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити. А ще любив казати: “Вчений їсть багато, а розумний їсть мало і зі смаком”. Хоча Сковорода не мав ніяких матеріальних благ, бідним назвати себе не міг. “Бідна та людина, яка хоче все більше й більше”, – казав філософ.

У рамках акції Томенко також вирішив показати харків’янам мюзикл “Містер Сковорода”, приготовлений київськими артистами. І ввечері біля входу до Харківського державного академічного театру опери і балету ім. Лисенка вже зібралося доволі багато місцевих театралів. Побачивши у партері Томенка, прихильники політика почали підходити до нього по автографи. Цікаво, що запрошення на мюзикл були у вигляді 500-гривневої купюри із зображенням Григорія Савовича, проти якої так виступав Томенко. Але політик вже не задумувався про свої філософські ідеї і живо виводив свій підпис на “штучній банкноті”.

Сучасна поп-опера з елементами рок-музики “Містер Сковорода” була сприйнята аудиторією неоднозначно. Мабуть, дуже сучасний варіант читання і розуміння Сковороди прийшовся до смаку не всім. Але ідея втілена. “Просування” Сковороди відбувається.

“Україні потрібні герої, а Сковорода як раз з тих людей, якими українці пишаються”, – зазначив Томенко. І додав, що Сковорода для Харкова – дуже серйозний і продвинутий бренд. А харків’яни цим досі не скористалися.

До речі, акція на Харківщині – це тільки перша частина запланованих заходів з нагоди річниці з дня народження філософа. Другий етап відбудеться у грудні на Полтавщині – батьківщині філософа.

Анна Ященко

УНІАН в Google News