Дністер перебуває у серйозній небезпеці через плани будівництва ГЕС / фото УНІАН

Нові ГЕС vs збереження природи і туризму: Як активісти Дністер рятували

Кілька років тому існуюча екосистема верхів’я річки Дністер та туристичні принади регіону опинились у серйозній небезпеці через плани Міненерго побудувати там каскад ГЕС, затопивши частину прибережних територій. УНІАН взяв участь у сплаві активістів «Збережемо Дністер» задля привернення уваги до цієї проблеми.

Дністер перебуває у серйозній небезпеці через плани будівництва ГЕС / фото УНІАН

Урядову програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року було схвалено три роки тому, 13 липня 2016 року. І, серед іншого, вона передбачала зведення шести Верхньодністровських гідроелектростанцій (ГЕС) на Дністрі. Планувалося, що каскад цих ГЕС, які будуть розташовані в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, розтягнеться на 220 кілометрів. Розробники проекту вказали, що шість ГЕС мають додатково дати 390 МВт потужності з середньорічним виробітком електроенергії (е/е) в 710 млн кВт-г. Доволі сумнівне «надбання», зважаючи, що потужність лише однієї Київської ГЕС – 440 МВт.

Читайте такожЗа пригодами на Дністровський каньйон: еко-прогулянки серед унікальної природи, круїзи по Дністру та рай для бьордвотчерів

Крім того, слід нагадати, що, з урахуваннями втрат, у 2017 році Україна використала 149,7 млрд кВт-г е/е. Тобто, шість дністровських ГЕС забезпечили б лише 0,46% потреби країни. А от коштів на цей проект держава повинна була не жалкувати: у 2014 році, коли проводилися проектні роботи, вартість будівництва оцінювалася в 1,1 млрд євро.

У жовтні 2018 року Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) переглянула інвестпрограму найбільшої гідрогенеруючої компанії України - «Укргідроенерго» - у бік збільшення. Зокрема, в обґрунтуванні підвищення тарифу компанії, було вказано і будівництво нових ГЕС на Дністрі…

Але через півроку, у квітні 2019-го,  «Укргідроенерго» заявило про призупинення планів будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС, пішовши на зустріч вимогам двосторонньої молдовсько-української Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер. «Було вирішено, що наразі призупиняються будь-які дії, пов’язані з ініціюванням проектів будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС», - інформувала тоді прес-служба «Укргідроенерго».

Читайте такожВідроджений острів Єрмаків: унікальна екологічна лабораторія та туристична надія дельти Дунаю

Втім, співорганізатор акції «Збережемо Дністер», заступник директора НГО «Інститут Центральної Європи» Максим Кияк звертає увагу на те, що будівництво ГЕС не зупинено, а лише тимчасово призупинено. «Тобто це просто замилювання очей. Питання ще не закрите, а лише відкладене до кращих часів. Адже в проекті зацікавлені високопоставлені чиновники рівня міністрів, зокрема керівництва Міненерго», - вважає він.

За словами активіста, таке рішення «Укргідроенерго» стало відповіддю на резонанс навколо теми зведення ГЕС на Дністрі. Однак насправді таке будівництво – питання виживання «Укргідроенерго», і навряд компанія повністю відмовиться просувати цей проект, попри те, що, на думку Максима Кияка, він не має ані рентабельності, ані екологічної доцільності.

Проект на знищення

Дністер - одна з найбільших річок України, яка вражає рівнем свого біорозмаїття та має високий туристичний потенціал. Русло і береги річки, розміщені вище запланованого зведення ГЕС, входять в межі чотирьох національних природних парків - Галицький, Дністровський каньйон, Хотинський та Подільські Товтри. Тому, відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд» (ст. 7 і 21), будівництво об'єктів гідроенергетики заборонено у всіх чотирьох функціональних зонах національних природних парків. Втім, зважаючи, що проект будівництва ГЕС був схвалений Кабміном, це нікого не зупинить…

Читайте такожПервозданна природа Чернігівщини: у пошуках диких коників і кришталево чистих блакитних озер

До речі, в Міністерстві екології та природних ресурсів України (Мінприроди) з проектом не погоджуються. Ба більше, в одному з інтерв’ю міністр екології Остап Семерак зазначав, що програму будівництва ГЕС ухвалили без погодження з профільним міністерством:«На засіданні Уряду я вказував на необхідність доопрацювання й глибшого обговорення кожного пункту. Це не врахували, і за рішення я не голосував».

«Реалізація проекту каскаду Верхньодністровських ГЕС згубно вплине на водні екосистеми та екопослуги регіону. Також це може спричинити затоплення населених пунктів, які розташовані поблизу Дністра, пам’яток археології та архітектури. Греблі унеможливлять розвиток популярного на сьогодні виду водного туризму — сплаву по Дністру», — підкреслює координаторка з питань екополітики WWF Україна Світлана Матус.

Унікальна геологія Дністровського каньйону / фото УНІАН

Крім того, науковці Інституту екології Карпат НАН України підготували звіт, у якому зазначено, що, у разі спорудження комплексу ГЕС на Дністрі, будуть знищені деякі види тварин і рослин, а також порушені природні умови їхнього проживання, зокрема: галерейні ліси з вільхою, вербою білою, ксеротермні чагарники, місця нересту видів риб, які занесені до Червоної книги України (вирезуб причорноморський, марена звичайна,  стерляді прісноводні, чоп звичайний та інші), популяції  білоцвіту весняного, рябчика шахового, вальдштейнії гравілатоподібної, низка видів орхідей.

Читайте такожУнікальний безлюдний острів, дивовижна Асканія-Нова та яскраві гастротури: чим Херсонщина готова дивувати туристів

Крім окремих видів флори та фауни вкрай негативного наслідку зазнають об’єкти природно-заповідного фонду. Створення водосховищ призведе до затоплення частини території русла Дністра, у результаті відбудеться затоплення територій, на яких проживають люди, зміняться акваторія ріки та її екосистема.

«Повністю змінюється гідрологія. Зникають червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь», – пояснюють в Інституті екології Карпат і підкреслюють, що Дністер – єдине місце, де збереглася популяція вирезуба та стерляді.

Тарас Пушкар розповідає про унікальність флори і фауни долини Дністра / фото УНІАН

Про загрозу вимирання деяких червонокнижних видів через зміну кліматичних умов та гідрологічного режиму  попереджає науковий співробітник інституту зоології НАН України Тарас Пушкар: «Найбільших втрат можна очікувати серед водних жителів через зміни температурного режиму річки. Серед комах пропаде велика кількість джмелів через зменшення територій проживання. Зникне й найбільший метелик Європи - сатурній, а також деякі види п’явок».

За його словами, через зміну ландшафтів можуть зникнути природні ареали проживання рідкісних жуків-оленів, вусачів дубових, пилкохвостів та кількох видів бабок.

Під загрозою не тільки екологія

Втім, проблема не тільки екологічна. Адже, за словами професора кафедри фізіографії, метрології і палеогеографії ЧНУ ім. Ю. Федьковича Богдана Рідуша, побудова ГЕС загрожує й археологічним пам’яткам світового рівня.» На жаль, маємо сьогодні лише зруйновані на Дністровському водосховищі. Якщо рівень води у Дорошівцях (село у Чернівецькій області, - УНІАН) підніметься на 12 метрів, то багато пам’яток втратить назавжди не лише історія України, а й цілої Європи. Адже вони ще повністю не досліджені».

Розкопки археологів біля Дністра / фото УНІАН

За його словами, мова йде про палеолітичні пам’ятки, важливі в європейському контексті, - рештки палеолітичної культури віком 23-25 тис років. «Це одне з шести місць в Україні, де знайшли палеолітичне мистецтво: фрагмент бивня мамонта з орнаментом…», – розповідає він.

Директор «Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича» Михайло Ковтун додає, що такі зміни вплинуть і на туристичний потенціал регіону та можуть нести загрозу втрат пам’яток архітектури, які є туристичною принадою. Про цікавинки Дністровського каньйону для туристів та унікальність його природи ми вже писали в окремому матеріалі.

За словами Ковтуна, наразі вже існує здорова, цілком виправдана і обґрунтованава альтернатива будівництву ГЕС.

"Туризм нестиме додаткові надходження в місцеві бюджети та стане імпульсом для розвитку місцевої інфраструктури та сфери обслуговування. Ці перспективи є цілком реальними", - наголосив він.

Містечко Заліщики у Дністровському каньйоні / фото УНІАН

Мета – зберегти Дністер

Схоже, це розуміють й місцеві громади, адже Тернопільська та Івано-Франківська обласні ради, громадські та екологічні організації України і Молдови (регіонів, які безпосередньо зацікавлені у розвитку національних парків, а не ГЕС) підтримують активістів. За словами начальника відділу екологічної освіти національного природного парку «Дністровський каньйон» Аркадія Сідорова, торішні опитування місцевих мешканців показали, що 90% жителів регіону виступають проти будівництва додаткових ГЕС на Дністрі.

Упевнитися в тому, що думка громадян не змінилася, можна було під час сплаву «Збережемо Дністер», який відбувся наприкінці червня. Сімнадцять осіб, серед яких були громадські діячі, журналісти, екозахисники, пройшли 50 км маршрутом від Заліщиків (місто в Тернопільській області) до Горошової (село в Тернопільській області) з ночівлею у Дорошівцях (село у Чернівецькій області), спілкуючись з місцевими мешканцями, активістами.

Читайте такожВилкове: українська Венеція, нульовий кілометр Дунаю та унікальні острови

Спеціаліст із комунікацій Всесвітнього фонду природи WWF Україна та один з організаторів акції Марк Поллок розповів, що одна з головних цілей проведення такої акції – привернення додаткової уваги громадськості до проблеми потенційного будівництва каскаду ГЕС. «Нам вдалося ще раз нагадати, що це не лише внутрішнє, але й транскордонне питання, адже ми долучили до його висвітлення представників Молдови, в якій Дністер відіграє надважливу роль. Ми наголосили на необхідності збереження Дністра з точки зору екології, культури, археології та розвитку туризму», - сказав він.

За його словами, після сплаву розпочався збір підписів проти будівництва ГЕС, до якого долучились голови сільських та міських громад регіону, керівники національних та регіональних парків, що розташовані біля Дністра, а також громадські організацій з усієї України. «Ми готуємо офіційне звернення, яке разом із журналістськими матеріалами та офіційною позицією WWF стосовно будівництва каскаду з шести Верхньодністровських ГЕС буде передане керівництву держави», - додав Марк Поллок.

Кінцева мета цьогорічного сплаву на захист річки за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF Україна та NGO «Central European Institute» - потреба переглянути державну Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року. А сам проект будівництва ГЕС має бути з цієї Програми вилучений. Втім, розглядати пропозиції активістів, схоже, буде вже новий склад Уряду.

Олег Давигора

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter